Це ж яка бюджету економія!..
Добові для небюджетників можуть не зменшуватися на вартість харчування, включену в рахунок готелю;
відрядженому відшкодовується вартість тільки одного місця у готельному номері
Лист Державної податкової служби України
від 31.03.2012 р. № 5742/6/15-1415*
Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення <...> щодо надання роз’яснення на запит <...> про віднесення до складу витрат витрат на відрядження працівників небюджетного підприємства та повідомляє.
Відповідно до п/п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат відрядженої особи, зокрема витрати на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування.
Зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи.
Не дозволяється включати до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законам країни перебування, а також плату за видовищні заходи.
Разом з цим абзацом 4 п/п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ визначено, що до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Згідно з абз. 6 п/п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 (далі — Постанова № 98). Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену абзацом четвертим цього підпункту.
На виконання п. 12 Постанови № 98 наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2011 р. № 362 змінено редакцію Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція).
Відповідно до п. 5 розд. II та п/п. «е» п. 16.2 розд. III Інструкції витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівником за рахунок добових витрат.
Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Однак інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідкового).
Таким чином, для підприємств небюджетної сфери зменшення добових витрат, що враховуються при обчисленні податку на прибуток у складі витрат, на вартість харчування, включену до рахунку на проживання, їх працівників ПКУ не передбачено.
Що стосується витрат працівника підприємства на проживання у відрядженні, то такі витрати можуть бути враховані у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування у розмірі вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання.
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Щодо першої відповіді: таких самих висновків доходили й ми (див. «Бухгалтер» № 43’2011, с. 43–45). При цьому ми звертали увагу на те, що керівництво підприємства на рівні локального акта може самостійно визначити розмір добових, зокрема — [не] враховуючи при цьому факт включення до готельного рахунку вартості харчування.
Щодо другої проблеми виникає резонне запитання: а чому витрати на проживання обмежуються вартістю одного місця у готельному номері? Де це написано? І що, рахунок із готелю із зазначенням «за проживання гр. Петренка у двомісному номері з по » не є документом, який підтверджує саме витрати на проживання?
Критику позиції ДПСУ — див. у «Бухгалтері» № 43’2011 на с. 45 і № 15’2012 на с. 43.
* Наводимо запитання, відповіддю на які є цей лист:
«1. У якому розмірі можна виплатити добові працівникові небюджетного підприємства, який привіз із відрядження рахунок з готелю із зазначенням у ньому суми на проживання й суми на дворазове харчування?
Чи справді, якщо вартість харчування виділено окремою сумою, добові треба зменшувати?
2. Чи можна відшкодувати відрядженому працівникові вартість проживання у 2місному номері готелю та включити зазначені витрати до витрат підприємства?».— Ред.
