У заліку беруть участь старі борги,
а в бартері —
майбутні товари
Для цілей податку на прибуток (і не тільки) бартер
не включає залік заборгованостей за різними договорами
Як відомо, бартерні операції за дії Податкового кодексу продовжують дискримінуватися в частині оподаткування податком на прибуток, потрапляючи «під приціл» звичайних цін.
У пункті 153.10 ПКУ йдеться:
«Доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін».
Така дискримінація додатково підтверджується й у нормах, що набрали чинності з 01.01.2013 р., звичайноцінової статті 39 ПКУ. У п/п. 39.1«а» цієї статті окремо згадано такий випадок застосування звичайних цін, як «бартерні операції». Водночас із набранням чинності ст. 39 ПКУ з’явився й позитивний момент — це можливість відхилення договірних цін від звичайних менше ніж на 20%, яка не спричиняє податкових наслідків, що передбачено в п. 39.15 ПКУ. Тепер це послаблення поширюється в тому числі й на бартерні операції (про це ми вже писали в «Бухгалтері» № 45’2012 на с. 49).
Але крім викладеного слід мати на увазі, що за дії Податкового кодексу у сфері оподаткування бартерних операцій дещо змінилося. Головне — згідно з нормами ПКУ до бартерних операцій тепер не прирівнюються всілякі заліки зустрічних заборгованостей. Спробуємо це довести.
Визначення терміна «бартерна (товарообміна) операція» наведено в п/п. 14.1.10 ПКУ. Це —
«господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору».
Як бачимо, визначення бартеру передбачає негрошове проведення розрахунків за товари, роботи або послуги в рамках тільки одного договору. Тож при заліку заборгованостей за двома і більше договорами цілком можна говорити, що такі («залікові») операції, що проводяться в рамках кількох договорів, випадають з-під визначення бартерної (товарообмінної) операції і, відповідно, на них не поширюються норми п. 153.10 ПКУ (а також п/п. 39.1«а» ПКУ).
Утім, деякі фахівці знаходять і контраргументи для таких (щиро кажучи, дещо формальних) висновків. Вони кажуть, що залік за своєю суттю є новацією договору, тому податківці цілком можуть заявити, що розрахунок у негрошовій формі відбувається як за одним договором постачання, так і за іншим — зустрічним, за якими робиться залік заборгованостей. Та й суддя в суді може поставити запитання, на кшталт: «А скажіть-но, шановний, а в якій формі за цим договором у вас було проведено розрахунок?..».
Однак таких скептиків можна спробувати додатково переконати текстом чинної консультації з ЄБПЗ:
«Чи вважається при оподаткуванні «товарообмінною (бартерною) операцією» операція припинення дебіторської та кредиторської заборгованості двох СГ зі сплати грошових коштів за різними договорами зарахуванням однорідних вимог (в тому числі за договорами у сфері ЗЕД)?
Режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, а також відповідальність за порушення його норм встановлює Закон України від 23 грудня 1998 року № 351-ХIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», зі змінами і доповненнями (далі — Закон № 351).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 351 товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Оскільки при здійсненні припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за різними зовнішньоекономічними договорами не здійснюються оформлення бартерного чи змішаного договору, то операція зарахування однорідних грошових вимог не може вважатися товарообмінною (бартерною) операцією в сфері ЗЕД у розумінні Закону № 351.
Відповідно до п/п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), бартерна (товарообмінна) операція — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Отже, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємства погашення дебіторської та кредиторської заборгованості у грошовій формі за різними договорами шляхом заліку не є бартерною (товарообмінною) [операцією]. Тому доходи та витрати від здійснення таких операцій визначаються на загальних підставах виходячи з норм ПКУ».
Головне, щоб згодом податківці (як вони це часто люблять робити) не зупинили її дію.
Утім, не будемо втрачати оптимізму.
Олексій Павленко,
Наталя Краснікова
