— Інспекторе, зазирни в очі платнику!
Там може бути сховано приховану камеру!
Відеофіксація неправомірної відмови в прийнятті декларації працівником ДПС — не заборонена
Лист Міністерства доходів і зборів України
від 30.04.2013 р. № 938/Т/99-99-17-02-01-14*
* Наводимо запит, відповіддю на який є цей лист:
«Чи може відмова у прийнятті декларації працівником податкової служби бути усною (тобто надаватись в усній формі)?
Чи заборонена законодавством відеофіксація неправомірної відмови в прийнятті декларації працівником податкової служби?
З урахуванням того що з 2011 року законодавством дозволено фіксувати дії працівників ДАІ МВС (що значно скоротило обсяг порушень представниками держави), застосування відеореєстраторів при поданні декларацій є єдиним способом фіксації незаконної усної відмови у прийнятті декларації працівником податкової служби.
Зазначені питання виникають у зв’язку з тим, що зараз є поширеною практика незаконних відмов у прийнятті декларації працівниками податкової служби (тобто офіційно у листах ДПС зазначається, що відмова у прийнятті декларації у не передбачених Законом випадках є недопустимою, але фактично працівники податкової служби часто не приймають декларації з тих чи інших переконань, а суб’єкт господарювання у подальшому не може підтвердити, що справді намагався подати декларацію податковому інспектору). Практика «подвійної гри» (коли офіційно зазначається про необхідність дотримання Податкового кодексу, а неофіційно вводиться практика вибіркової відмови) створює значний соціальний резонанс у суспільстві, забезпечує поширення невдоволення існуючим політичним керівництвом уряду та держави, негативно відображається на повазі до держслужбовців.
З урахуванням того що одним із ключових аспектів у вимогах ЄС до уряду України є детінізація економіки України, необхідно дозволити (а чинне законодавство і так не забороняє це) відеофіксацію процесу подання декларації податковому інспектору, що відразу скоротить випадки безпідставних усних відмов у поданні декларацій.
Слід зазначити, що вказана проблема бентежить тільки тих представників бухгалтерської професії, які дійсно сплачують податки та намагаються відображати об’єктивно існуючу податкову базу (ЗМІ вважають, що для представників тіньової економіки взагалі немає такої проблеми: вони або не подають звітність взагалі, або внаслідок маніпуляцій із так званими «конвертаційними центрами» малюють будь-які показники у деклараціях і тому безперешкодно можуть подавати їх). Тобто зазначена проблема існує тільки для тих представників суб’єктів господарювання, які є законослухняними».— Ред.
Міністерство доходів і зборів України, керуючись ст. i>52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянуло Ваше звернення (б/н), що надійшло від Адміністрації Президента України <...> про подання звітності і повідомляє таке.
Порядок подання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової звітності регулюється ст. 46, 49 і 203 Кодексу та регламентується Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Кодексу прийняття податкової декларації є обов’язком територіальних органів Міністерства доходів і зборів України. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа територіального органу Міністерства доходів і зборів України, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 і 48.4 статті 48 Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.9 статті 49 Кодексу визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа територіального органу Міністерства доходів і зборів України, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання територіальним органом Міністерства доходів і зборів України.
Тобто посадова особа територіального органу Міністерства доходів і зборів України не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 Кодексу.
Згідно із п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 і п. 48.4 ст. 48 Кодексу, такий територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронному зв’язку,— протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника — протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Отже, у разі відмови у прийнятті податкової звітності територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.
Заступник Міністра А. Ігнатов
Коментар від А. Погребняк
Мінісдохіз у коментованому листі підтвердило, що з огляду на приписи ПКУ посадова особа його територіального органу не може безпідставно* відмовити у прийнятті податкової декларації. Якщо ж декларацію заповнено з порушенням вимог п. 48.3 і 48.4 ПКУ, то така відмова має бути оформлена у письмовій формі із зазначенням причин відмови.**
* Наприклад, за недотримання рівня податкового навантаження.
** Якщо платник податків отримав письмову відмову у прийнятті податкової декларації, то її можна оскаржити. Про це — див. «Бухгалтер» № 42’2011, с. 44–46.
Усе правильно, але це теорія. На практиці ж, як відомо, такі неподобства з боку податківців — не рідкість.
На жаль, у коментованому листі не міститься відповідь на запитання, пов’язане з можливістю відеофіксації неправомірної відмови у прийнятті декларації. Висловимо щодо цього свою думку.
Свого часу в «Бухгалтері» № 36’2008 на с. 46–47 ми розглядали ситуацію, пов’язану з можливістю зйомки процесу податкової перевірки відеокамерою. І хоча відтоді податкове законодавство в Україні дуже змінилося, основні аргументи, наведені на користь можливості зафіксувати на плівку дії та/або зловживання податківців, на наш погляд, є актуальними й зараз.
Відразу скажемо, що прямої правової норми про можливість відеофіксації процесу подання платником податків декларації податковому інспектору не існує. Тому слід керуватися загальними нормами законодавства.
У такому разі в нас є всі підстави згадати про ст. 19 Конституції України, в якій ідеться:
«Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Зазначена стаття зазвичай роз’яснюється таким чином: фізичні та юридичні особи можуть робити все, що прямо не заборонено законодавством (ч. 1 ст. 19), а державні органи, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи можуть робити лише те, що законодавством прямо дозволено (ч. 2 ст. 19).
Якщо вже відеофіксацію процесу подання декларації прямо законодавством і не заборонено, і не дозволено, то фізичні та юридичні особи мають право здійснювати відеозапис такої події.
Однак окрім інформації про діяльність органу ДПС до відеозапису потрапляє особа, яка здійснює прийняття податкових декларацій. Чи не є таке потрапляння порушенням приватних прав?
Питання ґрунтується на тому, що особа, яка здійснює прийняття податкових декларацій, є посадовою особою відповідного органу ДПС і виконує покладені на неї посадові обов’язки, одночасно залишаючись фізичною особою.
На нашу думку, в цьому випадку не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу (див. «Бухгалтер» № 1–2’2004, с. 48т), згідно з якою фізособа
«може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру».
Справа в тому, що в розглядуваній ситуації приймач декларації виступає не як фізична особа, а як особа посадова, наділена спеціальним правовим статусом. Права його визначено не ЦК, а ПКУ.
У такому разі він вступає із платником не в цивільні, а в адміністративні відносини, та й знімають його не як фізособу, а як представника органу державної влади.
Таким чином, діяльність посадової особи органу ДПС під час виконання нею службових обов’язків не може бути віднесена нею до сфери його приватного життя. Дії посадової особи з прийняття декларацій мають публічний, а не приватний характер, а тому така особа, із правової точки зору, не може заборонити або заперечувати* зйомку на відео процесу подання податкових декларацій.
* Заперечувати, звісно, може, головне, щоб не розбила камеру...
Як справедливо зазначено в запиті, аналогічна проблема виникала у зв’язку із проведенням відео-, фото- й аудіофіксації дій співробітників ДАІ під час виконання ними службових обов’язків.
У листі Управління ДАІ МВС України від 20.07.2012 р. № М-387зі роз’яснювалося, що в працівника міліції, у тому числі ДАІ, як у громадянина України, є необмежене законом право, передбачене ст. 307 ЦК, що забороняє знімати його на фото-, кіно-, теле- або відеоплівку. Тому в разі невиконання громадянами таких законних вимог працівника міліції, у тому числі ДАІ, статтею 185 КпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн), або громадських робіт на строк від 40 до 60 годин, або виправних робіт на строк від 1 до 2 місяців із відрахуванням 20% заробітку, або адміністративного арешту на строк до 15 днів.
Однак надалі в ДАІ відхрестилися від ідеї штрафувати/саджати за відеозйомку своїх співробітників. Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Департаменту ДАІ МВС України В. Резніков (до речі, який підписав листа від 20.07.2012 р. № М-387зі) заявив:
«Жоден чинний закон не забороняє проводити відеозапис дій співробітників ДАІ. Закон дозволяє проводити запис, однак при цьому не заважаючи співробітнику ДАІ нести службу».
За словами В. Резнікова, відео- або фотофіксація сприяє підвищенню кваліфікації співробітників ДАІ.
То, може, посприяємо підвищенню кваліфікації приймачів податкових декларацій, зафіксувавши їх (не)приймальні дії на відеоплівку?
