Продав ПриПЄП своє авто,
щоб жінці купувать пальто
Продаж ПриПЄПом легкового авто: як було і як стало
Фізична особа має у власності три легкових автомобілі, які використовує у своїй господарській діяльності, будучи платником єдиного податку.
У листопаді 2012 року ПриПЄП продав один автомобіль, а в 2013 році він планує продати дві автівки, що залишилися.
Просимо роз’яснити, як оподатковувався дохід від продажу автомобіля у 2012 році і яке автооподаткування очікує ПриПЄПа в 2013 році.
Одразу зазначимо, що відповідно до змін, внесених Законом від 02.10.2012 р. № 5413-VI* до ПКУ, із 01.01.2013 р. суттєво оновилися правила, присвячені оподаткуванню легкових автомобілів. Крім того, зазначений Закон вніс також корективи до порядку справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування і державного мита при відчуженні транспортних засобів. На ці моменти ми звертали увагу в коментарі до зазначених змін у «Бухгалтері» № 43’2012 на с. 21. Тож оподаткування операцій із продажу легкових авто, здійснених у 2012 і 2013 роках, справді відрізнятиметься.
* Див. «Бухгалтер» № 43’2012, с. 19–20.
Відповідно до п. 292.1 ПКУ до доходу фізичної особи — єдиноподатника не включаються доходи, отримані від продажу рухомого й нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. У такому разі ПриПЄПу, звісно, не допоможе п. 297.1 ПКУ, який звільняє фізосіб — єдиноподатників від сплати податку на доходи суто в частині доходів, отриманих від господарської діяльності й оподаткованих єдиним податком.
Отже, ці доходи не розцінюються як підприємницькі, а вважаються «цивільними» доходами фізособи, які підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими у ст. 173 ПКУ.
Продаж легкового автомобіля у 2012 році
Нагадаємо правила автооподаткування, що діяли в 2012 році.
По-перше, у разі продажу одного легкового авто (мотоцикла, моторолера) в 2012 році застосовувалася ставка податку на доходи 1%. А при продажу протягом року другого і наступних об’єктів рухомого майна — 5% (п. 173.2 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01..2013 р.).
Черговість продажу рухомого майна продавець повинен був зазначити в договорі купівлі-продажу або в окремій заяві (п. 173.3). На те, що кількість продажів визначається платником податку самостійно, і саме ця особа несе відповідальність, якщо вона видасть другий продаж за перший, а не нотаріус, ДПАУ звертала увагу в листі від 10.02.2011 р. № 1377/К/17-0714 (див. «Бухгалтер» № 43’2011, с. 13).
По-друге, у разі продажу всіх об’єктів рухомого майна в 2012 році базою оподаткування ПДФО була їх договірна вартість, яка, втім, не могла бути нижчою за оціночну вартість.
У зв’язку з цим нагадаємо, що основні правила здійснення оцінки майна визначено Законом від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність в Україні», зі змінами (далі — Закон про оцінку).
ДПАУ в листі від 10.08.2010 р. № 16056/7/17-0717 (див. «Бухгалтер» № 35’2010, с. 14–15) роз’яснила, що з метою оподаткування ціна, зазначена в графі «вартість» довідки-рахунку, повинна бути не нижчою за оціночну вартість такого майна, визначену в порядку, передбаченому Законом про оцінку. При цьому ДПАУ зазначила, що у разі визначення вартості відокремленого колісного транспортного засобу для встановлення розміру обов’язкових платежів до бюджету слід застосовувати Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену спільним наказом Мін’юсту та ФДМУ від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.*
* Цю Методику було розроблено відповідно до ст. 9 Закону про оцінку.
Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна виступає юрособа або підприємець, такий покупець вважається податковим агентом і повинен утримати податок (абз. 1 п. 173.3). Якщо операцію із продажу рухомого майна здійснюють за посередництвом юрособи, представництва нерезидента або підприємця, то такий посередник є податковим агентом щодо доходів від продажу автомобіля (абз. 2 п. 173.3) і повинен виконувати всі обов’язки, передбачені п. 176.2 ПКУ (лист ДПАУ від 18.02.2011 р. № 3366/6/17-0715).
По-третє, в 2012 році щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна (у тому числі й легкових автомобілів) діяло таке правило: нотаріус посвідчував договір купівлі-продажу авто за наявності його оціночної вартості та документа про сплату податку до бюджету (п. 173.4).
Продаж легкового автомобіля у 2013 році
Найголовніша й найприємніша зміна полягає в тому, що дохід, отриманий протягом звітного (податкового) року від продажу (обміну) одного легкового автомобіля, та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абз. 1 п. 173.2 ПКУ).
Із абз. 1 п. 173.2 ПКУ також випливає, що без оподаткування можна здійснювати продаж або обмін кожного із зазначених видів рухомого майна, тобто одночасно протягом року одного авто, мотоцикла й мопеда. Із цим згодні й податківці.
А ось любителям оновлювати свій автопарк частіше ніж один раз на рік, необхідно звернути увагу на абз. 2 п. 173.2 ПКУ. У ньому йдеться про те, що дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Таким чином, у разі продажу в 2013 році двох і більше об’єктів рухомого майна, зазначених у п. 173.2 ПКУ, сплатити податок за ставкою 5% доведеться одразу за два й більше транспортних засоби.
Водночас, на думку Тетяни Добродій,
«у разі якщо особа протягом календарного року продасть, наприклад, два і більше легкових автомобілів, або два та більше мотоциклів, або два та більше мопедів, то дохід від другого та наступних продажів таких само транспортних засобів підлягатиме оподаткуванню за ставкою 5%».**
** Див. «Податковий, банківський, митний консультант» № 42/2012, с. 6.
Спасибі, звичайно, однак таке гуманне роз’яснення не відповідає п. 173.2 ПКУ. Тож почекаємо позиції ДПСУ з цього питання в більш офіційному вигляді.
Друга суттєва зміна, внесена Законом № 5413-VI, полягає у зміні порядку визначення бази оподаткування.
В абзаці 3 п. 173.1 ПКУ йдеться:
«Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку)».
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку. Таким органом згідно з Указом Президента від 31.05.2011 р. № 634/2011 є Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Порядок визначення такої вартості (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів) повинен затвердити Кабмін у двомісячний строк з дня набрання чинності Законом № 5413-VI. Визначена Мінекономіки середньоринкова ціна легкових автомобілів тощо до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу.*
* Щоправда, поки що Міністерство нічого не оприлюднює.
Отже, з 2013 року платник податку визначає, яка база оподаткування буде ним застосовуватися для визначення доходу від продажу авто: договірна, але не нижча за середньоринкову чи його оціночну вартість.
При продажу легкового автомобіля (мотоцикла або мопеда) відповідні договори можуть засвідчуватись нотаріусом за наявності документа про сплату продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижчої за середньоринкову вартість таких транспортних засобів, а у разі проведення оцінки — ще й документа про таку оцінку транспортних засобів.
При цьому нотаріус щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, про вартість кожного договору і суму сплаченого податку.
Податківці вважають, що до обов’язків нотаріуса (під час нотаріального посвідчення таких договорів) належить і перевірка кількості продажів у реєстрі правочинів. Щоправда, ми про такий обов’язок у нотаріуса довідалися не з нормативних актів, а з вищевказаної консультації Тетяни Добродій, опублікованої в «Податковому, банківському, митному консультанті» № 42/2012 на с. 6.
Крім оподаткування доходів фізичних осіб зміни торкнулися й порядку справляння автомобільного пенсійного збору, щоправда, не з 01.01.2013 р., а із дещо раніше.
По-перше, з 04.12.2012 р. він справлятиметься тільки при першій держреєстрації легкового автомобіля. Іншими словами, у разі перепродажу та наступної перереєстрації до ПФУ платити не потрібно (див. п. 7 ст. 1 Закону від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» у «Бухгалтері» № 43’2012 на с. 20).
По-друге, ставка пенсійного збору тепер залежить від вартості автомобіля й становить від 3 до 5% (див. п. 8 ст. 4 Закону № 400/ 97-ВР там же).
Раніше (тобто до 04.12.2012 р.), нагадаємо, зазначений збір справлявся в розмірі 3% від вартості легкового авто.
Й останнє. Законом № 5413-VI було змінено п/п. «г» п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито» (див. там же, с. 21).
Починаючи з 04.12.2012 р. зменшено розмір держмита при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів: тепер його прив’язано до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а не до вартості транспортного засобу.
Алла Погребняк
