— На питання — вам відповідаємо
(не що запитали, а що знаємо)
Чи мають загальновизнані правила подолання колізій
пріоритет перед правилом про конфлікт інтересів?
Лист Міністерства юстиції України
від 12.04.2012 р. № 189-0-2-12/8.2-1*
* Наводимо запитання, відповіддю на яке є цей лист:
«У тому випадку, коли загальна і спеціальна норми суперечать одна одній, то за яким колізійним правилом («а» чи «б») має вирішуватися питання про те, яку саме норму слід застосовувати:
а) відповідно до п. 56.21 (та п/п. 4.1.4) ПКУ застосовується правило конфлікту інтересів (тобто будь-яке протиріччя — на користь платника податків)
чи
б) правило колізійного співвідношення між спеціальною нормою та загальною нормою (що вирішується на користь спеціальної)?».— Ред.
Відповідно до звернення народного депутата України <...> Міністерством юстиції розглянуто Ваш лист <...> стосовно надання роз’яснення з питань вирішення колізій у податковому законодавстві й у межах компетенції повідомляється.
Податковий кодекс України (далі — Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Кодексу).
Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу**.
** Тобто податкових відносин.— Ред.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно з яким, в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу)[, рішення приймається на користь платника податків].
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Кодексу, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Перший заступник Міністра
І. Ємельянова
Від редакції
Мін’юст від прямої відповіді на поставлене запитання вміло ухилився. Проте враховуючи зміст перших п’яти абзаців листа, підкріплених вдома вирішальними, напрошується висновок про пріоритетність п/п. 4.1.4 і п. 56.21 ПКУ.
Утім, Мін’юст завжди може сказати, що ми його неправильно зрозуміли…
У свою чергу ДПСУ вважає, що загальновизнані правила подолання колізій мають пріоритет перед правилом про конфлікт інтересів (див. лист від 29.03.2012 р. № 5121/6/10-1115/1384 у «Бухгалтері» № 19’2012 на с. 22–23).
Про судову практику щодо цього — див. «Бухгалтер» № 46’2011, с. 31.
