Ніхто так добре
не розуміє державу,
як прокуратура
Інформаційний лист
Вищого господарського суду України
від 17.09.2012 р. № 01-06/1259/2012
Про деякі питання представництва
прокуратурою інтересів держави
в господарському суді
Господарським судам України
У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних з правом прокурора на звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави, вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.
Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян , держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 361названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних , політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. у справі № 1-1/99 (далі — Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету , територіальної цілісності , державного кордону, гарантування державної , економічної , інформаційної , екологічної безпеки , охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави , обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств , установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах » потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У справах, порушених за позовною заявою прокурора, орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, згідно зі статтею 29 ГПК набуває статусу позивача.
З огляду на відповідні приписи Конституції України, норм Закону України «Про прокуратуру» та ГПК, а також Рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинні обов’язково зазначати лише той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.*
Таким чином, у разі подання прокурором позову в інтересах держави господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором позивача і у разі неправильного його визначення, наприклад подання позову в інтересах підприємства, установи чи організації, повертати таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК, а у разі порушення провадження у відповідній справі — залишати позов без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК.
Голова Вищого господарського суду України
В. Татьков
* Наприклад, орган державної податкової служби — який має право звертатися до суду на підставі ст. 20 ПКУ. Хоча в цьому випадку, найімовірніше, має відбутися звернення до адміністративного суду.— Ред.
