— Е-е-е...
Сказати більше нічого. Але — спробуємо
Затверджено наказом Державної податкової служби України
від 05.07.2012 р. № 574
Узагальнююча податкова консультація
щодо визначення курсових різниць
від перерахунку операцій у іноземній валюті,
заборгованості та іноземної валюти
зі змінами, внесеними наказом Державної податкової служби України
від 21.12.2012 р. № 1158*
(витяг)
* Увага! Спрощена кодифікація означає шрифтове виділення нової ( зміненої) частини тексту.
Важливі виключені фрагменти подано у виносках, при частковому виключенні — у виносці виключену частину виділено шрифтом.
Виділення в редакційних виносках — змістові.
За основу взято текст Узагальнюючої податкової консультації станом на 20.12.2012 р., який було опубліковано в «Бухгалтері» № 28’2012 на с. 26–28— Ред.
<...>
Запитання 9. За якою датою здійснювався розрахунок балансової вартості проданої валюти у період з 01.04.2011 р. по 01.07.2012 р.?
Відповідь: до внесених Законом України від 24 травня 2012 № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» змін термін «балансова вартість іноземної валюти» для оподаткування операцій з продажу іноземної валюти означав її вартість, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу.
Враховуючи те, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено дати звітного балансу, датою розрахунку балансової вартості проданої валюти у період з 01.04.2011 р. по 01.07.2012 р. вважається дата звітного балансу, тобто останній день кварталу, що передував кварталу, в якому відбулась операція з продажу валюти, а саме: 31 березня 2011 року, 30 червня 2011 року, 30 вересня 2011 року, 31 грудня 2011 року, 31 березня 2012 року.
Заступник директора Департаменту
оподаткування юридичних осіб
— начальник Управління адміністрування податку
на прибуток та податкових платежів
Н. Хоцянівська
Коментар від А. П., О. П.
Відповідь, звичайно, цікава...
Особливо — у світлі того, що ДПСУ давно вже ніби визначилася в питанні, як повинні були оподатковуватися операції із продажу інвалюти, здійснені в періоді з 01.04.2011 р. по 01.07.2012 р. (Непорозуміння, нагадаємо, були породжені поганою якістю самої норми п/п. 153.1.4 ПКУ, яку Законом від 24.05.2012 р. № 4834-VI з 01.07.2012 р. нарешті підправили — див. «Бухгалтер» № 25’2012, с. 20.)
Отже, схоже, що хтось вирішив реінкарнувати старі проблеми. (Тут нових — купа, так ще в старі лізуть...)
Після внесення наведеної зміни до «інвалютної» Узагальнюючої консультації все стало знову незрозумілим — принаймні, ми мету додавання запитання-відповіді 9 до консультації чітко не побачили, тому далі викладаємо свої здогадки.
Двома словами нагадаємо суть проблеми.
Стара редакція п/п. 153.1.4 ПКУ передбачала, що у разі продажу інвалюти в податковому обліку відображається різниця між доходом від продажу
«та балансовою вартістю такої валюти <...> або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу»*.
* Про проблеми із застосуванням цієї норми, викликані такими формулюваннями, ми писали ще у «Бухгалтері» № 19’2011 на с. 38–39 і № 22’2012 на с. 37–39.
У зв’язку з чим підхід податківців до оподаткування операцій із продажу інвалюти, здійснених з 01.04.2011 р. до 01.07.2012 р. (який у цьому періоді неодноразово ними змінювався), зрештою було зведено — стисло — до такого:
— якщо продавалася інвалюта, наявна у платника в залишках на початок кварталу, то для цілей визначення у податковому обліку результату від її продажу з доходу віднімалася вартість такої інвалюти, визначена «на дату здійснення операції», тобто за офіційним курсом НБУ на дату продажу інвалюти;
— якщо інвалюта придбавалася (виникала) і продавалася платником відразу всередині одного кварталу, то при обчисленні результату від продажу такої інвалюти теж брався курс «на дату здійснення операції».
Щодо цього податківцями в підрозділі 110.13 ЄБПЗ було розміщено відповідну консультацію, яка діяла до 01.07.2012 р. Аналогічний підхід викладався й у листі ДПАУ від 08.06.2011 р. № 10753/6/15-0315 (див. «Бухгалтер» № 29’2011, с. 14–15), і в її консультації у «Віснику податкової служби України» № 2/2012 (див. вкладку, с. 15).
Таким чином, для цілей відображення у податковому обліку операцій із продажу інвалюти, здійснених у зазначеному періоді, балансова вартість інвалюти взагалі не мала значення, оскільки на вимогу ДПСУ для відображення в податковому обліку завжди брався курс на дату здійснення операції із продажу.
Балансова вартість інвалюти могла застосовуватися для нарахування станом на дату балансу (початок кварталу) курсової різниці на інвалюту, наявну в платника на цю дату і згодом могла бути продана, але це вже інший вид операцій (при відображенні яких у податковому обліку виникало ще більше проблем і нечіткостей).
Що ж усе-таки означає «впровадження» наказом № 1158 запитання-відповіді 9 до «інвалютної» Узагальнюючої консультації? Невже повернення податківців до неграмотного підходу до оподаткування операцій із продажу інвалюти, який викладався ними на зорі набрання чинності розділом ІІІ ПКУ в листі ДПАУ від 20.04.2011 р. № 11287/7/15-0317? Але ж цей підхід (через можливий повторний облік курсових різниць) був ще більш некоректним!
У тому листі йшлося, що
«якщо купівлю та продаж іноземної валюти здійснено в межах одного кварталу, то різниця визначається між доходом від продажу валюти та її вартістю на дату здійснення операції. Якщо купівля та продаж іноземної валюти відбувається в різних кварталах, то різниця визначається між доходами від продажу валюти та її балансовою вартістю, тобто вартістю на дату звітного балансу».
А може, у ДПСУ на думці ще якийсь новий-старий варіант?...
Відзначимо й плутанину, що виникла у зв’язку з цим.
Згадану зміну внесено до податкової консультації таким чином, що чіткості у позиції ДПСУ, яка нібито змінилася, немає, однак при цьому вищезгадану (що діяла до 01.07.2012 р.) консультацію з ЄБПЗ було таки вилучено і замість неї з’явилася консультація, яка дослівно повторює це нове запитання-відповідь 9. Водночас лист від 08.06.2011 р. не відкликано і вищезгадану консультацію у «ВПСУ» не дезавуйовано!
Тож, можливо, бухгалтерам не слід відразу перераховувати у податковому обліку результати за операціями продажу інвалют, здійсненими у згаданому періоді (орієнтуючись при «різноквартальних» випадках на балансову вартість проданої інвалюти), і коригувати у зв’язку з цим податкоприбуткові показники старих періодів. Раптом насправді її автори мали на увазі щось інше?...
Якщо все-таки ні, те, можливо, краще залишити це на відкуп податківцям: нехай під час перевірки помучаться і самі перерахують правильність результатів за старими продажноінвалютними операціями.
Ну а якщо у зв’язку з цим щось раптом донарахують, та ще й штрафи спробують застосувати, то слід апелювати до правила про конфлікт інтересів (п/п. 4.1.4 і п. 56.21 ПКУ). Крім того, можна ще й послатися на п. 53.1 ПКУ*.
*«Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована».
При викладених вище коливаннях головних роз’яснювачів суди напевно стануть на бік платників.
* * *
Про оподаткування операцій із продажу інвалюти, здійснених починаючи з 01.07.2012 р. ( тобто після змін, що внесені Законом № 4834-VI до п/п. 153.1.4 ПКУ),— див. у відповіді на запитання 3 у зазначеній Узагальнюючій консультації («Бухгалтер» № 28’2012, с. 27–28).
Про те, як визначати балансову вартість проданої валюти починаючи з 01.07.2012 р., ми писали ще в «Бухгалтері» № 22’2012 на с. 37–39.
