ПриПЄПоФОПія,
або o.b. від OK
Як платникам податку на прибуток
і ПриПЄПам/ЮРЄПам оптимізувати
документальне оформлення господарських операцій,
що проводяться між ними
Як відомо, серед змін, що вносяться з 01.01.2012 р. до Податкового кодексу стосовно нової спрощеної системи оподаткування, до пункту 152.3 розділу ІІІ ПКУ долили «донощицьку» норму, яка вимагає від платників податку на прибуток щокварталу доносити на самих себе і одночасно на своїх контрагентів-єдиноподатників, причому, як можна переконатися, не тільки на ПриПЄПів, але й на ЮРЄПів :
«Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку , до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом.
Форма та порядок складання такого переліку доходів та витрат встановлюються у порядку, визначеному статтею 46 цього Кодексу».
(Звертаємо увагу на те, що це стосується тільки платників податку на прибуток, але не стосується ФОПів, які працюють на загальній системі, незважаючи на те що вони для цілей визначення своїх витрат також використовують норми розділу ІІІ ПКУ.)
Нагадаємо, що зазначена в наведеному тексті стаття 46 ПКУ називається «Податкова декларація (розрахунок)», а її пункт 46.5 визначає, що форма податкової декларації (включаючи й форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів) установлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України*.
* Щоправда, у цьому ж пункті зазначено, що форма податкової декларації для платників податку на прибуток, які застосовують (згідно з п. 154.6 ПКУ) нульову ставку, встановлюється Кабміном.
Проект цього документа (а точніше — документів) розміщено на сайті Мінфіну у складі проекту наказу, що вносить зміни до декларації з податку на прибуток підприємства, до декларації про результати спільної діяльності без створення юрособи та до декларації з податку на прибуток страховика. Проекти додатків до усіх трьох декларацій виглядають ідентично — основний з них, який поки що називається Додаток ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства (умовно далі називаємо його — Перелік), ми до цієї публікації теж [як і Мінфін] наводимо як додаток. Відразу зазначимо, що ніякого порядку заповнення цього документа проект не містить (незважаючи на вказівку в ПКУ — див. вище цитату з п. 152.3).
Висловимо деякі думки, що виникають після ознайомлення із цим документом. Коли відповідний орган (Мінфін) виродить цей норматив остаточно**, підкоригуєте викладене нами нижче виходячи з його фінального змісту.
Але, оскільки фактично йдеться про такий (своєрідний) додаток до декларації з податку на прибуток, форму і порядок складання згаданого переліку напевно буде затверджувати Мінфін (хоча Кодекс делегує це ДПСникам, Мінфін останнім часом явно перехопив у головних податківців пальму першості в питанні видання «підподаткових» нормативів; наскільки така практика є законною — див. у нашому коментарі до Порядку заповнення податкової накладної у «Бухгалтері» № 47’2011 на с. 20).
** А строки у них, судячи з норми п. 152.3,— до першої податкоприбуткової декларації за 2012 рік. Тому ще все може змінитися, хоча у це мало віриться...
На наш погляд, відсутність порядку заповнення додатка ОК — дуже серйозна недоробка авторів цього проекту.
Адже є великий резон урегулювати певні нюанси складання зазначеного документа, а саме відображення в переліку ПриПЄПсько-ЮРЄПських доходів і витрат або «за грошима», або за датою відвантаження/оприбуткування, тобто без зв’язку із собівартістю.
Справа в тому, що коли платникам податку на прибуток доведеться заповнювати цю форму за загальними канонами відображення доходів і (головне) витрат, то й вовки будуть голодні, і вівцям стане неспокійно.
Звичайно, з доходами справи простіші (та вони в ряді випадків і не дуже-то будуть податківцям цікаві), а ось з витратами, а надто з тими, що потрапляють у платника податку на прибуток до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), особливо у великих платників, можуть виникнути серйозні проблеми.
Можна собі уявити, наприклад, як буде бухгалтер великого виробничого підприємства, що має не один десяток постачальників-підрядників із числа ПриПЄПів-ЮРЄПів, вичленовувати зі складу собівартості реалізованої у звітному кварталі продукції (робіт, послуг) суми, що відносяться до конкретних ПриПЄПів-ЮРЄПів. Навіть за достатньої механізації бухобліку на підприємстві належним чином пристосувати працюючу комп’ютерну програму обліку, та ще й змусити її чітко працювати, буде дуже не просто...
До того ж такі роздроблені суми ПриПЄПсько-ЮРЄПських вхідних витрат навряд чи більше задовольнять перевіряючих, ніж, наприклад, суто грошові потоки на користь або від спрощених осіб.
Спробуємо дати платникам пораду, як із цим боротися.
Звернемо увагу на те, що норми ПКУ та інших актів законодавства, які чинні та набирають чинності з Нового року, в частині, що стосується порушених тут сфер оподаткування, ніде не вимагають від платників зазначати, за якою системою оподаткування вони обкладаються. Не вимагає такого й згаданий мінфінівський проект, що містить Переліки.
Зазначимо, що у скасованих з 01.04.2011 р. нормах Закону Про Прибуток, на відміну від ПКУ, був підпункт 11.2.3, в якому містилася вимога щодо зазначення в договорі статусу контрагента (щоправда, там йшлося про обов’язкове зазначення того, що контрагент є платником податку на прибуток на загальних підставах). Однак ще раз підкреслимо, що в нових нормативах ані цієї норми не збереглося, ані аналогічної — щодо необхідності зазначення системи оподаткування — не введено.
Цим моментом і слід скористатися як платникам податку на прибуток (оскільки цей Перелік неприємно позначиться в першу чергу саме на них), так і їхнім контрагентам із числа ПриПЄПів-ЮРЄПів.
Добродії, будьте взаємно ввічливими і з 01.01.2012 року не зазначайте в договорах (та інших документах), на якій системі оподаткування ви/ваш контрагент працює. Повірте — усім від цього буде тільки спокійніше.
Тим більше що до кінця січня 2012 року СПД у більшості випадків і не знатимуть, на якій системі працюють: той факт, що до 25 січня успішно подано заяву про перехід на єдиний податок (про продовження роботи на ньому), ще не дає гарантії, що податківці в такому праві не відмовлять. Тож не треба квапитись, не треба хвилюватись...
Не потрібно цього робити й надалі — після підтвердження місцевими фіскалами спрощеного статусу конкретного (фіз/юр) СПД.
Адже ЮРЄП може, абсолютно нічого не порушуючи, у договорі представитися просто Юриком (тобто — звичайною юридичною особою), а ПриПЄП — пересічним ФОПом (у нього ж на лобі немає клейма «ПриПЄП»). При цьому утримання ПДФО із доходів, що перераховуються на користь такого ПриПЄПоФОПа бути не повинно, тому що для цілей неутримання у першу чергу потрібно отримати від ПриПЄПоФОПа копію (не оригінал!) виписки або витягу із Держдреєстру (або «старого» свідоцтва) — це чітко випливає зі змісту п. 177.8 ПКУ. Звісно, у цих держреєстрових виписках/витягах (і «старих» свідоцтвах) система оподаткування ФОПа ніде не зазначається. І ніяке свідоцтво платника єдиного податку для цих цілей не потрібне*.
* Утім, подекуди (див. с. 58–59 цього випуску) податківці вказували, що копія свідоцтва платника ЄП теж повинна подаватися. Однак зазначимо, що жоден норматив такого не вимагає. У ПКУ, як ми вже казали, йдеться про копію документа, що підтверджує державну реєстрацію фізособи як СПД.
Користь від такого незнання/незазначання системи оподаткування для сторін буде взаємною — менше бруднити паперу й менше світитися, де не треба.
Навіть якщо спливе факт того, що контрагент є єдиноподатником,**— жодного покарання для кожної зі сторін Кодекс і підкодексні нормативи не передбачають.
** А щодо ПриПЄПів таке ймовірніше, оскільки податківці можуть, обробляючи інформацію зі звіту за формою № 1 ДФ, пробити по базі і виявити, хто із зазначених у 1 ДФ ФОПів є ПриПЄПом.
Підпункт 139.1.12 ПКУ, що підрізав платникам податку на прибуток витрати за ПриПЄПськими товарами/роботами/послугами, з 01.01.2012 р. пішов у небуття, тому незазначення контрагента в Переліку позбавити платника витрат щодо такого ПриПЄПа (ЮРЄПа) не може.
А ось, приміром, згадування в такому Переліку ПриПЄПа 2-ї групи, який надав платнику податку на прибуток послуги (виконав роботи), може в майбутньому спричинити певне нервування — особливо для самого ПриПЄПа, якого можуть за таке вигнати зі спрощенки. Щоправда, при цьому витрати платника податку на прибуток за такими ПриПЄПськими послугами (роботами) постраждати не повинні. Про цю ситуацію ми детально писали у «Бухгалтері» № 48’2011 на с. 43.
Тут же хочемо звернути увагу на те, що група єдиноподатника в Переліку-проекті ніде не згадується. Тобто тепер на користь нефіскального підходу до цієї ситуації додався ще й той факт, що в Переліку групу, за якою оподатковується ПриПЄП/ЮРЄП, зазначати не потрібно, тож покупець тим більше не може знати , порушує конкретний — прислуговуючий/працюючий — ПриПЄП норми ПКУ чи ні.
Для застосування до платника податку на прибуток (точніше — до його посадових осіб) адмінштрафів за таке «спотворення» звітності (незазначення суб’єктів у Переліку) підстав теж немає. Адже довести тут вину непросто : ось не знало підприємство, що мало справу з ПриПЄПом (ЮРЄПом), і все. У договорі це не зазначено (але цей факт нічого не порушує), а усно запитали — отримали негативну відповідь...
Хоча реально (див. виноску «**» на с. 61) можливі проблеми при поданні декларації з не (до)заповненим додатком ОК повністю не виключаються.
Водночас зазначимо, що й не у всіх ситуаціях може вийти приховати єдиноподатковий статус контрагента: наприклад, при розрахунках готівкою ПриПЄПи не застосовують РРО, тому розрахунковий документ у ряді випадків може висвітити й систему оподаткування конкретного контрагента-ФОПа...
Загалом, як бути з усіма цими статусами контрагентів і з цим (хай йому грець) Переліком, вирішуйте самі. І стежте за новими нормативами: а раптом — депутати схаменуться і скасують цей нікчемний Перелік або, навпаки, узаконять зазначення в договорі системи оподаткування контрагента. У світлі повсюдної політики «податкового дрючка» і ПриПЄПофобії законодавця останній варіант, на жаль, більш реальний.
Олексій Павленко,
Андрій Павлов
Додаток
до Змін до форми Податкової декларації
з податку на прибуток підприємства та додатків до неї
