А коли передбачать бухгалтерам
хоча б півлітра молочка
за день стояння у черзі в податковій?
Самозабезпечення працівника молоком: чи будуть у підприємства витрати
У «Бухгалтері» № 6’2012 прочитали матеріал, присвячений оподаткуванню ПДФО і ЄСВ вартості молока та грошових компенсацій за нього на «шкідливих» підприємствах. Схожі ситуації, коли замість молока вимушено видаються кошти, трапляються й на нашому підприємстві.
На підприємстві прийнято рішення скористатися варіантом видачі працівникам коштів для самостійного придбання ними молока.
Роз’ясніть, будь ласка, чи має право підприємство — платник податку на прибуток включити таку грошову компенсацію до податкових витрат?
Нагадаємо, що відповідно до п/п. 140.1.1 ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування враховуються
«витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України».
У «Бухгалтері» № 6’2012 на с. 42–43 ми вже говорили про те, що на сьогодні склалася традиція розглядати як «спецхарчовий» Перелік заходів та засобів з охорони праці , витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджений Постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994, зі змінами (далі — Перелік № 994, див. його у «Бухгалтері» № 17’2011 на с. 21).
Так от, у п. 6 Переліку № 994 як охоронно-трудовий захід згадується надання працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока або рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.
Отже, у п/п. 140.1.1 ПКУ йдеться про витрати на забезпечення працівників, зокрема, продуктами спецхарчування.
На нашу думку, самостійне придбання працівником молока за рахунок виданих йому коштів з відповідним документальним* підтвердженням такої операції є одним зі способів забезпечення молоком таких працівників. Особливо — з погляду податкового законодавства.
* Наказ і чеки, в яких зазначені дата, найменування придбаного товару — молока, його вартість.
Так, слід визнати, що такий спосіб забезпечення молоком не є традиційним, однак він по суті не порушує права працівників на безкоштовне забезпечення їх цим продуктом. І це — головне. Тому, вважаємо, можна відстоювати включення до витрат підприємства вартості молока, самостійно придбаного працівником.
А ось грошова компенсація, видана замість (а не на покупку) молока працівникам, які ведуть «осілий» спосіб життя**, витрати підприємства не збільшить.
** Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону «Про охорону праці» (див. «Бухгалтер» № 38’2010, с. 3т) дозволяється видавати грошову компенсацію на придбання молока «роз’їзним» працівникам.
Незважаючи на оптимістичні висновки щодо «молочних» витрат сміливого підприємства, ми, проте, не рекомендуємо йому використовувати такий варіант, як кажуть, скрізь і завжди.
Адже цей варіант пропонувався нами як виключний, коли на підприємстві намічається «молочний» форс-мажор*** і керівництво готується його якось вирішити. Взяти ж його за базовий було б необачно, оскільки чинним працеохоронним законодавством варіант із самостійним забезпеченням молоком працівників, як не крути, не передбачено.
*** Наприклад, працівник, відповідальний за видачу молока, лягає в лікарню або з якоїсь причини порушується постачання молока (розірвання договору, закриття молокозаводу, захоплення його рейдерами тощо).
Алла Погребняк