Хто ПриПЄПів полюбляє,
той їх зайво не турбує
ПриПЄПи, що не застосовують РРО, платіжні термінали можуть не встановлювати
Лист Міністерства
економічного розвитку та торгівлі України
від 07.05.2013 р. № 3502-06/16081-12*
Мінекономрозвитку разом з Міндоходів і Мінфіном розглянуло лист <...> щодо обов’язкового приймання суб’єктами господарювання спеціальних платіжних засобів у разі здійснення розрахунків за товари (послуги) і повідомляє.
Згідно з положенням ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.
Пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон) установлено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідно до пункту 14.19 статті 14 Закону контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює Державна податкова служба України, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» установлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фізичні особи — підприємці у разі здійснення продажу товарів (наданні послуг) не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки за умови сплати єдиного податку.
Відповідно до пунктів 21 і 22 Постанови КМУ від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства.
З огляду на викладене законодавством не встановлено обов’язку щодо необхідності використання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) суб’єктами господарювання, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України
А. Максюта
* Лист подано в перекладі з російської мови.— Ред.
Коментар від А. Погребняк
У «Бухгалтері» № 13’2013 на с. 46–47 ми звертали увагу на те, що зараз діє Постанова КМУ № 878 (див. «Бухгалтер» № 38’2010, с. 28, або № 9’2011, с. 29т), якою передбачено умови переведення суб’єктів господарювання на обов’язкове застосування платіжних термінів.
Однак ця Постанова не приведена у відповідність до нових вимог Закону про платіжні системи і діє в частині, що йому не суперечить. На цю обставину звертається увага й у консультації з ЄБПЗ.
А вимоги щодо строків переходу на обов’язкове прийняття електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ), установлені в Постанові № 878, набрали чинності з 01.01.2012 р. Виходить, що всі суб’єкти господарювання вже давно повинні були в розрахунках використовувати платіжні термінали, що й констатували податківці в ЄБПЗ.
Приблизно в тому ж дусі витримано лист НБУ від 05.03.2013 р. № 25-313/2725 (див. «Бухгалтер» № 13’2013, с. 23), який звільнення ПриПЄПа від використання ЕПЗ не підтверджує. І це попри те, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО платники ЄП не використовують РРО.*
І дійсно, у п. 14.19 Закону про платіжні системи (див. «Бухгалтер» № 41’2012, с. 24) таке звільнення не передбачене. До того ж у ньому немає формулювання, що вказує на обов’язок використання РРО, яке було у попереднику п. 14.19 — пункті 14.7 Закону про платіжні системи (у попередній редакції) і досі залишилося у п. 1 Постанови № 878.
Однак попри нестиковки нормативних актів Мінекономрозвитку в коментованому листі дійшло висновку, що законодавством не встановлено обов’язку щодо необхідності використання ЕПЗ для здійснення розрахунків за продані товари/послуги суб’єктами господарювання, які не застосовують РРО.
Висновок, звісно, ліберальний, і ми, безумовно, радіємо за ПриПЄПів, але законним його назвати не можна. Адже звільнення від РРО дуже мало кореспондує зі звільненням від ЕПЗ. Зазначений пристрій має різне призначення. Чому споживач із електронною карткою повинен страждати через те, що держава дозволила продавцеві не проводити виручку через РРО?
І все-таки безРРОшні ПриПЄПи повинні подякувати Мінекономрозвитку за підтримку.
* Про невикористання РРО платниками ЄП груп 1–3 свідчить і п. 296.10 ПКУ.
