— Вам з раком чи з імпотенцією?
Розміщення пачок сигарет на вітрині у світлі «рекламно-тютюнових» новацій:
чи є законним
Чи можна на вітрині кіоску розміщувати пачки сигарет? Якщо не можна, то які фінсанкції передбачено за таке порушення?
Як ми розуміємо, питання виникло не на рівному місці, а у зв’язку з набранням чинності з 17.09.2012 р. Законом від 22.09.2011 р. № 3778-VI, яким вносяться зміни до низки нормативно-правових актів щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів.
Наприклад, зміни внесено до Закону від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі — Закон про рекламу, див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 38’2012 на с. 2т–14т ). Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про рекламу реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється, зокрема, засобами внутрішньої* та зовнішньої реклами**.
* «Внутрішня реклама — реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, <...> крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються» (ст. 1 Закону про рекламу).
** «Зовнішня реклама — реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг» (ст. 1 Закону про рекламу).
При цьому зображення тютюнових виробів, знаків для товарів та послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, допускається лише на товарах (предметах), пов’язаних із вживанням тютюнових виробів, запальничках, попільницях.
Заборона на рекламу, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів знайшла також відображення в Законі від 22.09.2005 р. № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (далі — Закон № 2899, витяг із нього — див. у «Бухгалтері» № 38’2012 на с. 15т–16т ).
Статтею 16 Закону № 2899 заборонено будь-які реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуально ї власності, під якими випу-скаються тютюнові вироби,— в тому числі
«розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40½30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них».
У зв’язку з цим у бухгалтерських виданнях з’явилися публікації про те, що з 17 вересня ц. р. забороняється розміщувати не тільки інформацію про виробника тютюнових виробів, але й самі вироби (пачки сигарет) у місцях торгівлі (у тому числі на елементах обладнання). Ми з такою позицією не згодні, й ось чому.
Як відомо, відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону про рекламу не вважається рекламою
«розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці».
Тобто з урахуванням заборони, встановленої ст. 16 Закону № 2899, розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях реалізації (надання) здійснюється в усіченому вигляді, а саме з використанням одного плаката визначеного розміру. Однак, зазначимо, йдеться про інформацію, а не про самі тютюнові вироби. Під інформацією, нагадаємо, згідно зі ст. 1 Закону від 02.10.92 р. № 2657-XII «Про інформацію» (зі змінами) маються на увазі будь-які відомості та/або дані, що можуть бути збережені на матеріальних носіях або зображені в електронному вигляді. Інформація про товар — це відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (ч. 1 ст. 14 Закону «Про інформацію»). Тобто в цьому випадку маються на увазі написи «Philip Morris», «Parlament light», etc. або відповідні зображення на торговельних стендах, прилавках, стільцях, столиках, вітринах, килимках, елементах декору тощо.
Крім того, дія Закону про рекламу не поширюється на відносини, пов’язані з поширенням інформації, обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України (ч. 2 ст. 2 Закону про рекламу). До таких «інших законів України», на нашу думку, у розглядуваній ситуації слід віднести Закон від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», зі змінами (далі — Закон № 1023). Частиною 1 ст. 15 Закону № 1023 (див. «Бухгалтер» № 4’2011, с. 14т) передбачено, що споживач має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого вибору. Причому така інформація має бути надана споживачеві до придбання ним товару. При цьому інформація про продукцію не вважається рекламою, і вона повинна містити, зокрема, найменування товару; дані про основні властивості продукції; відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин; дані про ціну (тариф), умови і правила придбання продукції; попередження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів; дату виготовлення; відомості про умови зберігання.
Далі, частиною 3 ст. 11 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481) передбачено умови маркування тютюнових виробів, що реалізуються в Україні: на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо); на кожній пачці, коробці або сувенірній коробці; на упаковці, в якій вироби знаходяться у пачках або коробках; на транспортній тарі.
Приміром, на кожній пачці, коробці зазначаються: найменування підприємства — виробника або тютюнової компанії; загальна і власна назви; наявність фільтруючого мундштука; кількість одиниць у пачці або коробці; відомості щодо вмісту смоли та нікотину в димі однієї сигарети (щодо сигарет); медичні попередження; позначення нормативного документа (для вітчизняної продукції, призначеної для реалізації в Україні); штриховий код.
Таким чином, розміщення зазначеної інформації на пачках (коробках) сигарет є не рекламою, а обов’язковою інформацією, встановленою Законом № 481.
Додаткову інформацію про вимоги, що висуваються до розміщення тютюнових виробів, можна знайти у Правилах роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218, зі змінами (далі — Правила № 218).
Наприклад, п. 19 Правил № 218 (див. «Бухгалтер» № 11’2008, с. 10т) передбачено, що в торговельному залі тютюнові вироби мають бути виставлені у повному асортименті, наявному в суб’єкта підприємницької діяльності. Вони розміщуються за видами, класами, сортами на столах, прилавках-вітринах, пристінних гірках. При цьому СПД повинен забезпечити інформування споживача про роздрібні ціни за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках тютюнових виробів, наявних у продажу (див. п. 20 Правил № 218 там же).
Як бачимо, розміщення тютюнових виробів на вітринах, прилавках не перебуває під забороною. Продавцям треба лише врахувати «інформаційні» вимоги ст. 16 Закону № 2899, і тоді претензій до них бути не повинно.
Проте продавцям тютюнових виробів важливо знати про можливі фінсанкції. Їм присвячено ст. 20 Закону № 2899, відповідно до якої до порушників заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства* тютюнових виробів застосовуються фінансові санкції від 30 до 50 тис. грн за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід** з метою стимулювання продажу тютюнових виробів. Накладають такі санкції уповноважені управління у сфері захисту прав споживачів.
* «Спонсорство — добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг» (ст. 1 Закону про рекламу).
** «Заходи рекламного характеру — заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший» (ст. 1 Закону про рекламу).
Нарешті, за здійснення забороненої «тютюнової» реклами та «тютюнове» спонсорство передбачено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на винних громадян у розмірі від 85 до 170 грн та посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами — від 1700 до 4250 грн (ст. 1563 КпАП).
Загалом, боротьба з курінням (з урахуванням куріння у не відведених для цього місцях, відсутності відповідних табличок тощо — див. із цього приводу, наприклад, «Бухгалтер» № 30’2011, с. 48–50, № 4’2012, с. 34–36) набула серйозного — в значенні розмірів штрафу — характеру.
Алла Погребняк
