— За порушення поРРОдку подання —
85 герене!
— ПорЯдку! —
А надто розумним — 170!
Неподання та/або несвоєчасне подання,
подання з помилками РРО-звітності:
яка відповідальність
У зв’язку з переходом із єдиного податку на загальну систему оподаткування приватний підприємець змушений застосовувати РРО. Через наявні обставини звітність з РРО за перший місяць роботи, у якому РРО не використовувався, не була подана ним до ДПІ. За другий місяць роботи звітність з РРО було подано до ДПІ із запізненням і, як потім з’ясувалося,— ще й із помилками.
Просимо роз’яснити, які штрафні санкції можуть бути застосовані до підприємця (його працівника) за: неподання та несвоєчасне подання звітності з РРО; за подання звітності з помилками.
Чи можна подати уточнюючий звіт з РРО?
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО)* звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі — Звіт) подають до ДПІ щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Його форму № ЗВР-1 затверджено наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (див. форму № ЗВР-1, зі змінами, у «Бухгалтері» № 1–2’2008 на с. 58т).
* Пункт 7 ст. 3 Закону про РРО у редакції Закону від 07.07.2011 р. № 3609VI — див. у «Бухгалтері» № 32’2011 на с. 9–10.
У п. 1 Порядку подання звітності , пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок подання РРО-звітності)**, встановлено, що Звіт подають щодо всіх зареєстрованих РРО незалежно від того, використовували їх у звітному місяці чи ні, та щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом.
** Порядок подання РРО-звітності, зі змінами, — див. у «Бухгалтері» № 25’2011 на с. 29т–30т.
Як бачимо, подання Звіту є обов’язком суб’єкта господарювання, який використовує РРО або РК, про що свідчить п. 7 ст. 3 Закону про РРО. Однак за невиконання цього обов’язку чинним законодавством штрафні санкції не передбачено.
Ще за доподатково-кодексних часів столичні податківці в газеті «Податковий, банківський, митний консультант» № 39/2009 на с. 15 роз’ясняли, що Звіт у розумінні Закону «Про порядок погашення…» не вважається податковою звітністю. У результаті було зроблено висновок, що штрафні санкції, передбачені п/п. 17.1.1 Закону «Про порядок погашення…» за неподання або несвоєчасне подання звітності з РРО (у розмірі 10 нмдг — за неподання у встановлений законодавством термін податкової декларації), не застосовуються.
За дії Податкового кодексу в ЄБПЗ з’явилася відповідь на запитання, чи належить звітність, пов’язана з використанням РРО та РК, до податкової звітності згідно з нормами ПКУ. Дослідивши деякі положення ст. 46 ПКУ, фахівці інформаційно-довідкового департаменту ДПС роз’яснили, що
«оскільки звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не стосується податків (зборів), то така звітність не відноситься до податкової звітності».
Щоправда, про відсутність фінсанкцій тепер у явному вигляді податківці не сказали (очевидно, щоб СПД не нахабніли).
Одразу ж виникає запитання про адмінвідповідальність: невже і її не буде у порушників здавання Звіту?
Як не дивно, в розглянутій ситуації адмінштрафи в явному вигляді теж не передбачаються.
Проте — хочемо попередити, що в бухгалтерській періодиці нам зустрічалися висловлювання деяких фахівців стосовно того, що неподання Звіту може розглядатися як порушення порядку проведення розрахунків. Тому за такого трактування згідно з ч. 1 ст. 1551КпАП (див. «Бухгалтер» № 14’2003, с. 6) особи, які здійснюють розрахункові операції, повинні сплатити від 34 до 85 грн, а посадові особи — від 85 грн до 170 грн штрафсанкцій.
Причому обґрунтування досить оригінальне: обов’язок звітувати про використання РРО — один з елементів порядку проведення розрахунків. Чому? Тому що про це сказано у ст. 3 Закону про РРО, яка є складовою частиною розділу II Закону про РРО, що так і називається: «Порядок проведення розрахунків ». А той, хто не подав РРО-звітність,— порушив порядок проведення розрахунків. Тож повністю розслаблятися ніяк не можна, аргументи на користь штрафування завжди знайдуться, тим більше що податківці в ЄБПЗ відстоюють застосування адмінштрафів за ст. 1551 КпАП. До того ж і суди за цією статтею застосовують штраф за неподання РРО-звітності.
Далі — про помилки у Звіті й уточнюючому Звіті.
Як відомо, від помилок ніхто не застрахований, тому бухгалтерську громадськість питання можливості подання уточнюючого Звіту хвилювало давно. В оглядовому «готівково-роз’яснювальному» листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 у п/п. 2.2.118 (див. «Бухгалтер» № 34’2009, с. 32т) роз’яснювалося, що оскільки Звіт не належить до податкової звітності у розумінні Закону «Про порядок погашення…», то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено.
Аналогічну позицію щодо неподання уточнюючого Звіту податківці мають і за дії Податкового кодексу. Оце вже, справді, писаного сокирою не вирубаєш! Хоча за бажання можна скласти бухгалтерську довідку або пояснювальну записку й додати її до помилкової ф. № ЗВР-1. У цьому випадку ми за аналогією керуємося п. 5 Інструкції із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (додаток 2 до Порядку подання РРО-звітності)*. Із нього випливає, що якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми у Звіті не показуються. За бажанням суб’єкта господарювання до Звіту можна долучити пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
* Згадану Інструкцію — див. у «Бухгалтері» № 25’2011 на с. 31т.
Алла Погребняк
