Теми статей
Обрати теми

Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної

Редакція БР
Наказ від 21.12.2012 р. № 1177

Зведення питань і відповідей:

все — про зведену накладну

Затверджено наказом Державної податкової служби України
 21.12.2012 р. № 1177

Узагальнююча
 податкова консультація
щодо окремих питань складання
 зведеної податкової накладної

Складання податкової накладної регулюється статтею 201 розділу V Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця (пункт 201.4 статті 201 Кодексу).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (частина 1 статті 267 Господарського кодексу України).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (частина 2 статті 267 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути складена зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг.

Запитання 1. Які підстави надають право складання зведеної податкової накладної?

Відповідь. Виключними підставами для складання зведених податкових накладних є:

безперервний або ритмічний характер постачання;

постійні зв’язки постачальника з покупцем;

обов’язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Наявність одночасно усіх зазначених підстав є обов’язковою умовою для використання усіх запитань-відповідей, висвітлених у цій узагальнюючій податковій консультації.

Визначена договором або фактична ритмічність оплати не є самостійною підставою для складання зведеної податкової накладної.

Запитання 2. З якою періодичністю постачальники товарів/послуг мають право складати зведені податкові накладні виходячи з періодичності оплати?

Відповідь/font>. Періодичність складання зведених податкових накладних визначається виходячи з умов оплати, передбачених у договорі.

Зведена податкова накладна складається не рідше одного разу на місяць та не пізніше останнього дня місяця.

У разі коли договором визначена періодичність оплати декілька разів на місяць, постачальник складає декілька зведених податкових накладних (наприклад, 10, 20 числа і в останній день місяця), дата складання яких повинна відповідати даті оплати, визначеній договором, але не пізніше останнього дня місяця.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника від необхідності складати зведену податкову накладну.

Запитання 3. Які мають бути дії постачальника у випадку, коли на дату, що визначена договором як дата оплати, на його рахунок надійшла оплата в розмірі, що перевищує вартість поставлених товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер?

Відповідь. У разі якщо сума оплати, що надійшла на рахунок постачальника в оплату товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, перевищує вартість постачання, таке перевищення вважається авансом, на суму якого складається податкова накладна.

При цьому сума такого авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної.

Запитання 4. Які мають бути дії постачальника у випадку, коли на його рахунок оплата надійшла раніше, ніж дата оплати, визначена договором, на яку повинна складатися зведена податкова накладна, враховуючи те, що до дати отримання оплати було здійснено часткове постачання товарів (послуг), на які зазначену накладну ще не складено, і такі товари (послуги) не оплачено попередньо?

Відповідь. Постачальник складає податкову накладну на суму отриманої оплати з урахуванням стану взаємних розрахунків. У разі якщо на дату складання зведеної податкової накладної, але не пізніше останнього дня звітного місяця, вартість поставлених протягом звітного місяця товарів (послуг) перевищуватиме суму отриманої оплати, постачальник має скласти зведену податкову накладну на частку вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Постачальник має право скласти в день отримання оплати зведену податкову накладну на поставлені товари (послуги), а в разі якщо сума оплати є більшою, ніж вартість поставлених товарів, то така сума вважається авансом, на яку постачальник складає податкову накладну. Сума такого авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної.

Запитання 5. Яку дату необхідно вказувати при заповненні зведеної податкової накладної в графі 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, оплати)» — дату відвантаження товарів чи дату складання такої податкової накладної?

Відповідь. У графі 2 зведеної податкової накладної проставляється дата складання такої накладної, яка встановлюється згідно з періодичністю оплати, визначеної договором, але не пізніше останнього дня місяця відвантаження продукції.

Запитання 6. Чи можуть складатись зведені податкові накладні на попередню оплату товарів/послуг (аванс), постачання яких має безперервний або ритмічний характер?

Відповідь. Ні. Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

При цьому, враховуючи правило «першої події» визначення податкових зобов’язань постачальника, податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату отримання такого авансу.

Запитання 7. Чи може складатися розрахунок коригування до зведеної податкової накладної?

Відповідь. Так, може.

У разі виникнення підстав для здійснення коригування сум податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з постачанням товарів/послуг, оформленим зведеною податковою накладною, постачальник відповідно до статті 192 Кодексу складає розрахунок коригування до такої накладної. В цьому випадку складання розрахунку коригування здійснюється за такою самою зведеною формою.

Запитання 8. Чи може бути складений один розрахунок коригування за зведеною формою до декількох зведених податкових накладних?

Відповідь. Ні, не може.

«Зведений» розрахунок коригування складається відповідно до періодичності оформлення зведених податкових накладних.

В одному «зведеному» розрахунку коригування не можуть коригуватися показники різних зведених податкових накладних.

Запитання 9. Чи потрібно складати зведену податкову накладну та розрахунок коригування до неї, якщо постачання товарів та їх часткове повернення або зміна їх вартості здійснюється в одному періоді, за який має складатися така накладна?

Відповідь. Якщо до моменту складання постачальником зведеної податкової накладної після постачання товарів відбулось їх часткове повернення або зміна компенсації їх вартості, в такій накладній зазначається загальна сума податку на додану вартість, яка відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів, і розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.

Запитання 10. Чи має право платник, що скористався правом на складання зведених податкових накладних, одночасно складати на окремі операції з постачання товарів/послуг звичайні податкові накладні?

Відповідь. Так, має право. Одночасно зі складанням зведених податкових накладних платник має право (а в разі отримання авансової оплати — зобов’язаний) окремо складати звичайні податкові накладні на окремі (деякі) операції з постачання за правилом «першої події».

Запитання 11. Чи може бути виписана зведена податкова накладна, якщо договором визначено не періодичність, а строк оплати (наприклад 40 днів з моменту отримання товару), та з якою періодичністю?

Відповідь. Так, може бути виписана. Якщо договором передбачено ритмічне чи безперервне відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, то зведена податкова накладна може бути виписана одночасно з підписанням зазначених документів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому якщо платник податків використовує цей спосіб виписки протягом місяця зведених податкових накладних на обсяги товарів (послуг), які прийняті покупцем, та кількісні (якісні) і вартісні показники такої зведеної накладної остаточно сформовані та не підлягають подальшому коригуванню, то в останній день місяця платник виписує зведену податкову накладну на решту обсягів товарів (послуг), які відвантажені протягом звітного місяця, але не прийняті покупцем на останню дату звітного місяця постачання.

Директор Департаменту оподаткування
юридичних осіб Л. Павелко

Коментар від Г. Б., І. Т.

Порядок виписування зведеної податкової накладної на сьогодні регулюється п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379 (далі — Порядок, див. його у «Бухгалтері» № 47’2011 на с. 14–19).

Які ж умови повинні дотримуватися, щоб була можливість виписати зведену податкову накладну? ДПСУ називає три таких умови.

По-перше, це безперервність (ритмічність) постачання. Цей критерій залишився без пояснення. Фахівці щодо цього відзначають, що про наявність ритмічності може свідчити постачання товарів (послуг) два або більше разів на місяць. По суті ж це питання віддано на відкуп самим платникам.

По-друге, це постійний характер зв’язків із покупцем. У преамбулі Узагальнюючої консультації податківці переказали норми ГК щодо строків укладання договорів постачання. Податківці послалися на ч. 1 і 2 ст. 267 (див. «Бухгалтер» № 30’2006, с. 13т), згідно з якими строки постачання встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам. При цьому договір може бути укладений на один рік, на строк більше одного року або менше одного року. Тобто жодних чітких критеріїв податківці тут не встановили, дозволивши визначати ступінь сталості зв’язків, знову-таки, самим платникам. Дійсно, формалізація цього критерію є складною, тому й створити своє однозначне визначення сталості зв’язків податківці не наважилися (або не захотіли).

По-третє, підтвердження фактичних обсягів постачань реєстром супровідних документів. Цей реєстр може бути оформлений у довільній формі, і особливих труднощів з його складанням бути не повинно.

Податківці підкреслюють, що визначена договором або фактична ритмічність оплати не є самостійною підставою для складання зведеної податкової накладної (відповідь на запитання 1).

Цікаво, що раніше — у листі від 16.05.2012 р. № 13869/7/15-3417-16 — ДПСУ стверджувала також, що для виписування зведеної податкової накладної в договорі має бути визначена періодичність оплати поставлених товарів/послуг.

Цей висновок податківці робили на підставі п. 15 Порядку, в якому зазначено, що зведена податкова накладна може бути виписана

«виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця».

А тепер у відповіді на запитання 2 Узагальнюючої податкової консультації податківці стверджують, що періодичність складання зведеної ПН визначається виходячи з умов оплати, передбачених у договорі. Тобто не йдеться про те, що періодичність оплати має бути визначена обов’язково, однак якщо її вказано, то вона впливає на порядок виписки зведеної ПН. Розвиваючи логіку податківців, можна припустити, що, якщо періодичність оплати не зазначено, зведена ПН складається один раз на місяць не пізніше його останнього дня; якщо періодичність оплати зазначено і становить кілька разів на місяць, то постачальник складає кілька зведених ПН.

Чи можна виписати зведену ПН за правилами першої події, якщо постачання відбулося раніше оплати ? Так, можна. Приміром, у листі від 16.05.2012 р. № 13869/7/15-3417-16 ДПСУ вже стверджувала, що за правилом першої події на дату одержання платником товарів/послуг, яке підтверджується зведеною податковою накладною, у покупця виникає право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Аналогічним чином ДПСУ висловилася й у відповіді на запитання 2 Узагальнюючої податкової консультації. На їхню думку, відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника від необхідності скласти зведену ПН.

При цьому слід мати на увазі, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню (відповідь на запитання 6).

Якщо оплату за фактом отримано раніше, ніж дата оплати за договором, то треба виписувати ПН за фактом оплати на частину суми (відповідь на запитання 4). Якщо отримана сума фактичної оплати більша за суму оплати, що повинна була надійти згідно з договором, то на суму перевищення виписується окрема ПН, оскільки таке постачання вважається авансом. Але потім сума авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної (відповідь на запитання 3).

Цей підхід логічно поєднується і з тим, що платник, який скористався правом складання зведених податкових накладних, має одночасно право й складати на окремі операції постачань звичайні ПН за правилом першої події (відповідь на запитання 10).

Цікавою є позиція ДПСУ щодо заповнення графи 2 «дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, оплати)» зведеної ПН. На думку податківців, тут слід вказувати дату складання податкової накладної. При цьому дата виникнення зобов’язання і дата виписування зведеної ПН можуть не збігатися, оскільки ПЗ виникає за правилом першої події (дата відвантаження).

Позиція ДПСУ щодо правил складання розрахунків коригувань до зведених ПН не відрізняється від уже раніше висловленої в листах від 06.04.2012 р. № 10162/7/15-3417-16 і від 30.05.2012 р. № 9181/6/15-3115* (див. відповіді на запитання 7–9). Полягають вони у такому:

зведений розрахунок коригування оформляється тільки до однієї зведеної податкової накладної;

— розрахунок коригування до зведеної ПН не виписується, якщо до моменту виписування зведеної ПН відбулися зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцеві коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення покупцем товарів. Суми ПДВ у зведеній податковій накладній таким продавцем враховуються загальною сумою, яка відповідає фактичній сумі поставлених покупцеві товарів (послуг).

 

* Зазначені листи — див. у «Бухгалтері» № 18’2012 на с. 11 і № 26’2012 на с. 32–33 відповідно.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі