Час платіжних карток
Оплата за товари через платіжні термінали: організація, документи, облік і відповідальність
(Закінчення. Початок — див. у «Бухгалтері» № 13’2013 на с. 46–49.)
Бухгалтерський і податковий облік операцій з ЕПС на підприємствах торгівлі
Особливістю проведення розрахунків із ЕПС* є те, що кошти надходять на рахунок підприємства не одразу, а через певний час. Тому до дати зарахування на поточний рахунок оплата товару (послуг) відображається на субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», а в день зарахування коштів на поточний рахунок цей суб’єкт кредитують: д-т 311, к-т 333.
* Нагадуємо: ЕПС — це електронні платіжні системи.
Щодо комісійної винагороди за договором еквайрингу, то для цих цілей підходить рахунок 93 «Витрати на збут», оскільки Інструкція № 291** пропонує фіксувати там витрати, пов’язані з реалізацією продукції.
** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, зі змінами.
У податковому обліку виручка, сплачена покупцем через платіжний термінал, відображається у складі доходів за датою оформлення відповідного розрахункового документа (п. 137.7 ПКУ).
Комісійна винагорода за договором еквайрингу включається до витрат згідно з п/п. 138.10.2«є» ПКУ.
Датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 187.5 ПКУ буде або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцеві, або дата виписки квитанції платіжного термінала, залежно від того, яка подія відбулася раніше.
Як відображається в Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) виручка,
проведена через платіжний термінал
Відповідно до п. 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок реєстрації КОРО, див. його, зі змінами, в «Бухгалтері» № 1–2’2008 на с. 31т–43т), за бажанням суб’єкта господарювання у графах 5–8 розділу 2 КОРО можна вводити додаткові графи для зазначенням сум розрахунків, отриманих (виданих) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Крім того, у цьому розділі 2 КОРО можна робити додаткові записи, у яких підсумовуються дані за розрахунками за день або за місяць.
Таким чином, Порядок реєстрації КОРО пропонує суб’єкту господарювання самостійно вирішити це питання. Зрозуміло одне — до загальної суми розрахунків (графа 5 розділу 2 КОРО) повинна потрапити також частина розрахунків, проведених за допомогою ЕПС.
До речі, в ЄБПЗ пропонується аналогічний порядок заповнення КОРО у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням Post-термінала.
Нюанси, пов’язані із застосуванням і розрахунками ЕПС
1) Чи можна видавати готівку через платіжний термінал
Так, суб’єкт господарювання може видавати готівку за допомогою платіжного термінала, хоча така операція не є поширеною.
По-перше, визначення терміна «платіжний термінал» говорить саме за себе: це електронне обладнання, призначене, зокрема, для видачі готівки.
По-друге, можливість зняття готівки з ЕПЗ передбачене п. 2.4 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637, див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 30’2011 на с. 2т–18т).
Таку можливість підтверджує й Нацбанк — у листі від 05.03.2012 р. № 25-310/528-2500 (див. «Бухгалтер» № 14’2012, с. 29). У ньому звертається увага на те, що НБУ має право встановлювати обмеження щодо видачі готівки за ЕПС. Також такі обмеження можуть установлюватися платіжною організацією відповідної платіжної системи і банками — членами цієї системи.
Одночасно з видачею готівки друкується квитанція платіжного термінала (сліп імпринтера).
Ця операція обов’язково фіксується в КОРО (п. 2.4 Положення № 637).
Наприкінці робочого дня на підставі квитанції платіжного термінала (сліпа) необхідно оформити видатковий касовий ордер на загальну суму операцій за допомогою платіжного термінала й внести запис до касової книги (п. 3.5 Положення № 637).
2) Чи можна повернути готівку через РРО, якщо оплату за такий товар проведено безготівково (через платіжний термінал)
Відповідь на це запитання, розміщена в ЄБПЗ, є заперечною. У ДПСУ вважають, що коли оплата за товар (послуги) здійснювалася у безготівковій формі, то повернення грошей за неотриманий товар (ненадану послугу) також має бути здійснене в безготівковій формі через установу банку. На жаль, ніяких аргументів на користь «безготівкової» позиції ДПСУ не наводить.
Причому раніше податківці не були настільки непохитними. Приміром, у п/п. 2.2.45 оглядового «готівкового» листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (див. «Бухгалтер» № 34’2009, с. 13т–14т) роз’яснюється, що
«якщо передоплата за товар (послуги) здійснювались у безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або — у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки — із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа (касового чека РРО)».
А в консультації, опублікованій у «Віснику податкової служби України» № 15/2010 (с. 42–43), фахівці ДПАУ констатували, що повернення коштів готівкою через касу, раніше перерахованих у безготівковій формі, є порушенням чинного законодавства.
Ми з цим висновком не згодні, оскільки в жодному нормативному документі таке не встановлено. Заборону на повернення готівкою може передбачати хіба що договір на використання платіжного термінала або договір на використання ЕПС.
До речі, у документі-попереднику Положення № 223 — Положенні про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженому постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. № 137, діяло правило, згідно з яким гроші за товар (послугу) дозволялося повертати, зараховуючи на картрахунок або видаючи готівкою, якщо це не суперечило правилам платіжної системи (п. 3.14).
3) Якщо банк-еквайр не розраховується вчасно
Нагадаємо, що строки розрахунків між еквайром і суб’єктом господарювання повинні бути визначені в договорі еквайрингу: відповідно до п. 5.4 Положення № 223 еквайр зобов’язаний забезпечити наявність у договорі, зокрема, порядку і строків розрахунку із суб’єктом господарювання.
Якщо еквайр не розрахувався із суб’єктом господарювання вчасно, спочатку слід з’ясувати причину затримки платежу.
Справа в тому, що в деяких випадках банки-еквайри мають право затримувати кошти, наприклад для встановлення правомірності операції або у зв’язку з опроте-стуванням переказу самим власником ЕПС (покупцем). У п. 37.1 Закону про платіжні системи сказано, що в таких випадках еквайри мають право зупинити завершення переказу на строк до 90 днів (якщо правилами платіжної системи не встановлено інший строк).
Якщо ж переказ виявиться правомірним, то еквайр повинен відшкодувати суб’єкту господарювання 0,1% суми платежу за кожний день затримки (якщо більший розмір не встановлено договором).
4) Чи можуть підприємці — платники ЄП проводити розрахунки через електронні платіжні системи, у тому числі через систему «Web Money» (електронні гроші)
Податківці категорично заперечують можливість ПриПЄПів проводити розрахунки через електронні платіжні системи, у тому числі через систему «Web Money».
Обґрунтування в них таке: згідно з п. 291.6 ПКУ вони повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Ми вважаємо, що питання сформульовано некоректно і насправді стосується тільки заборони для ПриПЄПів здійснювати розрахунки електронними грішми за відвантажені ними товари (виконані роботи, надані послуги). А одержувати гроші через платіжні термінали їм не заборонено, більше того — це треба робити.
У зв’язку з цим нагадаємо, що відповідно до п. 1.3 Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.11.2010 р. № 481 (далі — Положення № 481), електронні гроші визначено як одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої*, служать способом платежу клієнтів емітента таких грошей і є «грошовим зобов’язанням емітента».
* Електронний пристрій — чіп, що міститься на пластиковій карті або на іншому носії, пам’ять комп’ютера тощо, які використовуються для зберігання електронних грошей (п. 1.3 Положення № 481).
Таким чином, електронні гроші не є ані готівкою, ані безготівковими грошима з точки зору українського законодавства.
Їх можна порівняти із загальновідомим грошовим замінником — векселем, хоча вексель існує матеріально, а електронні гроші — це певний аналог безготівкового векселя.
У консультації, опублікованій в ЄБПЗ, фахівці ДПСУ нагадали, що відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (див. «Бухгалтер» № 38’2011, с. 2т), безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою до каси банку, на рахунки отримувачів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Усе правильно, але це відповідь на другу частину запитання, що стосується розрахунків через систему «Web Money».
Контроль та відповідальність
Як наказує п. 14.19 Закону про платіжні системи, контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо розрахунків з використанням ЕПС здійснює ДПСУ, а за забезпеченням захисту прав держателів ЕПС на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Про підключення податківців до контрольної роботи у сфері електронно-платіжних розрахунків свідчить і п/п. 191.1.3 ПКУ, відповідно до якого цей напрям діяльності додано до функцій ДПСУ.
Відповідно до ст. 2342КпАП органи ДПСУ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків і розрахунків із використанням ЕПС за товари (послуги) (ст. 16315КпАП, див. її у «Бухгалтері» № 4’2013 на с. 7–8).
Звертаємо увагу на те, що з метою посилення відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків із використанням ЕПС за товари (послуги) Законом від 06.12.2012 р. № 5518 до КпАП введено нову статтю 16315 (її норми діють із 03.01.2013 р.), про що ми проінформували своїх читачів там же, на с. 35.
Отже, ст. 16315 КпАП передбачено накладення штрафу (у тому числі й на ФОПів) у розмірі від 100 до 200 нмдг (1700–3400 грн), за повторне порушення протягом року — у розмірі від 500 до 1000 нмдг (8500–17 000 грн).
До речі, свого часу, розглядаючи у «Бухгалтері» № 36’2010 на с. 45 питання, пов’язані з відповідальністю за відсутність платіжних терміналів на підприємствах (ігнорування ЕПС), ми дивувалися відсутності такої відповідальності. Зате тепер ми ще раз дивуємося більш ніж серйозним розмірам адміністративних штрафів за зазначені порушення. Але найнеприємніше, що це особисті гроші ФОПа або посадових осіб підприємства!
У зв’язку з цим вважаємо за потрібне ще раз звернути увагу на один момент: у формулюванні ст. 16315 КпАП згадуються порушення порядку проведення готівкових розрахунків**.
** Про це ми вже писали у «Бухгалтері» № 12’2013 на с. 45.
Це означає, що якщо на підприємстві будуть виявлені порушення, наприклад, Положення № 637 та/або Закону про РРО, то крім фінсанкцій, установлених у зазначених нормативно-правових актах (і в Указі № 436/95*), до посадових осіб підприємства можуть бути застосовані й адмінштрафи зі ст. 16315 КпАП.
* Указ Президента від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 7’2010 на с. 31т.
Тож стежити за дотриманням касової дисципліни і вимог Закону про РРО з 03.01.2013 р. необхідно значно ретельніше. Про те, що такі штрафи реально застосовуються, свідчить лист НБУ від 06.03.2013 р. № 11-117/736/2821 (див. його у «Бухгалтері» № 13’2013 на с. 22).
Вище ми вже говорили про те, що у разі видачі готівки через платіжний термінал необхідно оформити видатковий касовий ордер на загальну суму і внести запис до касової книги (п. 3.5 Положення № 637). Це означає, що навіть у випадку якщо до здійснення таких операцій суб’єкт господарювання міг не вести касову книгу (п. 4.2 Положення № 637), то тепер її слід завести. В іншому випадку, навіть якщо на підприємстві вчасно встановлено платіжний термінал, можливий адмінштраф за порушення порядку проведення готівкових розрахунків.
І ще один нюанс. У ст. 16315 КпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків охоплює також і перевищення граничної суми готівкових розрахунків. Нагадаємо, що наразі вона становить 10 тис. грн на день згідно з постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32 (див. «Бухгалтер» № 28’2006, с. 5т–6т). Однак у зв’язку зі змінами, внесеними Законом від 18.09.2012 р. № 5284-VI** до ст. 1087 Цивільного кодексу, НБУ надано право встановлювати граничні суми готівкових розрахунків не тільки для юросіб і ФОПів, але й для простих фізосіб.***
** Набрав чинності 18.10.2012 р. (див. «Бухгалтер» № 41’2012, с. 31).
*** Для фізосіб і ФОПів готують обмеження в розмірі 150 тис. грн із поступовим зниженням планки готівкових розрахунків у майбутньому.
Щодо захисту прав споживачів, то ч. 2 ст. 17 Закону про споживзахист встановлює право споживача розрахуватися ЕПС і забороняє продавцям у будь-який спосіб обмежувати використання таких коштів.
При цьому обмеження або відмова в реалізації права використання в розрахунках ЕПС тягне за собою накладення штрафу в розмірі 500 нмдг, тобто 8500 грн**** (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про споживзахист).
**** Про відповідальність за недотримання законодавства про застосування електронних платіжних систем — див. також лист НБУ від 05.03.2013 р. № 25-313/2725 у «Бухгалтері» № 13’2013 на с. 23.
Паралельно з цим посадові особи суб’єкта господарювання можуть бути притягнуті до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн) за ст. 155 КпАП***** за порушення правил торгівлі. Накласти такий штраф можуть ті самі управління із захисту прав споживачів.
***** Див. «Бухгалтер» № 11’2008, с. 46т.
Повідомити про порушення їм може як сам споживач, так і будь-який інший контролюючий орган, що виявив такий факт під час своєї перевірки, наприклад орган ДПСУ.
Одночасно з накладенням зазначеного штрафу перевіряючими може бути винесений припис про необхідність усунення виявлених порушень. У разі його невиконання в установлений у приписі строк на посадових осіб суб’єкта господарювання або на ФОПа буде накладено адмінштраф за ст. 1882КпАП у розмірі від 1 до 18 нмдг (від 17 до 306 грн).
Отже, як бачимо, своєчасне встановлення платіжних терміналів дасть змогу суб’єкту господарювання не тільки забезпечити покупцям зручну форму розрахунків, але й убезпечить їх від значних штрафних санкцій.
Алла Погребняк, Тетяна Сєрікова
