ДПСУ — сестра таланту
Добірка актуальних консультацій з ЄБПЗ
(податок на прибуток, ПДВ)
На яку дату та у якому розмірі платник податку — страхувальник може врахувати у складі витрат оплату страхових внесків (платежів, премій), якщо ним здійснено попередню оплату за строками, термін сплати яких не настав?
Коротка відповідь:
У разі оплати платником податку — страхувальником страхових внесків (платежів, премій) за строками сплати, що не настали, тобто здійснена попередня оплата за тривалий час, розмір страхових внесків (платежів, премій), що можуть враховуватись у складі витрат, та дата їх виникнення повинні визначатись шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними (податковими) періодами.
Чи враховується у складі витрат оплата за навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах ФО, у тому числі тих, що перебувають з таким платником у трудових відносинах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах не є обов’язковою для ведення господарської діяльності?
Коротка відповідь:
Ні, не враховується.
Від редакції
Не дуже зрозуміло...
Як відображаються витрати платника податку, понесені за участь працівника у семінарах та конференціях?
Коротка відповідь:
Якщо участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультативних послуг для забезпечення господарської діяльності платника податку, то оплата таких послуг включається до складу адміністративних витрат.
При цьому, якщо в результаті участі у семінарі здійснено зміни кваліфікації працівника (розширення та поглиблення професійних знань, умінь та навиків ), то такі витрати з метою оподаткування розглядаються як витрати платника податку на професійну підготовку , перепідготовку та підвищення кваліфікації за умови наявності відповідних підтверджуючих документів. Порядок визнання таких витрат визначено п/п. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України.
Чи враховуються у складі витрат на збут товарів (робіт, послуг) кошти, перераховані платником податку на прибуток як спонсорська допомога для створення теле-, радіопередач, матеріалів в інших засобах масової інформації, видовищних та інших заходах?
Коротка відповідь:
Кошти, перераховані платником податку як спонсорська допомога для створення теле-, радіопередачі, матеріалу в інших засобах масової інформації, видовищних та інших заходах, не включаються до складу витрат на збут товарів (робіт, послуг) такого платника.
Від редакції
Не цілком зрозуміло й тут теж...
Чи включається до витрат платника податку фактична вартість остаточно забракованої продукції (брак?)
Коротка відповідь:
До складу витрат може бути віднесена вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення такого браку, в разі реалізації такої продукції, у межах допустимих норм технічно неминучого браку, розмір яких встановлено в наказі по підприємству за умови їх обґрунтування. Фактична вартість остаточно забракованої продукції, що перевищує допустимі норми технічно неминучого браку, не включається до витрат платника податку.
В якому звітному періоді збільшуються витрати за послуги зв’язку, якщо рахунки за послуги надходять у місяці наступному за місяцем користування такими послугами (або навпаки, оплата здійснюється наперед)?
Коротка відповідь:
Витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати) враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, за умови підтвердження таких витрат відповідними первинними документами. Якщо рахунки за послуги зв’язку надходять у місяці, наступному за місяцем користування такими послугами, то платник податку має збільшити витрати у звітному податковому періоді, в якому отримано рахунки за такі послуги. Якщо здійснюється попередня оплата за послуги зв’язку, до складу витрат платника податку звітного (податкового) періоду включається лише сума витрат, зазначена у рахунках , незалежно від наявності здійснення попередньої оплати.
Чи виникають доходи у платника податку на прибуток — покупця у разі заміни товару (майна) або його ремонту постачальником (виробником) протягом гарантійного строку?
Коротка відповідь:
Заміна товару (майна) або його ремонт постачальником (виробником) протягом гарантійного строку є відшкодуванням збитків, завданих покупцю внаслідок поставки неякісного товару (майна), тому платник податку — покупець не враховує для визначення оподатковуваного прибутку вартість товару (майна), щодо якого проведена така заміна, та вартість послуг гарантійного ремонту, якщо вони не були віднесені таким платником до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.
Як у податковому обліку платника податку — векселедавця відображається викуп (погашення) власного векселя за ціною нижче номіналу (з дисконтом)?
Коротка відповідь:
Якщо утримувач простого векселя погоджується прийняти частковий платіж за векселем від емітента до настання строку платежу i при цьому за згодою сторін борг за векселем вважається погашеним, тобто зобов’язання векселедавця оплачено, то частина боргу за векселем у розмірі знижки (фактично не сплаченої за домовленістю частини повної суми векселя) є у платника податку — векселедавця безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу доходу такого платника податку.
Як формуються доходи платника податку при проведенні розпродажу товару за зниженими цінами споживачам (громадянам)?
Коротка відповідь:
Якщо продаж здійснюється у роздріб непродовольчими товарами, то ціну прилюдно оголошують через ярлики цін — так підприємство інформує всіх покупців про ціни на товари та пропонує придбати їх на умовах публічного договору. Умови публічного договору встановлюють однаковими для всіх споживачів (визначення публічного договору наведено в ст. 633 Цивільного кодексу України).
Отже, якщо всі покупці можуть придбати товари за оголошеною ціною, то такі ціни (з урахуванням знижки) вважаються звичайними на підставі п/п. 1.20.3 Закону [від 28.12.94 р.] № 334 [/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»].
Згідно з п. 6 ст. 15 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХII «Про захист прав споживачів» (далі — Закон № 1023) після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.
Крім цього, п. 5 ст. 15 Закону № 1023 визначено, що вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших , аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
— якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
— якщо тривалість розпродажу обмежено в часі ;
— якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.
Таким чином, за умови виконання зазначених вище норм підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами, при обчислення об’єкта оподаткування враховує дохід від реалізації виходячи із фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки).
Як в податковому обліку боржника відображається взаємозалік неповерненої суми поворотної фінансової допомоги та дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок відвантаження позикодавцю товарів (робіт, послуг)?
Коротка відповідь:
Якщо за домовленістю сторін буде проведено зарахування однорідних вимог, а саме залік неповерненої суми поворотної фінансової допомоги та дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок відвантаження позикодавцю товарів (робіт, послуг), то на дату такого заліку поворотна фінансова допомога вважається поверненою, а відвантажені товари (роботи, послуги) оплаченими.
При цьому якщо сума поворотної фінансової допомоги була отримана у особи, що не є платником податку на прибуток, та відображалась у складі доходу платника податку — позичальника, то на дату проведення заліку такий платник податку може віднести суму поворотної фінансової допомоги до складу витрат.
Чи підлягає оподаткуванню неповернена сума поворотної фінансової допомоги, якщо така допомога отримана від засновника, який виходить зі складу засновників протягом 365 календарних днів з дня її надання?
Коротка відповідь:
Якщо у межах 365 календарних днів з дня отримання поворотної фінансової допомоги надавач виходить з числа засновників, при цьому поворотна фінансова допомога такому засновнику не повертається, то сума поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, враховується в складі інших доходів при визначенні об’єкта оподаткування.
Від редакції
А при поверненні потрапить до витрат.
Чи необхідно платнику податку на прибуток збільшувати доходи на суму процентів, умовно нарахованих на суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги, що отримана від засновника, який не є платником податку на прибуток, і строк повернення якої не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання?
Коротка відповідь:
Платник податку, який отримав від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) поворотну фінансову допомогу, строк повернення якої не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, протягом зазначеного строку не повинен збільшувати доходи на суму поворотної фінансової допомоги, а також на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги.
Від редакції
І це — справедливо й правильно.
На яку дату платник податку повинен збільшити доходи, якщо з метою розрахунків за придбані товари (роботи, послуги) ним видано простий вексель за пред’явленням, який не було надано для оплати?
Коротка відповідь:
Після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, тому платник податку — емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.
Яка ставка податку на прибуток підприємств застосовується у разі нарахування податкових зобов’язань при самостійному виправленні помилок, допущених у звітних (податкових) періодах, що передують звітному податковому року?
Коротка відповідь:
У разі самостійного виправлення платником податку помилок, сума недоплати визначається з урахуванням ставки податку на прибуток, що діяла в звітному (податковому) періоді, за який здійснюється виправлення помилки.
Яка сума податкових зобов’язань підлягає сплаті до бюджету при поданні платником ПДВ уточнюючого розрахунку, яким зменшено податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані в податковій декларації за звітний (податковий) період, якщо такий уточнюючий розрахунок подавався платником податку після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов’язань?
Коротка відповідь:
Нарахування за уточнюючим розрахунком у картці особового рахунка платника податків провадяться за датою фактичного його подання до податкового органу, тому, якщо уточнюючий розрахунок зобов’язань з податку на додану вартість, яким зменшено податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, подається після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов’язань, платник податку має право перерахувати до бюджету податкові зобов’язання з урахуванням показників поданого уточнюючого розрахунку. При цьому до платника податку, який до граничного терміну сплати податкових зобов’язань подає уточнюючий розрахунок, яким зменшено податкові зобов’язання, задекларовані в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, штрафні санкції не застосовуються.
Як у податковому обліку платника податку на прибуток відображаються результати господарської діяльності відокремлених підрозділів такого платника, що знаходяться за кордоном?
Коротка відповідь:
Доходи , отримані відокремленими підрозділами платника податку, що здійснюють діяльність за межами України, понесені ними витрати, а також нарахована амортизація основних засобів (нематеріальних активів) включаються до складу доходів та витрат платника податку і відповідно враховуються при розрахунку об’єкта оподаткування. При цьому витрати та нарахована амортизація, що відносяться до складу витрат, враховуються у порядку і розмірах, встановлених р. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства (далі — декларація) доходи, витрати, нарахування амортизації за відповідний звітний (податковий) період зазначаються з урахуванням відповідних показників відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність за межами України, тобто об’єкт оподаткування (рядок 07 декларації) визначається з урахуванням показників відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність за межами України.
Сума податку, сплаченого відокремленими підрозділами за кордоном, що зараховується у зменшення суми податку (у розмірі, що не перевищує податку, який підлягає сплаті в Україні з такого закордонного прибутку, визначеного за даними окремого внутрішнього обліку відповідно до норм р. ІІІ ПКУ), відображається у рядку 13.1 таблиці 1 «Зменшення нарахованої суми податку» додатка ЗП до рядка 13 Декларації та переноситься у складі підсумкового показника до рядка 13 Декларації.
Яка відповідальність передбачена для платника податку при отриманні повідомлення-рішення за формою «В4» та яким чином відобразити в податковій декларації з ПДВ зменшення від’ємного значення суми ПДВ платника на підставі такого повідомлення-рішення?
Коротка відповідь:
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання , зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, то зазначене тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірах, визначених п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
Сума зменшення залишку від’ємного значення на підставі повідомлення-рішення за формою «В4» відображається платником зі знаком «–» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано.
