— Тому що без водного збору
і не туди і не сюди!
— Зовсім не складно! — Зате правильно!
За використання води з криниці сплачується «водний» збір
Лист Державної податкової служби України
від 08.05.2012 р. № 13067/7/15-2117
Щодо збору за спеціальне використання води
ДПС в областях, м. Києві та Севастополі
СДПІ по роботі з ВПП
(витяг)
Державна податкова служба України у зв’язку із запитами органів державної податкової служби та платників збору за спеціальне використання води щодо оподаткування збором обсягів води, що забирається з криниці, повідомляє.
Статтею 48 Водного кодексу України (далі — Водний кодекс), визначено, що до спеціального водокористування належить забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Водокористувач здійснює спеціальне використання водних ресурсів у разі здійснення хоча б одного з перелічених його видів.
Згідно зі статтею 1 Водного кодексу водний об’єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Водоносний горизонт — однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.
Отже, водоносні горизонти належать до водних об’єктів, а забір води — це вилучення води з водного об’єкта за допомогою технічних пристроїв або без них.
Відповідно до пункту 323.1 статті 323 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Пунктом 324.1 статті 324 Податкового кодексу визначено, що об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
При цьому тип джерела водопостачання, категорія якості води та глибина водного об’єкта, з якого забирається вода, не впливають на обов’язок сплати збору за спеціальне використання води суб’єктами господарювання, що здійснюють використання води.
Виключенням є обсяги води, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), за які збір не справляється (п/п. 324.4.1 п. 324.4 ст. 324 Податкового кодексу).
Отже, якщо суб’єктом господарювання використовується вода з криниць, то за обсяги використаної води (крім випадків, передбачених пунктом 324.4 статті 324 Податкового кодексу) такий суб’єкт господарювання повинен сплачувати збір за спеціальне використання води.**
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Отже, забір води має здійснюватися із застосуванням споруд або технічних пристроїв.
Очевидно, криниця розглядається податківцями як споруда, а відро — як техпристрій...
(Цікаво, а як податківці перевірять обсяги споживання? Встановлять біля криниці податковий пост чи оснастять відро лічильником?..)
* М. Г. Водяний, Народний артист СРСР.
** Із розрахунку: за відро води — відро податків.— Ред.
