Витрати ФОПа-загальносистемника: з 06.08.2011 р.— тільки операційні

— Зберегти
здоров’я щоб,

буду не ПриПЄП,
а ФОП

на загальній системі.

— Ну дивись…

Витрати ФОПа-загальносистемника:
з 06.08.2011 р.— тільки операційні

Я — підприємець на загальній системі оподаткування. Які витрати зараз можу включити до підприємницьких витрат? Що думають щодо цього податківці? Чи належить до підприємницьких витрат сума процентів, нарахованих за користування банківським кредитом, і оплата ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Нагадаємо, що відповідно до змін, внесених Законом № 3609-VI до п. 177.4 ПКУ, з 06.08.2011 р. підприємець-загальносистемник (ФОП) може включити до своїх витрат тільки витрати операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (зрозуміло, за умови, що вони підтверджені документально і пов’язані з отриманням доходу у звітному періоді). До цього п. 177.4 ПКУ визнавав витратами витрати виробництва (обігу) згідно з розділом III ПКУ.

А тепер — більш детально. У розділі III ПКУ ФОП повинен звернути увагу на п. 138.1, згідно з яким витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються з витрат опе­раційної діяльності та інших витрат. Як відомо, до витрат операційної діяльності належать витрати, зазначені в пунктах 138.4 , 138.6–138.9, підпунктах 138.10.2–138.10.4 і пункті 138.11 ПКУ:

1) це витрати, що формують собівартість реалі­зованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі загальновиробничі витрати* (розшифровку цих витрат наведено в п. 138.4 , 138.6–138.9);

2) адміністративні витрати, направлені на обслу­говування та управління виробництвом (п/п. 138.10.2 ПКУ);

3) витрати на збут, що включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п/п. 138.10.3 ПКУ);

4) інші операційні витрати, пов’язані з госпо­дар­ською діяльністю (п/п. 138.10.4 ПКУ);

5) витрати, не віднесені до витрат в поточному звітному році: через помилку ; у зв’язку з втратою , знищенням або зіпсуттям документів, що під­тверджують понесені витрати, і підтверджені такими документами у звітному періоді (п. 138.11 ПКУ).

* Склад загальновиробничих витрат наведено у п/п. 138.8.5 ПКУ.

Як бачимо, склад витрат починаючи 06.08.2011 р. виглядає більш компактно-скупо, адже витрати опе­раційної діяльності вужчі, ніж витрати виробництва (обігу).

Слід зазначити, що органи ДПС у своїх роз’ясненнях, наданих у ЄБПЗ , однозначно підтверджують, що при визначенні об’єкта оподаткування ФОПа-загальносистемника завдяки п. 177.4 і 138.1 ПКУ враховуються тільки витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6–138.9, п/п. 138.10.2–138.10.4, п. 138.11 ПКУ.

Приміром, податківці дозволили включати до складу витрат ФОПа (роботодавця) суму добровільних внесків, що сплачуються ним відповідно до договорів довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення найманих працівників.** При цьому вони послалися на п/п. 138.8.2, 138.10.2 «б» і 138.10.3 «в» ПКУ, згідно з яким до витрат платника податку включаються витрати на оплату праці, зокрема заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо зайнятим у виробництві продукції, реалізації товарів, робіт, послуг (продавці, торгові агенти та ін.), та адміністративного апарату.

** У межах, встановлених абз. 2 і 3 п. 142.2 ПКУ.

Не заперечують податківці й включення до витрат ФОПа вартості комунальних послуг, сплачених за орендоване ним приміщення. Притулок для таких витрат вони угледіли в п/п. 138.8.5 «г» ПКУ (витрати на оперативну оренду ОЗ, інших необоротних активів загальновиробничого призначення) і в п/п. 138.8.5 «д» ПКУ (витрати на опалення, освітлення , водопостачання та водовідведення та інші послуги з утримання ви­робничих приміщень).

Щоправда, відповідаючи на запитання, чи вклю­чається до складу витрат ФОПа на загальній системі оподаткування сума орендної плати за нерухоме майно, яке використовується у підприємницькій діяльності (приміщення, земля, інше), податківці конкретний пункт призначення витрат не зазначили (а це п/п. 138.8.5 «г» ПКУ), однак таку можливість підтвердили.

Фахівці ДПС прямо дозволили «загальному» ФОПу включити до складу своїх витрат також такі різновиди адміністративних витрат, як витрати на придбання ПММ (п/п. 138.10.2 «в» ПКУ); витрати на розрахунково-касове обслуговування в банку (п/п. 138.10.2 «є» ПКУ); витрати на виготовлення печаток і штампів (п/п. 138.10.2 «ж» ПКУ); витрати на вартість розмов, що здійснюються ФОПом з мобільних телефонів (п/п. 138.10.2 «ґ» ПКУ).

Цілком очікувано податківцями визнаються й ви­трати на збут ФОПів, зокрема витрати на рекламу (п/п. 138.10.3 «г» ПКУ) і витрати на відрядження найманих працівників, зайнятих збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п/п. 138.10.3 «ґ» ПКУ).

Сам же ФОП з’їздити у відрядження і при цьому зменшити свій об’єкт оподаткування на відря­джувальні витрати, навіть пов’язані зі збутом , не може. Обґрунтування в ЄБПЗ міцне : ці витрати (п/п. 140.1.7 ПКУ) не належать до операційної діяльності!

Обійшлося без сюрпризів і в ситуації з п/п. 138.10.4 «в» ПКУ: податківці прогнозовано дозволили віднести до витрат суму сплачених податків і зборів, у тому числі й суму сплаченого ЄСВ (окрема відповідь у ЄБПЗ), як інших витрат операційної діяльності, пов’язаних з господарською діяльністю.

Інша річ — витрати, що не належать до операційних. Тут податківці зайняли жорстку, але законну позицію. Наприклад, вони роз’яснили в ЄБПЗ, що зазначені у п/п. 140.1.3 ПКУ витрати на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників робочих професій, а також у випадку, якщо законодавством передбачено обов’язковість періодичної перепідготовки чи підвищення кваліфікації, не належать до витрат операційної діяльності, а тому до складу витрат ФОПа не включаються.

Непохитна ДПАУ й у питанні невключення до складу витрат загального ФОПа вартості придбаного рухомого і нерухомого майна , що використовується в його господарській діяльності. На її думку, зазначені активи підлягають амортизації, а ФОП не може врахувати у складі витрат амортизаційні нарахування, оскільки не має права вести бухгалтерський облік. На цей знущальний аргумент ми звертали увагу в «Бухгалтері» № 7’2011 на с. 44–45. Там, зокрема, ми підкреслювали, що Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює обов’язок юридичних осіб вести бухоблік, однак при цьому не забороняє вести бухоблік підприємцям. Зрештою ведення бухобліку — діяльність не ліцензована , дозвільна система на неї теж нібито не поширюється.

Коли ж у податківців запитують, чи включається до складу витрат загального ФОПа сума амортизації ОЗ, вони розумно відповідають, що відповідно до п/п. 138.10.2 «в» ПКУ до складу адміністративних витрат включаються витрати на утримання ОЗ, інших необоротних матеріальних активів зага­ль­ногосподарського використання, амортизація. Та от біда : ведення бухобліку складу витрат і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для ФОПів законодавством не передбачене. Тож з подачі ДПАУ поки у ФОПів дружба з бухобліком ніяк не складається, і, відповідно, сума амортизації ОЗ до складу витрат не включається.

Отже, ми бачимо, що зазначені зміни суттєво перетворили порядок оподаткування ФОПа. Приміром, з 06.08.2011 р. він не зможе включити до складу своїх витрат видатки, перелічені в п/п. 138.10.5 ПКУ, а саме фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів, зокрема за кредитами і позиками. Це означає, що сумі процентів, нарахованих за користування банківським кредитом , немає місця у складі витрат ФОПа.

Між іншим, до змін, внесених Законом № 3609-VI у п. 177.4 ПКУ, податківці не заперечували «процентні» витрати ФОПа (див. ЄБПЗ, розділ 180.04).

Що стосується вартості ліцензій, то на їх включення до витрат ФОПа з 06.08.2011 р. теж накладено табу. Нагадаємо, що ФОПу більше не можна зменшувати дохід (виручку) на інші витрати звичайної діяльності (п/п. 138.10.6 ПКУ). До них саме й належать витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (п/п. 138.10.6 «ж» ПКУ).

ДПАУ в ЄБПЗ роз’яснила, що, оскільки «ліцензійні» витрати ФОПа не належать до операційних, він не має права включити їх до складу своїх витрат. Вважаємо, що ФОПи будуть дуже засмучені таким розвитком подій, оскільки щодо включення до витрат ФОПа вартості ліцензій* до вищезгаданих змін податківці займали помірковану позицію (див. ЄБПЗ, розділ 180.04).

* До речі, у тому самому п/п. 138.10.6 сидять витрати на будь-якого роду перерахування різним неприбутковим організаціям, однак податківці й до 06.08.2011 р. не дозволяли включати їх до ФОП-витрат, мотивуючи це відсутністю зв’язку з одержанням доходів.

Щодо відсутності витрат на придбання ліцензій хочемо звернути увагу на спеціальне застереження в п/п. 138.10.6 «ж»:

«крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та [які] підлягають амортизації у складі нематеріальних активів».

У «Бухгалтері» № 28’2011 на с. 42–43 ми вже говорили про те, що з 01.04.2011 р. порядок відображення витрат на придбання ліцензії залежить не тільки від строку її використання, але й від її вартості.

Тобто якщо ліцензія довготермінова і дорога*, то витрати на її придбання повинні амортизуватися. Однак, враховуючи безапеляційну думку ДПАУ щодо відсутності амортвитрат у підприємця, далеко не кожен ФОП наважиться скористатися «амортизаційним» варіантом зменшення своїх доходів.

* Нагадаємо, що в 2011 році вартісний критерій ОЗ і НМА становив 1000 грн, а в 2012 році він становить 2500 грн.

Ну а сміливий?

Сміливий ФОП може взяти на озброєння аргументи, наведені у «Бухгалтері» № 7’2011 на с. 44–45, і поборотися за право на амортизацію ОЗ (НМА).

Алла Погребняк