Несвоєчасне подання звіту про використання вивільнених коштів: чи можуть бути фінсанкції та які

Несвоєчасне подання звіту про використання вивільнених коштів: чи можуть бути фінсанкції та які

Наше підприємство займається наданням готельних послуг і у зв’язку з цим має пільги з податку на прибуток. Так сталося, що звіт про використання платниками податку на прибуток вивільнених коштів не був поданий разом з декларацією із податку на прибуток. Чи будуть до підприємства застосовані фінансові санкції за несвоєчасне подання зазначеної податкової декларації?

Якщо будуть, то що це за санкції та наскільки вони законні?

Перш ніж відповідати на запитання, необхідно з’ясувати, що являє собою звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів (далі — звіт). Спочатку нагадаємо, що відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ Постановою КМУ від 28.02.2011 р. № 299 було затверджено Порядок використання коштів , вивільнених від оподаткування у зв’язку з наданням відповідно до пунктів 15, 17–19 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пільг з податку на прибуток підприємств (далі — Порядок № 299, див. його у «Бухгалтері» № 15’2011 на с. 18). А вже на виконання п. 4 Порядку № 299 Мінфін наказом від 21.12.2011 р. № 1685 затвердив звіт*, що нас цікавить.

* Хоча Кабмін затвердити форму звіту доручав ДПСУ.

На нашу думку, звіт не можна вважати податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ПКУ. Нагадаємо, що згідно із зазначеною нормою податковою декларацією є документ, який платник податків подає контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, або документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

А на підставі звіту платник податку не нараховує і не сплачує податкові зобов’язання незважаючи на те, що в службовій частині (заповнюється посадовими особами органу ДПС) звіт шанобливо названо податковою декларацією.

Можливо, звіт можна вважати додатком до декларації, який є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ПКУ)?

Відповідь на це запитання заперечна: звіт — це не додаток, оскільки всі форми додатків затверджено наказами Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213 (див. «Бухгалтер» № 1–2’2012, с. 13–33) та від 21.12.2011 р. № 1684 (додаток ОК, присвячений доходам і витратам у розрізі контрагентів — платників ЄП, див. його у «Бухгалтері» № 8’2012 на с. 27–28), а форму звіту — наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. № 1685.

Тож які строки подання звіту? Згідно з п. 4 Порядку № 299 платник податку за результатами кожного звітного (податкового) періоду складає звіт і подає його відповідному органу ДПС разом із декларацією з податку на прибуток підприємств. Виходить, що підприємство-пільговик повинно було подати звіт за підсумками 2011 року разом із декларацією з податку на прибуток за II–IV квартали 2011 року, тобто не пізніше 09.02.2012 р. (п. 49.18 ПКУ). Звертаємо увагу на те, що строк подання звіту не встановлено ані ПКУ, ані будь-яким іншим законом. Адже за всієї поваги до Порядку № 299 він до законів жодним чином не належить.

Тому ми вважаємо, що за неподання або несвоєчасне подання такої квазиподаткової декларації до під­приємства-пільговика не може бути застосовано штраф, установлений у п. 120.1 ПКУ**.

** 170 грн — за кожне не подання/несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) і 1020 грн — повторно протягом року до вже оштрафованих порушників.

До того ж слід звернути увагу на те, що йдеться про подання платником податку на прибуток звітності за II–IV квартали 2011 року. У такому разі згідно з п. 6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ фінансові санкції взагалі не повинні застосовуватись! У листі від 24.01.2012 р. № 2275/7/15-1217 ДПАУ (див. «Бухгалтер» № 8’2012, с. 29) підтвердила, що за вказані періоди платники податку на прибуток звільняються від фінсанкцій.

За інформацією, отриманою від читачів, на практиці податківці знайшли інший варіант — притягати в цьому випадку платників податків за неподання будь-яких документів за ст. 121 ПКУ, тобто відмінних від податкових декларацій. Нагадаємо, що в цій статті йдеться про незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів із питань обчислення та сплати податків і зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або про неподання платником податків контролюючим органам оригіналів документів або їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ.

Так от, податківці вважають, що, мовляв, неподання звіту органу ДПС завадило останньому здійснити податковий контроль!* І штраф за такого трактування порушення більший: за перше порушення — 510 грн, за повторне протягом року — 1020 грн. У певному сенсі і за відповідного бажання цей звіт може розглядатися як документ, необхідний для здійснення податкового контролю (наприклад, камеральної перевірки декларації з податку на прибуток).

* Що таке податковий контроль і якими є способи його здійснення — див. ст. 61 і 62 ПКУ.

Тож звіт краще подавати своєчасно. Недаремно Алісі в Країні Чудес казали: «Із Часом треба поводитися правильно!».

Алла Погребняк