майже
— Мало того що податки не платиш,
так тобі ще дотацію?
ПриПЄП і «безробітні» дотації:
умови, розміри та строк, оподаткування, відповідальність
Я, приватний підприємець на єдиному податку гр. 3 (5%), нещодавно дізнався, що існує можливість одержати дотацію на створення робочих місць для працевлаштування безробітних. Мене це дуже зацікавило, у зв’язку з чим прошу відповісти на такі запитання:
1. Які основні умови надання «безробітної» дотації?
2. У яких розмірах і на який строк надається дотація?
3. Чи включається сума дотації до доходу платника ЄП з метою оподаткування її 5%?
4. Яку відповідальність передбачено за порушення порядку використання дотації?
Перш ніж відповідати на запитання, з’ясуємо суть «безробітної» дотації. Надання таких дотацій обумовлене ст. 30 Закону від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі — Закон № 1533)*, відповідно до якої
«Фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік».
* Статтю 30 Закону № 1533 — див. у «Бухгалтері» № 13’2009 на с. 14т.
Зазначені дотації виплачуються згідно з Порядком надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженим наказом Мінпраці та соцполітики від 10.01.2001 р. № 1, зі змінами (далі — Порядок № 1).
Із п. 3 Порядку № 1 випливає, що дотація — це кошти «безробітного» Фонду, надані роботодавцю на покриття витрат на зарплату працевлаштованих за направленням служби зайнятості осіб.
1. Умови надання дотації** визначено в п. 4–6 Порядку № 1.
** Ми розглядатимемо їх щодо приватних підприємців, тому на специфічних умовах, що стосуються підприємств, не зупинятимемося.
По-перше, деякі категорії безробітних мають першочергове право на працевлаштування на дотаційні місця.
До них належать, наприклад, жінки, які мають дітей віком до 6 років; одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів; діти-сироти, які залишилися без піклування батьків; особи передпенсійного віку; особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; інваліди, які не досягли пенсійного віку; жінки, які повідомили про свою вагітність та підтвердили її документально. Тому підприємець має бути готовим до того, що на дотаційне місце із центру зайнятості можуть прислати інваліда, вагітну жінку або ж людину з непростою долею.
По-друге, дотація надається за умови, що трудовий договір із працевлаштованим працівником не буде розірвано у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату, за згодою сторін протягом двох років.
По-третє, кількість осіб, які працюють у роботодавця протягом першого року дії договору про працевлаштування безробітного із наданням дотації, не повинна перевищувати для підприємців 50% загальної чисельності найманих працівників з урахуванням осіб, які будуть працевлаштовані за новими договорами.*
* Слід зазначити, що ця вимога не поширюється на роботодавців, держреєстрація яких проводилася у сільській місцевості або малих, у тому числі монофункціональних містах, за умови що їхні наймані працівники працюють за місцем держреєстрації роботодавця.
По-четверте, за інших рівних умов перевагу в наданні дотації мають роботодавці, які:
— створюють додаткові робочі місця для працевлаштування вагітних жінок, молоді на перше робоче місце, а також безробітних, нездатних на рівні конкурувати на ринку праці, понад установлену квоту;
— виконали норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів понад установлену норму.
Прямо якісь нереальні умови...
Звертаємо увагу на те, що крім умов надання дотації у Порядку № 1 наведено умови, що є перешкодою для її надання. Наприклад, дотація не надається роботодавцям, які:
1) перебувають на обліку як платники ЄСВ менше 3-х місяців;
2) на день звернення** мають заборгованість:
— за «безробітними» страховими внесками та/або сплаті ЄСВ;
— зі сплати фінансових санкцій за порушення норм Закону № 1533-III і Закону «Про зайнятість населення»;
3) не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (див. її у «Бухгалтері» № 5’2011 на с. 4т) — у разі працевлаштування безробітних із числа інвалідів;
4) протягом останніх 3-х місяців не використовували найману працю.
** Під днем звернення слід розуміти дату надання листа фізособипідприємця на його попередню згоду на працевлаштування безробітного.
2. Пунктом 7 Порядку № 1 установлено, що дотація надається щомісяця протягом року в розмірі фактичних витрат на зарплату осіб, прийнятих за направленням центру зайнятості.***
*** Але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній галузі за місяць, за який нараховано заробітну плату.
Ці витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до ч. 1 і 2 ст. 2 Закону «Про оплату праці» (див. «Бухгалтер» № 35’2008, с. 3т), та суму ЄСВ.****
**** Особливий порядок визначення розміру дотації встановлено для випадків, коли:
— працівник відпрацював у роботодавця повний місяць, а строк надання дотації минає в середині місяця і його зарплата перевищила середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній галузі;
— працівник відпрацював неповний місяць і його зарплата перевищила середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній галузі.
Звертаємо увагу на те, що у разі переведення працівника з одного робочого місця на інше дотація продовжує надаватися, якщо виконуються умови, визначені п. 9 Порядку № 1:
— на робочому місці, на яке надавалася дотація, працівник відпрацював понад 3 місяці;
— переведення здійснювалося за згодою працівника;
— на новому робочому місці зберігаються гарантії зайнятості, передбачені умовами надання дотації.
Дотація продовжує надаватися також у разі призначення дотаційному працівнику пенсії за віком або встановлення йому інвалідності, за умови що зазначений працівник продовжує працювати.
3. Нагадаємо, що доходом фізособи — платника ЄП згідно з п/п. 1 п. 292.1 ПКУ є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі; матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Датою одержання доходу в грошовій формі є дата його надходження на розрахунковий рахунок та/або в касу платника ЄП (п. 292.6 ПКУ).
Незважаючи на те що «безробітна» дотація начебто відповідає усім ознакам доходу, вона, на наш погляд, не повинна оподатковуватися 5% ЄП.
Справа в тому, що у п. 292.11 ПКУ наведено перелік надходжень, які не належать до доходів єдиноподатника, і серед них — у п/п. 4 зазначеної норми значаться
«суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм».
Вище ми вже з’ясували, що дотація — це цільові кошти, які виділяються «безробітним» Фондом для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце. Тому на підставі п/п. 4 п. 292.11 ПКУ суму дотації не включають до доходу платника ЄП і відповідно не оподатковують податком за ставкою 5% (або 3%).
А що думають з цього приводу податківці?
На жаль, нам удалося знайти роз’яснення ДПАУ тільки «указного» часу.
На запитання, чи включаються до виручки від реалізації «безробітні» дотації, отримані ПриПЄПом, головні податківці відповідають, що до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) необхідно включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок та/або в касу платника ЄП у звітному періоді. Мовляв, єдиноподатковим Указом не передбачено жодних винятків.
Слід зазначити, що у податковокодексний час цю відповідь можна не брати до уваги, і от чому.
По-перше, зараз у ПриПЄПів дохід*, а не виручка.
* Що таке дохід для нової спрощеної системи оподаткування — див. у «Бухгалтері» № 46’2011 на с. 32–37.
По-друге, у період дії єдиноподаткового Указу до виручки ПриПЄПа податківці включали все підряд, адже на той час це не впливало на оподаткування, а робилося з метою збільшення обсягу виручки для цілей застосування фізособою спрощеної системи.
По-третє, зараз у ПКУ існує пряма норма (п/п. 4 п. 292.11 ПКУ), згідно з якою спецназівські гроші фонду зайнятості єдиним податком не оподатковуються (до речі, і в ЮРЄПів теж**).
** Щодо ЮРЄПів, які дуже близькі за оподаткуванням до ПриПЄПів гр. 3, у більш ранніх консультаціях податківці роз’яснювали, що цільові «безробітні» дотації не включаються до їхнього доходу (див., наприклад, «Вісник податкової служби України» № 47/2001, с. 8; № 4/2002, с. 35; № 42/2004, с. 43). Однак у п. 2.1 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування , обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами, затвердженого наказом ДПАУ від 07.04.2010 р. № 224 (див. «Бухгалтер» № 15’2010, с. 13), уже роз’яснювалося, що будьякого роду бюджетні субсидії й дотації включаються до бази оподаткування.
Тож — так тому й бути!
4. Відповідно до п. 15 Порядку № 1 роботодавець
«несе відповідальність за забезпечення гарантії зайнятості осіб, прийнятих на роботу з наданням роботодавцю дотації, достовірність відомостей, що є підставою для прийняття рішення щодо надання дотації для працевлаштування безробітних, визначення розміру дотації, та використання дотації».
Центр зайнятості не рідше одного разу на півроку перевіряє достовірність відомостей, наданих роботодавцем для одержання коштів Фонду. У разі виявлення недостовірності поданих роботодавцем відомостей і використання коштів Фонду з порушенням установленого порядку роботодавець добровільно або на підставі рішення суду зобов’язаний компенсувати Фонду завдану шкоду згідно з ч. 3 ст. 35 Закону № 1533*. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 1533** за порушення порядку використання коштів Фонду на роботодавця накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, що використана із порушенням.
* Див. «Бухгалтер» № 48’2010, с. 16–17.
** Див. там же, с. 17.
Вище ми вже говорили про гарантії, тобто про те, що направленого центром зайнятості працівника не буде звільнено протягом 2-х років з підстав, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 40 і п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (див. «Бухгалтер» № 7’2008, с. 9т і 6т відповідно). У разі незабезпечення таких гарантій суми дотації мають бути повернені роботодавцем Фонду в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції.
Для роботодавців-порушників передбачено також і адмінвідповідальність. Наприклад, порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання визначених Законом № 1533 відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду загрожують, зокрема, фізособам, які використовують найману працю, накладенням на них адміністративного штрафу в розмірі від 8 до 15 нмдг ( від 136 до 255 грн).
Загалом, дотації — справа непроста, клопітка і дуже відповідальна.
Алла Погребняк
P. S. 21.05.2012 р. у парламенті зареєстровано законопроект № 10497 «Про внесення змін до Закону “Про зайнятість населення”».
22.05.2012 р. свій проект змін до того самого Закон вніс Кабмін (реєстр. № 10497-1).
У кабмінівському законопроекті роботодавцю у разі працевлаштування безробітних пропонується компенсувати лише виплату ЄСВ із відповідного робочого місця протягом 2-х років. До того ж ця норма стосуватиметься не всіх безробітних, а лише осіб, які мають додаткові гарантії (молоді, що закінчила навчання, дітей-сиріт, громадян, які пройшли примусове лікування), і тільки якщо це буде нове робоче місце.
Ще й не те буде...
