Щоб невідокремленим відокремитись —
потрібен крем від ДПСУ
За місцезнаходженням невідокремлених (структурних)
підрозділів повинен сплачуватися ПДФО
Лист Державної податкової служби України
від 04.12.2012 р. № 6730/0/51-12/17-1116
Про перерахування
до бюджету ПДФО
Державна податкова служба України згідно із ст. 52 Податкового кодексу України розглянула лист <...> про перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб і повідомляє.
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено статтею 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс), відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (із змінами та доповненнями) податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з п/п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Водночас зазначаємо, що у відповідності до ст. 45 п. 8 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Прийнятим Верховною Радою Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (далі — Закон № 4834)* внесені зміни до підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно із якими починаючи з 1 липня 2012 року відокремлені підрозділи для розділу IV цього Кодексу розуміються у значенні, визначеному Господарським кодексом України (до цього — Цивільним кодексом України), а для інших розділів — у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
* Див. «Бухгалтер» № 25’2012, с. 6–33.— Ред.
Отже, з 1 липня 2012 року відокремлені підрозділи для цілей розділу IV Податкового кодексу України визначаються з урахуванням норм статті 64 Господарського кодексу України, а не згідно із статтею 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців», тобто дотримання умови щодо внесення юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців інформації про такі підрозділи не вимагатиметься.
Таким чином, вищезазначені зміни, прийняті до підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, спрямовані на остаточне законодавче врегулювання питання сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за місцем провадження фактичної діяльності виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) юридичної особи, які розташовані на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) цей податок.
Також повідомляємо, що у разі невиконання податковим агентом норм Податкового кодексу України, зокрема неперерахування податку до відповідного бюджету, податкові органи при встановлених фактах застосовують штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.
Заступник Голови А. Ігнатов
Коментар від Г. Б., І. Т.
У «Бухгалтері» № 23’2011 на с. 48–49 ми писали про те, що за місцезнаходженням невідокремлених (структурних) підрозділів ПДФО не сплачується, оскільки п/п. 168.4.4 ПКУ передбачає необхідність сплати ПДФО тільки за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Про те, що ГКУ (зокрема, його ст. 64*) передбачає можливість існування невідокремлених (структурних) підрозділів — див. лист Держпідприємництва від 03.03.2011 р. № 2340 там же на с. 49–50.
Водночас на практиці питання щодо необхідності сплати ПДФО невідокремленими підрозділами залишалося відкритим (див., наприклад, лист ДПСУ від 11.10.2011 р. № 1239/5/17-1115 в «Бухгалтері» № 4’2012 на с. 16–17).
І ось Законом № 4834 із 01.07.2012 р. до п/п. 14.1.30 ПКУ було внесено зміни, завдяки яким в цілях розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» відокремлений підрозділ повинен розумітися відповідно до визначення ГКУ.
Здавалося б, ці зміни до ПКУ мали б остаточно переконати податківців у існуванні структурних підрозділів, які відрізняються від відокремлених, оскільки про них ГКУ говорить прямо. Ну а якщо ПКУ вимагає сплати ПДФО тільки відокремленими підрозділами, то логічно припустити, що ПДФО за місцезнаходженням структурних підрозділів сплачуватися не повинен.
Однак ДПСУ дійшла прямо протилежних висновків. По-перше, з незрозумілих причин ДПСУ вирішила, що для кваліфікації того чи іншого підрозділу як відокремленого, внесення відомостей про нього до Єдиного держреєстру не є обов’язковим. І це при тому, що в абз. 2 ч. 2 ст. 58 ГКУ йдеться:
«Відомості про відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом**».
По-друге, користуючись первісно неправильним посиланням й злегка перекручуючи норми, ДПСУ прирівняла структурні підрозділи до відокремлених і вимагає сплати ПДФО за місцем здійснення ними фактичної діяльності виробничих і функціональних структурних підрозділів, пригрозивши штрафними санкціями. Оскільки ж такі підрозділи не уповноважені нараховувати (сплачувати) ПДФО, то виходить, що ставати на облік і сплачувати ПДФО за місцезнаходженням таких структурних підрозділів зобов’язана буде сама юрособа.
Про те, як сплачують ПДФО відокремлені підрозділи юрособи,— див. «Бухгалтер» № 10’2011, с. 44–45.
* Статтю 64 і згадану нижче статтю 58 ГК — див. у «Бухгалтері» № 35’2006 на с. 4т–5т і № 19’2012 на с. 10т відповідно.
** Тобто в порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».— Г. Б., І. Т.
