— Будинок великий,
народу багато, а поговорити...*
…можна з податківцями.
Сплата земельного податку ФОПами та ПриПЄПами — власниками
нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку: нюанси
Лист Державної податкової служби України
від 13.12.2012 р. № 3279/0/141-12/С/17-3214
Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення щодо плати за землю фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку і повідомляє таке.
<...>
Згідно із пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі усіх квартир і нежитлових будівель у будинку.
Враховуючи зазначене, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує земельний податок на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно з урахуванням прибудинкової території і податок сплачується відповідно до цільового (господарського) призначення на підставі даних державного земельного кадастру.
Що стосується спрощеної системи оподаткування, то відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Згідно із підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
<...>
Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно із статтею 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони визначають розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Крім того, відповідно до статті 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу — підприємця) і земельна ділянка використовується ним для провадження господарської діяльності, то такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з врахуванням підпункту 291.5.3 пункту 291.5 стат-ті 291 Податкового кодексу).
У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов’язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа — підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.
Заступник Голови А. Ігнатов
* ...ні з ким (з мініатюри М. Жванецького, відомої у виконанні А. Райкіна).
Коментар від А. Погребняк
Коментований лист присвячено сплаті земельного податку приватними підприємцями — власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку.
Як відомо, після набрання чинності ПКУ в ньому з’явилася норма про те, що власники нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках зобов’язані платити за землю.
Згідно з п. 287.8 ПКУ власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати держреєстрації права власності на нерухоме майно.
У цьому листі ДПСУ підтвердила відмінне знання норм ПКУ, а саме п. 269.1, п/п. 270.1.1 і п. 286.1, у яких визначено платників земельного податку, об’єкти та підстави для його нарахування.
Нескладно помітити, що особи, зазначені в п. 287.8 ПКУ, не підпадають під визначення платників земельного податку. Адже для того щоб платити земельний податок, підприємець повинен бути зазначений у земельному кадастрі як власник певної земельної ділянки.
Водночас ми знаємо, що власники нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках не можуть оформити право власності на ділянку землі, яка перебуває під приміщенням. Тому їх не можна визнати платниками земельного податку. Однак якщо дуже хочеться, то можна.
Очевидно, це й стало стимулом для включення до ПКУ норми, яка зробила таких власників, зокрема підприємців на загальній системі оподаткування, що володіють нежитловою нерухомістю у багатоквартирному житловому будинку, платниками земельного податку.
Що стосується фізосіб — платників єдиного податку, то ДПСУ, по суті, ще раз підтвердила висновки, що містяться в Узагальнюючій податковій консультації щодо плати земельного податку власниками нежитлових приміщень, платниками єдиного податку — фізичними особами — підприємцями, затвердженій наказом ДПСУ від 23.11.2012 р. № 1051 (див. «Бухгалтер» № 46’2012, с. 18–19).
Тобто якщо ПриПЄП не використовує земельні ділянки для здійснення господарської діяльності (наприклад, у нежитловому приміщенні, що перебуває на цій ділянці, не ведеться госпдіяльність), то він є платником земельного податку.
Якщо ПриПЄП веде в такому приміщенні госпдіяльність або передає його в оренду, то за дотримання певних умов, установлених в п/п. 291.5.3 ПКУ, він звільняється від обов’язку зі сплати земельного податку.
Див. щодо багатоквартирної теми також с. 10–11 цього випуску.
