Немає акта — немає ясності
Що таке торговельна надбавка (націнка)
Лист Міністерства економічного розвитку
і торгівлі України від 22.03.2013 р.
№ 4602-06/10087-16*
Мінекономрозвитку України розглянуло Ваше звернення <...> щодо формування торговельної надбавки (націнки) та в межах компетенції повідомляє наступне.
Закон України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону визначено, що торговельна надбавка (націнка) — це сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.
Згідно з частиною третьою статті 12 та пунктом 1 частини першої статті 13 Закону зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін, а установлення граничних рівнів торговельних надбавок (націнок) є одним із способів державного регулювання цін, яке здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Отже, механізм (порядок) формування цін (граничних рівнів торговельних надбавок (націнок) не є предметом регулювання Законом, а має визначатись нормативно-правовими актами щодо методології ціноутворення у відповідних сферах регулювання.
Перший заступник
Міністра економічного розвитку
та торгівлі України
А. Максюта
Від редакції
Як з’ясувалося, Мінекономрозвитку і торгівлі мало знає про торговельні надбавки (націнки). На щастя, загальний акт, який би регулював методологію ціноутворення і на який посилається Міністерство у своєму листі, відсутній.
* Наводимо запит, відповіддю на який є цей лист:
«1. Чи дійсно термін «торговельна надбавка (націнка)» використовується лише в роздрібній торгівлі, адже для оптової торгівлі Законом від 21.06.2012 р. № 5007 «Про ціни і ціноутворення» передбачений інший термін «постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода)»?
2 . Чи дійсно Законом на цей час терміни «торговельна надбавка» та «торговельна націнка» ототожнюються? Інакше кажучи, на думку законодавців, у роздрібній торгівлі складові надбавки та націнки однакові?
3 . Чи можна торговельну націнку (ТН) подати у вигляді формули:
ТН = В + П ,
де В — витрати, пов’язані з обігом товару та здійснюються у процесі його роздрібного продажу, під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок; П — прибуток.
4 . Як визначається склад витрат, пов’язаних з обігом товару, що враховуються при визначені ТН? Який принцип визначення прибутку: за даними податкового обліку, за даними бухгалтерського обліку, розрахунково тощо?
На цей час склад витрат, пов’язаних з обігом товару, що враховуються при визначенні ТН, Законом № 5007 не встановлений. Так само, як і не вказаний принцип визначення прибутку: за даними податкового обліку, за даними бухгалтерського обліку, розрахунково тощо.
5 . Чи слід враховувати при розрахунку ТН суму ПДВ суб’єктам господарювання, що займаються роздрібним продажем товарів?
На цей час для суб’єктів господарювання, що займаються роздрібним продажем товарів, не вказано, чи враховувати при розрахунку ТН суму ПДВ. Більше того, у визначенні терміна «торговельна націнка» про ПДВ взагалі не йдеться. А це має важливе значення для тих підприємств роздрібної торгівлі, товари яких обліковуються за продажними цінами, адже вони мають правильно відобразити та списати в бухгалтерському обліку суму ТН.
Закон № 5007 як головний нормативно-правовий акт у сфері ціноутворення так і не вніс ясність у питання формування складу торговельної націнки роздрібного підприємства».— Ред.
