Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Спецмісця для куріння: нюанси розміщення й штрафні санкції

Редакція БР
Бухгалтер Лютий, 2013/№ 4
Друк
Відповідь на запитання

А податківців-то викурили...

Спецмісця для куріння:
нюанси розміщення й штрафні санкції

Наше підприємство орендує кілька приміщень у різних районах міста. В одному з них проводиться приймання замовлень від населення, в інших — замовлення виготовляються.

Площа першого приміщення маленька — лише 8 м2, через що відвести місце для куріння (приймальник замовлень курить) неможливо.

Просимо роз’яснити:

1. Чи можна місце для куріння розмістити на вулиці, наприклад біля входу до приміщення, обладнавши його табличкою «Місце для куріння»?

2. Якщо у двох різних приміщеннях нашого підприємства місця для куріння не обладнані вентиляцією, то як може бути накладена фінсанкція: одна на обидва приміщення чи на кожне приміщення окремо?

3. Які штрафи і ким накладають за невідведення та необладнання спецмісць для куріння, за відсутність антинікотинових табличок у спеціально відведених для куріння місцях?

1. Ми вважаємо, що місце для куріння не можна розмістити на вулиці. Пояснимо.

Нагадаємо, що з 17.12.2012 р. набрав чинності Закон від 24.05.2012 р. № 4844-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» (далі — Закон № 4844). Законом № 4844 внесено зміни до ст. 13 Закону від 22.09.2005 р. № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (далі — Закон № 2899).

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2899 власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не повинна перевищувати 10% загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією або іншими засобами для видалення тютюнового диму.

Оскільки вулиця не є спорудою чи приміщенням, то виконати умови, встановлені в ч. 7 ст. 13 Закону № 2899, тобто відвести певну площу вулиці під спеціальне місце для куріння, тим більше обладнати «вуличну» курилку витяжною вентиляцією*, неможливо.

* Утім, суб’єкт господарювання, не позбавлений гумору, може заявити, що він використовує «інший спосіб для видалення тютюнового диму» — природний рух повітряних мас.

Тож спеціальне місце для куріння, як не крути, має розміщуватися в приміщенні.

Слід зазначити, що в спецмісцях для куріння однієї таблички з написом «Місце для куріння» буде замало, оскільки ч. 5 ст. 13 Закону № 2899 передбачено розміщення наочної інформації, яка складається з відповідного графічного знака й тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю.

На цей момент зверталася увага, наприклад, у листах Мін’юсту від 09.12.2011 р. № 745-0-2-11/7.2 (див. «Бухгалтер» № 4’2012, с. 36), МОЗ від 27.12.2011 р. № 55/610 (див. «Бухгалтер» № 11’2012, с. 32–33), Держспоживінспекції від 06.02.2012 р. № 522-2-11/7 (див. «Бухгалтер» № 13’2012, с. 37).

Проте в розглядуваній ситуації можна стверджувати, що виконати вимоги Закону № 2899 фактично неможливо: під місце для куріння не можна відвести більше 0,8 кв. м, адже потрібно не просто виділити таку площу, але й обладнати її спеціальною вентиляцією, а також наочною агітацією. Тож висловимо сподівання, що в цьому випадку переможе здоровий глузд (а разом із ним — куріння на вулиці).

 

2. На нашу думку, за відсутність вентиляції в кількох приміщеннях одного суб’єкта господарювання фінансові санкції, передбачені ст. 20 Закону № 2899, повинні бути накладені як за одне порушення.

Цей висновок випливає з абз. 1 ч. 2 ст. 20 Закону № 2899, відповідно до якого

«За порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб’єктів господарювання <...>».

Отже, фінансові санкції застосовуються до суб’єктів господарювання. До останніх згідно з ч. 2 ст. 55 ГК (див. «Бухгалтер» № 19’2012, с. 8т ) належать юридичні особи й фізособи-підприємці.

Таким чином, штраф за відсутність вентиляції застосовується до суб’єкта господарювання незалежно від кількості приміщень, у яких її не встановлено. Адже з кількістю приміщень порушення не пов’язане.

 

3. У «Бухгалтері» № 30’2011 на с. 48–50 ми розглядали питання, пов’язані з обладнанням спецмісць для куріння й зі штрафними санкціями за їх необладнання. У ній зазначалося, що згідно зі ст. 17 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зі змінами (далі — Закон № 481), до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць і нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152* цього Закону,— 3400 грн.

* Стаття 152 Закону № 481 містила також вимогу про розміщення у спеціально відведених для куріння місцях наочної інформації, як і ч. 5 ст. 13 Закону № 2899.

Питання про те, хто може оштрафувати підприємство за невідведення спецмісць для куріння тощо, розглядалося у «Бухгалтері» № 34’2010 на с. 44–45. У ньому ми, зокрема, дійшли висновку, що працівники ДПС не мають права застосовувати фінсанкції відповідно до ст. 17 Закону № 481.**

** До речі, висновок щодо відсутності в органів ДПС розглядуваних повноважень підтверджувався й у роз’ясненнях самої ДПАУ (ЄБПЗ).

У зв’язку з прийняттям Податкового кодексу Законом від 02.12.2010 р. № 2756-VI у 2011 році до Закону № 481 було внесено зміни, які торкнулися відповідальності за порушення норм останнього. Зокрема, податківці отримали бажані штрафні повноваження.

Ситуація змінилася з набранням чинності Законом № 4844: з 17.12.2012 р. претензії за відсутність антинікотинових табличок тощо до суб’єктів господарювання повинні висувати не податкові органи, а спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Цим спецуповноваженим органом є Держспоживінспекція (абз. 3 п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011). Треба визнати, це доволі логічна зміна, що враховує специфіку порушення і загальну спрямованість діяльності

 

У ЄБПЗ податківці підтвердили, що питання щодо порядку розміщення наочної інформації в місцях і закладах, де куріння заборонено, а також у спеціально відведених для куріння місцях, належать саме до компетенції Держспоживінспекції.

 

І нарешті — про розмір фінансових санкцій.

Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 20 Закону № 2899 за невідведення спеціальних місць для куріння, не-обладнання їх витяжною вентиляцією або іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення вищезгаданої наочної інформації до суб’єктів господарювання застосовуються фінсанкції від 1 тис. до 10 тис. гривень.

Постає питання: це краще чи гірше?

З одного боку, 1 тис. грн значно менше 3400 грн. З іншого боку, 10 тис. грн набагато більше за 3400 грн. І поки що не зрозуміло, як на практиці буде працювати розтяжка «від і до». Як то кажуть, поживемо — побачимо.

Алла Погребняк

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі