Усе — ф(н)ормально!
При комісійній торгівлі доходом ЮРЄПа є сума комісійної винагороди
Як визначається дохід юридичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює комісійну торгівлю?
Відповідно до п/п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.
Згідно з п. 292.4 цієї статті у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення , транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Статтею 1000 Цивільного кодексу визначено, що за договором доручення, одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Відповідно до ст. 1002 Цивільного кодексу повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг , пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 929 вищезазначеного Кодексу).
У ст. 295 Господарського кодексу зазначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, яка полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені , в інтересах , під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені , але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, що встановлено у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 Цивільного кодексу). Тобто особливістю договорів комісії, як і договорів доручення , транспортного експедирування , агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.
Таким чином, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку доходом юридичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.
Крім того, загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог П(С)БО 15*, згідно з п. 2 якого норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Відповідно до п/п. 6.2 п. 6 П(С)БО 15 не визнаються доходами надходження від інших осіб, зокрема сума надходжень за договором комісії , агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Враховуючи вищезазначене, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку доходом юридичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.
Матеріал підготували О. Єкасьова,
начальник Управління
місцевих, ресурсних, рентних
та неподаткових платежів
Департаменту оподаткування
юридичних осіб ДПС України,
та О. Дрісь, головний державний
податковий інспектор
«Вісник податкової служби України» № 37/2012
Від редакції
Слід визнати, що податківці пішли нормальним шляхом. Адже формально доходом платника ЄП посередницька винагорода є, тільки якщо укладено договір доручення, транспортного експедирування або агентський договір (див. п. 292.4 ПКУ). До речі, ці договори виходячи із сутності формулювання супроводжують тільки надання послуг і виконання робіт. Тобто продаж товарів у п. 292.4 ПКУ теж не фігурує.
Незважаючи на це, податківці дають гуманну відповідь: п. 292.4 ПКУ поширюється й на продаж товару, в тому числі комісійний.
Нагадаємо, що раніше вони були більш кровожерливими (див. посилання на фіскальну консультацію в ЄБПЗ у «Бухгалтері» № 24’2012 на с. 41). На цю тему — див. також «Бухгалтер» № 46’2011, с. 34.
До речі, враховуючи те що п. 294.2 ПКУ має універсальний характер, ця відповідь, на нашу думку, може бути поширена не лише на ЮРЄПів, але й на ПриПЄПів (причому і для порівняння оборотів, і для оподаткування).
Утім, консультації в ЄБПЗ поки що не підтверджують зазначене узагальнююче припущення. Сподіваємося, що податківці будуть послідовними й урівняють ПриПЄПів із ЮРЄПами.
* Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.— Ред.
