Теми статей
Обрати теми

Щодо питань застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

Редакція БР
Лист від 08.05.2012 р. № 13074/7/15-1217

Розрахунок не подав?

Тож ловив навіщо ´ав?

Лист Державної податкової служби України
від 08.05.2012 р. № 13074/7/15-1217

Щодо питань застосування
штрафних санкцій за неподання
або несвоєчасне подання Розрахунку
частини чистого прибутку (доходу),
що підлягає сплаті до Державного
бюджету державними унітарними
підприємствами та їх об’єднаннями

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами та доповненнями) державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр “Артек”» і «Український дитячий центр “Молода гвардія”») та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету» визначено, що контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність» покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію (за результатами ревізій та перевірок).

Згідно з пунктом 2 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі — Порядок),* частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до Державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

* Див. «Бухгалтер» № 13’2011, с. 15.— Ред.

Абзацом першим пункту 3 Порядку встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 р. № 285 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.05.2011 р. № 643/19381.**

** Див. «Бухгалтер» № 25’2011, с. 11–13.— Ред.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.18 статті 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Водночас згідно з пунктом 49.19 статті 49 Кодексу, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом Кодексу.

Відповідно до пункту 152.9 статті 152 Кодексу для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, державні унітарні підприємства та їх об’єднання визначають частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету, згідно із формою розрахунку, яка затверджена Державною податковою службою, та подають її до органу державної податкової служби, на який покладено контроль за справляння цього платежу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

З огляду на викладене «частина чистого прибутку (доходу)» є неподатковим платежем. Водночас контроль за відрахуванням до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено на Державну податкову службу України.

При цьому порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I Кодексу, а також контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи, визначено розділом II Кодексу (пункт 40.1 статті 40 Кодексу).

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 розділу II Кодексу контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби — щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункту 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 110.1 розділу II статті 110 Кодексу).

Згідно з пунктом 111.1 статті 111 розділу II за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2 статті 111 розділу II Кодексу).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України (пункт 113.3 статті 113 розділу II Кодексу).

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 розділу II Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків),—

тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчиненні платником податків, до якого протягом [року] було застосовано штраф за таке порушення,—

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, у разі неподання або несвоєчасного подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету, до органу державної податкової служби протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, платники несуть відповідальність, передбачену Кодексом, зокрема пунктом 120.1 статті 120 Кодексу.

При цьому відповідно до статті 1666 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання фінансової звітності, неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу органів державної податкової служби для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сум, що пов’язані із такими зобов’язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи тощо, тягнуть за собою накладення штрафу.

Заступник Голови
А. Ігнатов

Від редакції

Схожий лист — від 19.04.2012 р. № 11361/7/15-1217 — див. у «Бухгалтері» № 18’2012 на с. 18–19.

У ньому, до речі, зверталася увага на те, що частина чистого прибутку (доходу) не є податковим платежем; отже, при самостійному виправленні помилок не сплачується 3%-вий (5%-вий) штраф.

У цьому ж листі ДПСУ зазначає, що неподатковий статус відрахувань не заважає застосувати штраф за п. 120.1 ПКУ — за неподання (несвоєчасне подання) податкових декларацій.

На наш погляд, підстав для цього немає. Адже Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) не є податковою декларацією (розрахунком), оскільки на підставі цього документа нарахування та/або сплата податкового зобов’язання не проводяться.

Не повинно бути в цьому випадку і штрафу за ст. 1666 КпАП: вона стосується лише порушень, допущених під час проведення позапланових перевірок.

Неподання фінзвітності взагалі карається за іншою статтею — 1642 КпАП. Однак Розрахунок чистого прибутку (доходу) не належить до фінзвітності на підставі ст. 11 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Уважніше якось треба…

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі