Якщо зроблена ставка на продаж із доставкой (особливості такого продажу та патентно-розрахункові нюанси)

Якщо зроблена ставка

на продаж із доставкой

(особливості такого продажу
та патентно-розрахункові нюанси)

Торговельне підприємство планує здійснювати реалізацію товарів на замовлення з доставкою їх покупцеві.

Просимо роз’яснити як правові, організаційні, так і податкові особливості цього виду торгівлі.

I. Суть торгівлі з доставкою покупцеві

Судячи з визначень термінів, наведених у п. 1.2 Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 103 (далі — Правила № 103, див. їх у «Бухгалтері» № 10’2008 на с. 33т–37т), продаж товарів на замовлення з доставкою їх покупцеві є одним із варіантів дистанційної торгівлі, яка у свою чергу являє собою різновид продажу товарів на замовлення.

І справді: згідно з п. 1.2 Правил № 103

«дистанційна торгівля — форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосереднім передаванням вибраного товару споживачем;

<...>

продаж товарів на замовлення — вид торгівлі, за якої споживач укладає договір купівлі-продажу товарів із продавцем на відстані за допомогою засобів дистанційного зв’язку або здійснює їх попереднє замовлення безпосередньо в продавця».

Нагадаємо, що до засобів дистанційного зв’язку належать телекомунікаційні та інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладання договорів на відстані, тобто ті засоби, за допомогою яких покупці роблять замовлення у продавця.

Договір, укладений на відстані, є договором, укладеним за допомогою засобів дистанційного зв’язку (він може передбачати доставку товару покупцеві, а може припускати видачу товару в певному місці). У свою чергу договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, — це договір, укладений із покупцем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця (наприклад, у парку).

Розглядаючи деякі проблемні питання продажу товарів на замовлення і поза торговельними або офісними приміщеннями, Держпідприємництво у своєму листі від 30.03.2011 р. № 3005 послалося на п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спо­стережень стосовно торгової мережі та мережі ре­сторанного господарства, затвердженої наказом Держкомстату від 24.10.2005 р. № 327. У ньому під позамагазинною торгівлею (включаючи пересувну мережу) мається на увазі сукупність нестаціонарних, пересувних пунктів із продажу товарів, які пристосовані для тривалої роздрібної торгівлі товарами на розвіз або рознос (лотки, розкладки, стенди, палатки, автомагазини, автофургони тощо), через торгові автомати, а також роздрібна торгівля, що здійснюється комівояжерами, через каси неторгових підприємств, зі складів, поштою, за допомогою Інтернету, телефону, телебачення тощо.

II. Оформлення замовлення і захист прав споживачів

Відповідно до п. 2.4 Правил № 103 замовлення на товари оформляється на бланку замовлення у двох примірниках, там зазначаються: найменування суб’єкта господарювання; назва товару, його ціна (за 1 кг або 100 г, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр тощо); кількість; загальна вартість товару; вартість послуг, що надаються додатково; дата (час) виконання замовлення тощо. При цьому перший примірник залишається у покупця, а другий (на якому покупець своїм підписом підтверджує отримання замовлення і сплату грошей) — у продавця.

Звертаємо увагу на те, що, здійснюючи продаж товарів з доставкою їх покупцеві, продавець повинен дотримуватися усіх вимог торговельного законодавства, а також виконувати вимоги Закону «Про захист прав споживачів» щодо надання інформації про товари, гарантійного ремонту, надання документів покупцям тощо.

Держкомітет з питань технічного регулювання та споживчої політики у своєму листі від 14.12.2007 р. № 12089-04-5/16 (див. «Бухгалтер» № 4’2011, с. 29т) підкреслює, що права споживача у разі укладання договору на відстані врегульовані ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів» (див. там же с. 12т–13т). Перед укладанням договорів на відстані (зокрема, через мережу Інтернет) продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження і порядок приймання претензії.

Якщо покупцеві доставляють товар, на який установлено гарантійний строк, йому має бути переданий технічний паспорт або документ, що замінює його. Крім того, покупець в обов’язковому порядку має бути поінформований про найменування і місцезнаходження підприємства, яке проводить ремонт і техобслуговування проданих товарів (п. 2.6 Правил № 103).

Слід зазначити, що під впливом Закону «Про захист прав споживачів» у Правилах № 103 детально прописано права покупців на розірвання договору купівлі-продажу, укладеного як поза торговельними або офісними приміщеннями, так і на відстані, на одержання сплачених ними коштів та повернення товару продавцеві (п. 1.7, 1.8, 1.10 та 1.11 Правил № 103).

А тепер звернемо увагу продавців, що підпадають під дію Правил № 103, а також покупців на кілька важливих моментів.

1. Прийнявши замовлення, продавець не має права в односторонньому порядку вносити зміни до асортименту товарів і змінювати на замовлений товар ціни.*

* Винятком є наявність стандартної умови в договорі про можливість заміни замовленого товару (у разі його відсутності) іншим товаром такої самої або кращої якості, що має ціну, яка не перевищує ціну замовленого товару, і таке саме цільове призначення. Однак про наявність такої умови покупець повинен бути сповіщений перед укладанням договору письмово або за допомогою електронного повідомлення (п. 2.7 Правил № 103).

2. Продавець повинен поставити покупцеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше 30 днів з моменту отримання згоди покупця на укладання договору (п. 2.8 Правил № 103).

3. Представник, який здійснює продаж товарів поза торговельними й офісними приміщеннями, по-перше, повинен пред’явити покупцеві документ, що підтверджує свою належність до суб’єкта господарювання і виконання ним відповідних обов’язків, а по-друге, разом із товаром (після його оплати) повинен видати покупцеві розрахунковий документ (п. 3.2 і 3.3 Правил № 103).

III. Доставка товарів

Як правило, цей вид договору (укладений на відстані або укладений поза торговельними або офісними приміщеннями) передбачає доставку товарів за допомогою кур’єрської служби або поштою.

Кур’єрська доставка може здійснюватися як власною кур’єрською службою, так і залученою. Разом із товаром кур’єрові передають документи на товар: замовлення, техпаспорт тощо. Після передачі товару покупець розписується в першому примірнику замовлення і повертає його кур’єру. Якщо покупець оплачує товар кур’єру, останній зобов’язаний видати йому розрахунковий документ.

Якщо доставка здійснюється сторонньою кур’єр­ською організацією, то остання повинна в погоджені договором із продавцем строки передати продавцеві звіт про виконання доручення (або інший подібний документ) з першим примірником замовлення на доставку товару. До речі, з кур’єром, який доставляє товар, продавець повинен укласти договір про повну матеріальну відповідальність.

При доставці товару поштою товар разом із документами передається відповідальній особі (з нею також укладається договір про повну матеріальну відповідальність). А особа у поштовому відділенні оформляє відправлення на адресу покупця й оплачує поштові послуги. Якщо за умовами договору передбачено подальшу оплату товару (післяплатою), то покупець у момент отримання його в поштовому відділенні вносить гроші для переказу їх на банківський рахунок продавця.

IV. Торговий патент

Його придбавають платники збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зокрема торговельної діяльності в пунктах продажу товарів (п/п. 267.1.1«а» ПКУ). Нагадаємо, що характеристику пунктів продажу товарів наведено у п/п. 14.1.211 ПКУ. До них, зокрема, належать автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі. Водночас під торговельною діяльністю у п/п. 14.1.246 ПКУ слід розуміти роздрібну й оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне гос­подарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Ми вважаємо, що продаж товарів з доставкою їх покупцеві відповідає визначенню пункту продажу товарів, якщо покупці одержують товар від кур’єра за готівку. У цьому випадку автотранспорт кур’єра або сам кур’єр ☺ цілком потрапляє до категорії засобів пересувної торговельної мережі.