Дитя підземелля
Місце здійснення госпдіяльності ПриПЄПа:
чи потрібно вносити зміни до свідоцтва платника ЄП і як це робити;
відповідальність за їх невнесення
За умовами довгострокового договору між ПриПЄПом і юрособою для забезпечення конфіденційності процесів надання послуг, збереження конфіденційної інформації та даних юрособа — замовник послуг забезпечує ПриПЄПа-виконавця необхідним приміщенням і майном, які підлягають звільненню й поверненню після закінчення строку дії зазначеного договору.
Чи потрібно додатково вносити у свідоцтво платника єдиного податку ще одне місце проведення господарської діяльності, у якому ПриПЄП згідно з довгостроковим договором надає послуги?
Якщо так, то яким чином і в які строки?
Спочатку відповімо полоненому ПриПЄПу, судячи із запитання — замкненому секретною юрособою у підземний бункер з відеоспостереженням тощо, на друге запитання.
Як відомо, право працювати на спрощеній системі оподаткування мають суб’єкти господарювання, які одержали свідоцтво платника єдиного податку (далі — свідоцтво). Порядок видачі, внесення змін й анулювання свідоцтва регламентують статті 298 і 299 ПКУ, а також наказ Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675 (див. «Бухгалтер» № 1–2’2012, с. 34–40), яким затверджено форму свідоцтва платника податку і порядок видачі свідоцтва платника єдиного податку та подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі — Порядок видачі свідоцтва та Порядок подання заяви).
Нагадаємо, що відповідно до п. 299.11 ПКУ і п. 1 Порядку видачі свідоцтва місце здійснення господарської діяльності є однією з обов’язкових відомостей, включених до свідоцтва. У разі потреби до раніше виданого свідоцтва орган ДПС вносить зміни, які здійснюються в день подання платником податку відповідної заяви (п. 299.12 ПКУ і п. 6 Порядку видачі свідоцтва).
Строки подання заяви до органу ДПС у зв’язку із внесенням змін у свідоцтво залежать від того, у якій групі ЄП працює ПриПЄП.
Приміром, п. 298.5 ПКУ і п. 8 Порядку подання заяви встановлено, що у разі зміни, зокрема, місця здійснення господарської діяльності заява подається платниками ЄП 1-ї і 2-ї груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася така зміна. Для ПриПЄПів 3-ї групи (і для ЮРЄПів) пунктом 298.6 ПКУ і цією ж нормою Порядку подання заяви передбачено інші строки: вони подають таку заяву разом із податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулася така зміна.
До речі, на бажання платника ЄП зміна обов’язкових реквізитів може здійснюватися не внесенням їх у раніше видане свідоцтво, а шляхом заміни на нове свідоцтво. У цьому випадку отримання нового свідоцтва проводиться в порядку, встановленому для видачі свідоцтва (п. 299.13 ПКУ і п. 7 Порядку видачі свідоцтва). Загалом, будь-яка ЄП-витребенька за бюджетні гроші!
Отже, порядок внесення змін щодо місця здійснення господарської діяльності та строки ми з’ясували. Далі подумаємо, а чи потрібно в розглядуваній ситуації вносити такі зміни.
Як ви вважаєте, з якою метою податківці вимагають внесення змін до обов’язкових реквізитів свідоцтва? Відповідь проста, як правда: з метою здійснення податкового контролю.*
* Відповідно до п. 61.1 ПКУ податковий контроль — це
«система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Тож якщо ПриПЄП палко бажає допомогти податківцям у здійсненні їхніх повноважень, він може внести у своє свідоцтво ще одне місце проведення госпдіяльності. Хоча, як на те, чинним законодавством зазначення у свідоцтві кількох місць здійснення госпдіяльності не передбачено,* але й заборони на розмноження таких місць немає. Тим більше — якщо це необхідно для дотримання цілковитої таємності.
* Може, ще зазначати основне місце здійснення госпдіяльності за аналогією з основним видом діяльності?
Водночас за невнесення до свідоцтва ще одного (або багатьох) місця ніяких штрафів і покарань, наприклад у вигляді анулювання свідоцтва, немає. У зв’язку з цим нагадаємо, що в п. 299.15 ПКУ наведено сім причин анулювання свідоцтва ЄП. Із них перші дві ґрунтуються на самостійному рішенні суб’єкта господарювання. У всіх інших випадках свідоцтво безальтернативно анулюється органом ДПС внаслідок порушення платником ЄП умов здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування. Приємно, що серед зазначених порушень** немає невнесення та/або несвоєчасного внесення змін до свідоцтва. Тому невнесення у свідоцтво ще одного місця здійснення госпдіяльності, власне, реальної загрози для ПриПЄПа не являє.
** Нагадаємо, що такими порушеннями є: несплата протягом 2х послідовних кварталів податкового боргу; здійснення видів діяльності, що не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідність вимогам організаційноправових форм господарювання; перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником ЄП; перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, що дає право на застосування спрощенки в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році); застосування платником ЄП іншого способу розрахунків, ніж грошового.
До речі, на практиці багато ПриПЄПів забивають у рядок «Місце здійснення господарської діяльності» заяви досить лояльне формулювання: «За адресою замовника». І справді: якщо ПриПЄП є, наприклад, сантехніком, не повинен же він, переміщаючись від одного замовника до іншого, припустимо, територією м. Харкова, постійно вносити зміни у своє свідоцтво? Коли ж він тоді буде ремонтувати унітази та мийки? Утім, якщо ПриПЄП-сантехнік не позбавлений почуття гумору, він може зазначити в заяві як місце здійснення госпдіяльності, наприклад, водопровідну мережу м. Харкова і прилеглих до нього районів.
І — доречний нюанс. Щоб нікому не спало на думку вважати ПриПЄПа звичайним «трудовим найманцем», який оформлений підприємцем лише для податкової мінімізації, усе, що надано йому замовником для виконання робіт (очевидно, в оренду), має бути ним оплачене цьому замовнику (див. «Бухгалтер» № 4’2011, с. 47). Або в договорі має бути пункт не просто про надання приміщення/майна виконавцю, а про те, що вартість таких робіт розрахована з урахуванням їх матеріального забезпечення замовником (за аналогією із послугами з обробки давальницької сировини).
Алла Погребняк
