Хоч і спілка, але особова,
тому — особлива...
Нюанси виплати дивідендів резидентам Польщі
Українська компанія виплачує дивіденди товариству з обмеженою відповідальністю, яке є резидентом Польщі та власником 40% капіталу української компанії. Чи може застосовуватися ставка податку 5%?
Відповідно до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3–160.6 ст. 160 Податкового кодексу, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Пунктом 1 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща* (далі — Конвенція) встановлено, що дивіденди, які сплачуються компанією — резидентом Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Згідно з положеннями п. 2 ст. 10 Конвенції такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але, якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
— 5% загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства), і ця компанія є власником принаймні 25% капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
— 15% загальної суми дивідендів в інших випадках.
Для цілей Конвенції компанія відрізняється від товариства тією мірою, якою останнє не є юридичною особою відповідно до внутрішнього законодавства країни, і дохід такого товариства підлягає оподаткуванню щодо індивідуальних партнерів за їх частками у товаристві. Через це такі товариства не можуть вважатися резидентами цієї країни і користуватися перевагами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
Отже, якщо товариство відповідно до законодавства Договірної Держави є юридичною особою, яка підлягає оподаткуванню корпоративним податком як компанія, то таке товариство не підпадає під застереження зазначеної статті й має право на переваги Конвенції.
Крім того, у редакції п. 2 ст. 10 Конвенції польською мовою слово «spółka» відповідає українському слову «компанія», а слова «inna niz spółka osobowa» — словам «на відміну від товариства». Отже, лише окремий вид польських товариств — «spółka osobowa» — не є компанією для цілей ст. 10 Конвенції і не має права на переваги Конвенції.
Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю, яке є резидентом Польщі, може претендувати відповідно до положень п/п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції на застосування ставки оподаткування дивідендів 5% за умови, що воно не є «особовим товариством» («spółka osobowa»), фактично має право на ці дивіденди та є власником принаймні 25% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.
Право на використання переваг міжнародного договору надається нерезиденту за умови надання ним довідки про підтвердження його статусу резидента згідно з положеннями ст. 103 Податкового кодексу.
У разі відсутності довідки про підтвердження статусу резидента відповідні доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, підлягають оподаткуванню за законодавством України без урахування переваг міжнародного договору.
Матеріал підготовлено І. Чепленко,
заступником начальника відділу
міжнародного співробітництва і податкових відносин
Управління міжнародних зв’язків ДПС України
«Вісник податкової служби України» № 8/2013
Від редакції
Аналогічні проблеми під час виплати дивідендів резидентам Австрії розглядалися в «Бухгалтері» № 9’2013 на с. 42–45.
* Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, набрала чинності із 11.03.94 р .— Ред.
