Любиш кататися — люби й декларатися,
або Час саночок
Питання, пов’язані зі складанням і поданням фізособами декларації про доходи за 2012 рік
(Продовження і закінчення. Початок — див. у «Бухгалтері» № 10’2013 на с. 36–40.)
Кому й куди подавати декларацію
Згідно з п. 179.5 ПКУ декларацію з ПДФО платник заповнює й подає самостійно або за нього це робить інша нотаріально уповноважена особа(1).
(1) Така особа, якщо декларація подаватиметься нею безпосередньо до органу держподатслужби, повинна мати при собі нотаріально посвідчену довіреність, яка уповноважує її виконувати від імені платника зазначені дії (можливо, також і заповнювати декларацію), і документ, що засвідчує її особу.
Декларація з ПДФО подається фізичною особою до органу ДПС за своєю податковою адресою, тобто за місцем реєстрації (прописки) фізособи відповідно до її паспортних даних. При цьому не має значення фактичне місце отримання такою особою доходів, як і місце її фактичного проживання (див. також щодо цього консультацію в ЄБПЗ у підрозділі 160.25).
Якщо до подання декларації з ПДФО платник змінив свою податкову адресу, то він повинен подати декларацію вже до органу ДПС за новою податковою адресою.
Якщо ж на момент подання декларації фізичну особу знято з реєстрації за однією адресою і не зареєстровано за іншою, то вона повинна подати річну декларацію з ПДФО до органу ДПС за попередньою податковою адресою (щодо цього також є консультація в ЄБПЗ у підрозділі 160.25).
Ким і куди має подаватися декларація про доходи неповнолітнього платника або платника, визнаного недієздатним?
Як ми вже згадували у попередньому випуску, неповнолітні й недієздатні особи, які перебувають при цьому на повному утриманні інших осіб (в тому числі батьків) та/або держави, відповідно до п/п. «а» п. 179.4 ПКУ звільнені від обов’язку подання декларації з ПДФО (незалежно від виду і суми доходів, отриманих такими платниками).
При цьому відповідно до п. 179.6 ПКУ обов’язок заповнення й подання декларації від імені неповнолітніх і недієздатних платників покладається на опікуна або піклувальника (у тому числі одного з батьків).
У консультації в ЄБПЗ податківці, спираючись у своїх міркуваннях на п. 3 р. І Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну № 1395 (зі змінами), роблять висновок, згідно з яким така декларація повинна подаватися опікуном або піклувальником до органу ДПС за місцем проживання (прописки) неповнолітньої або недієздатної особи. (При цьому опікун або піклувальник повинен підтвердити свої статус і особистість відповідними документами.)
Крім того, п. 179.6 ПКУ визначає ще дві ситуації, коли обов’язок із заповнення та подання податкової декларації від імені платника покладається на інших осіб, а саме:
— державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника, визначеного в установленому порядку банкрутом;
— спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) — щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником, який помер. (Зазначимо, що останній випадок на практиці не часто трапляється. Проте нормативно не врегульовано питання, хто конкретно зі спадкоємців (коли їх декілька) повинен подати таку декларацію. Крім того, спадкоємцям слід пам’ятати, що згідно з п. 99.1 ПКУ на них (пропорційно успадкованій частині майна) покладається відповідальність також і за сплату ПДФО із цих задекларованих доходів померлого. Тож прий-няття спадщини може супроводжуватися для них не тільки можливим оподаткуванням ПДФО успадкованої суми згідно зі ст. 174 ПКУ, але ще й такими невеселими обов’язками...).
У згаданих двох ситуаціях декларація теж має подаватися за податковою адресою (у другому випадку — колишньою) платника, за якого вона подається.
Окремий інтерес становлять питання щодо адреси подання річних декларацій за доходами, отриманими на території України нерезидентами. Нормативи на такі запитання не дають чіткої відповіді.
В одній з консультацій в ЄБПЗ податківці намагаються дати відповідь на запитання, до якого органу ДПС слід подавати річну декларацію про майновий стан і доходи фізособі-нерезиденту у разі продажу інвестиційного активу (корпоративного права) фізособі на території України, якщо нерезидент не має місця проживання в Україні.
Після довгих і заплутаних міркувань вони роблять такий висновок про те, що
«у разі якщо фізична особа — нерезидент не має місця проживання в України, уповноважений чи законний представник такої особи подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до органу ДПС, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку.
У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа — нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків».
Відповідно, якщо такої уповноваженої особи у фізнерезидента немає, то в таких ситуаціях кінці найчастіше йдуть у воду, оскільки фізособа-покупець ані утримувати/сплачувати ПДФО із таких доходів, ані «доносити» податківцям на фізнерезидента-продавця інвестактиву не зобов’язана (форму № 1ДФ вона не подає, а інших варіантів «доносу» нормативами наразі не передбачено)...
Питання заповнення декларації
Із прикладами заповнення декларації з ПДФО можна ознайомитися на сайті ВПСУ за посиланням http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/4719 (або у «Віснику податкової служби України» № 4/2013 на с. 65–77), а також на сайті ДПСУ ( http://sts.gov.ua/).
Однак у цих прикладах деякі нюанси заповнення декларації не було відображенно.
1. Кілька загальних моментів, пов’язаних із заповненням декларації (детальніше — в Інструкції).
— Декларація й усі додатки, що подаються разом із нею, повинні бути підписані платником або уповноваженою особою, що є підтвердженням достовірності наведеної в них інформації.
— Щодо подання в комплекті з декларацією додатків, то вони заповнюються і подаються тільки у випадку, коли в них є що відображати (за наявності доходів (витрат), розрахунок яких відображається в таких додатках). Тобто порожні додатки із прокресленнями «за компанію» із заповненими подавати не потрібно.
— Усі «грошові» показники розділів II–VIII декларації з ПДФО й додатки, що подаються разом із нею, відображаються у гривнях із копійками.
— Заборонено заповнення паперової декларації олівцем. Якщо який-небудь рядок (клітинка) декларації та додатків не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), то в таких рядках (клітинках) ставляться прочерки. (Це стосується не тільки «грошових» рядків.) Усі цифри в декларації (та додатках, що подаються разом із нею) повинні вільно читатись. Дописки, помарки, закреслювання, виправлення, підчищення в декларації та додатках не допускаються.
— У рядку 3 розділу І декларації зазначається П. І. Б. (згідно з паспортними даними). Якщо до моменту подання декларації платник змінив прізвище (та/або ім’я/по батькові), то у цьому рядку спочатку зазначається нове П. І. Б., а в дужках — попереднє.
— Звертаємо увагу, що у рядку 5 розділу І декларації (у якій платник повинен зазначити свою податкову адресу), відомості про контактні телефони (домашній, робочий, мобільний) і адресу електронної пошти можуть бути наведені ним тільки за власним бажанням (див. п. 1.5 розділу ІІІ Інструкції та примітку 2 до декларації).
— У рядку 8 розділу І декларації слід зазначити, ким заповнено декларацію — самим платником чи уповноваженою особою (поставити хрестик у відповідному полі). Якщо при цьому декларація заповнюється і подається уповноваженою особою (такі випадки були згадані нами вище), то разом із декларацією слід заповнити й подати додаток 1, у якому наводиться детальна інформація про таку особу.
2. Про заповнення «грошових» розділів.
— Зазначимо, що підприємницький розділ ІІІ в деклараціях, що подаються до 1 травня, заповнюватися не повинен. Адже ФОПи, які працюють на загальній системі, мали вже подати декларації: за спеціальним строком — не пізніше 11 лютого 2013 року. І в цих деклараціях, на думку ДПСУ, яку викладено в ЄБПЗ, вони повинні були відобразити не тільки їхні підприємницькі, але й усі інші види доходів (трудові — зарплата тощо, спадщина та ін.), отримані ними у 2012 році у своїй непідприємницькій іпостасі.
Що ж до ПриПЄПів, то вони за своїми непідприємницькими доходами подають декларацію з ПДФО, як й інші фізособи — не ФОПи,— до 1 травня. При цьому ПриПЄПи ані в розділі ІІІ, ані де-небудь ще в цій декларації свої ПриПЄПські (оподатковувані єдиним податком) доходи не відображають.
Особи, які отримують доходи від незалежної профдіяльності (приватні нотаріуси, адвокати), на відміну від загальносистемних ФОПів, теж зобов’язані подавати декларацію за фіззвичайним строком — до 1 травня. Тому такі особи мусять заповнювати розділ ІV декларації, а також інші (крім розділу III) розділи, якщо така особа отримувала у звітному році доходи не тільки від своєї профдіяльності(1).
(1) Детально на питаннях декларування доходів такими платниками ми не зупиняємося.
— Нагадаємо, що декларація повинна заповнюватися на підставі даних Книги обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (форма і порядок ведення такої книги затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1022, див. їх у «Бухгалтері» № 4’2011 на с. 14–15).(2) Ця книга в органах ДПС не реєструється й може вестися платником у будь-якому вигляді (наприклад, у вигляді зошита або блокнота), аби тільки її форма відповідала затвердженій наказом № 1022.
(2) Нагадаємо, що цього року зазначений наказ було скасовано і наказом Мінфіну від 09.01.2013 р. № 6 було затверджено нову форму книги та порядок її заповнення, які нічим від старих не відрізняються, але з 08.02.2013 р. формально треба почати використовувати нову форму (у якій єдиною відмінністю будуть тільки реквізити наказу, що її затвердив, і зазначення Мінфіну замість ДПАУ).
Наказ Мінфіну № 6 — див. у «Бухгалтері» № 9’2013 на с. 28–29.
Особи, які проводять операції з інвестактивами, а також особи, що претендують на податкову знижку, у книзі відображають не тільки доходи, але й витрати (за наявності їх документального підтвердження). Неведення «декларантами» книги може (у гіршому випадку) призвести до адмінсанкції (див. нижче) або до відмови у наданні податкової знижки.
— У колонці 3 розділу ІІ декларації повинні відображатися «брудні» суми доходів, тобто без вирахування утриманих із них сум ПДФО (інших податків) і внесків (при відображенні сум зарплати, премій та інших виплат ФОП, а також виплат за роботи-послуги за цивільно-правовими договорами, з яких теж утримується ЄСВ. Такі суми відображаються разом з ЄСВ та іншими внесками — попри те що ці внески згідно з п. 164.6 ПКУ не оподатковуються ПДФО).
— Якщо в розділі ІІ декларації заповнюється рядок 01.02(1), та/або 01.03(2), та/або 01.05(3), то разом із декларацією необхідно подавати додаток 2, у якому розшифровуються показники зазначених рядків(4)..
(1) Доходи від продажу/обміну рухомого й нерухомого майна в розмірі, що визначається згідно зі статтями 172 і 173 ПКУ.
(2) Доходи від лізингу, оренди, суборенди, житлового найму (піднайму) у розмірі, що визначається згідно з п. 170.1 ПКУ.
(3) Доходи у вигляді вартості успадкованого або отриманого в подарунок майна, які підпадають під оподаткування ПДФО відповідно до ст. 174 ПКУ.
(4) Тим, хто заповнює додаток 2 (для цілей самоперевірки), нагадаємо, що:
«У колонці 3 рядка 01.02 декларації відображається значення рядка 6 колонки 4 додатка 2 до декларації.
У колонках 4 і 5 рядка 01.02 декларації відображаються значення рядків 8 і 9 колонки 5 додатка 2 до декларації відповідно.
<...>
У колонці 3 рядка 01.03 декларації відображається значення рядка 6 колонки 6 додатка 2 до декларації.
У колонках 4 і 5 рядка 01.03 декларації відображається значення рядків 8 і 9 колонки 7 додатка 2 до декларації відповідно.
<...>
У колонці 3 рядка 01.05 декларації відображається сума значень рядка 6 колонки 8 і рядка 6 колонки 9 додатка 2 до декларації.
У колонках 4 і 5 рядка 01.05 декларації відображається значення рядків 8 і 9 колонки 10 додатка 2 до декларації відповідно».
— Якщо в платника були наявні доходи від операцій із інвестиційними активами(5) (позитивний результат від яких, оподатковуваний ПДФО,— у вигляді суми інвестиційному прибутку від операцій із ЦП, деривативами та неціннопаперовими корпоративними правами — відображається у рядку 01.04 декларації), то йому необхідно разом із декларацією подавати додаток 3 до декларації(6). Зазначимо, що цей додаток має подаватися за наявності в платника доходів (а не прибутків) за операціями з інвестактивами (тобто рядок 01.04 за наявності доходів, але відсутності прибутку може бути й із прочерком, проте додаток 3 повинен бути заповнений і поданий).
(5)Крім випадку, згаданого в п/п. «а» п/п. 170.2.8 ПКУ.
(6) При цьому «у колонці 3 рядка 01.04 декларації відображається позитивне значення рядка 6 додатка 3 до декларації.
У колонках 4, 5 рядка 01.04 декларації відображаються значення рядків 8, 9 додатка 3 до декларації відповідно».
— Суми доходів, отриманих платником з іноземних джерел, обчислені згідно з п. 170.11 ПКУ, відображаються окремо — у рядку 01.06 декларації з ПДФО. За наявності таких видів доходів слід заповнити і подати додаток 4 до декларації, в якому наводиться розгорнута інформація про кожний закордонний дохід (і податки з нього).
У разі подання відповідних підтверджуючих документів (див. п. 170.11.2 ПКУ) платнику можуть бути зараховані певні суми податків, сплачені за кордоном(7). У п/п. 170.11.2 також зазначено, що коли платник не встигне оформити підтверджуючи документи, то він зобов’язаний (хоча тут, імовірніше, мову слід вести про «право») подати до свого органу ДПС заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня наступного за звітним року.
(7)Зарахування можливе, якщо із країною — джерелом доходу Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування.
Щодо вимог до документів, які підтверджують сплату нерезидентських податків, див. також п. 13.5 ПКУ.
До речі, про подання разом із декларацією (і додатком 4) копій або оригіналів таких документів у нормативах не йдеться...
У п/п. 170.11.3 ПКУ наведено види нерезидентських податків, які зарахуванню не підлягають.
Такі суми іноземних податків, перераховані у гривні за курсом НБУ на дату отримання доходу(8), відображаються у колонці 6 додатка 4, підсумкова сума з колонки переноситься у колонку 4 рядка 01.06 розділу ІІ декларації.
(8) У ряді випадків було б коректніше орієнтуватися на дату сплати податку.
Сума українського ПДФО, розрахованого із зарубіжних доходів, відображається в колонці 7 додатка 4.
При розрахунку такого ПДФО з метою застосування ставок 15% і 17%,(9) на нашу думку, слід орієнтуватися на «місячний» алгоритм, який наведено у п. 167.1 ПКУ. Однак у ньому йдеться про сукупний місячний дохід, а не тільки про іноземний, тому, на нашу думку, для правильного застосування ставок необхідно іноземний дохід розподілити за місяцями, а потім, додавши його до інших (оподатковуваних за ставками 15% і 17%) доходів конкретних місяців, застосовувати ставку/ставки, визначені для цього шматка як для верхнього. Щоправда, потім доведеться в додатку 4 обчислені таким алгоритмом суми ПДФО якось розподіляти за рядками — за кожним доходом...
(9)У попередньому випуску ми зазначали, що ставка ПДФО із «іноземних» дивідендів становить 5%, однак звертаємо увагу на те, що ця ставка почала застосовуватися тільки з 12.08.2012 р., тому за буквального прочитання суми «іноземних» дивідендів, отримані до цієї дати, повинні оподатковуватися за ставками 15%–17%. І цей момент отримувачам «іноземних» дивідендів необхідно враховувати під час розрахунку укрПДФО у додатку 4.
Загальна сума зарахованих іноземних податків не може перевищувати загальну суму українського ПДФО, обчислену з усіх доходів (включаючи й ФОП-івські, й профнезлежні), тобто — суму у рядку 09 розділу V декларації. Таким чином, сума, яка підлягає зарахуванню, відображається у рядку 12 розділу V декларації (і являє суму, що переноситься з колонки 4 рядка 01.06 розділу ІІ, але в межах (!) суми у рядку 09 розділу V декларації).
— У розділі VII «Відомості про нерухоме майно» декларації окремо наводяться відомості за кожним об’єктом нерухомості (який наявний у платника як на території України, так і за її межами — із зазначенням адреси його місцезнаходження, а також загальної і житлової площі у кв. м), але це стосується лише об’єктів, що перебувають у власності платника станом на кінець звітного року.
— У розділі VIII «Відомості про рухоме майно» декларації наводяться відповідні відомості(1)тільки про транспортні засоби, що перебувають у власності платника на кінець звітного року..
(1) Марка, модель, обсяг і потужність двигуна, довжина корпуса судна, максимальна злітна маса повітряного судна, рік випуску.
3. Інші важливі моменти, пов’язані із заповненням декларації.
3.1. У декларації мають відображатися лише оподатковувані ПДФО види доходів. (Не оподатковувані ПДФО види доходів в основному перелічені у ст. 165 ПКУ, але зустрічаються й в інших нормах ПКУ.)
Крім того, у декларації, наприклад, не повинні відображатися:
— доходи у вигляді процентів, нарахованих на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, тому що вони до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються(2) (і, як уже згадувалося вище, наявність таких доходів сама по собі не тягне за собою обов’язкового подання декларації з ПДФО);
— доходи у вигляді спадщини (подарунка), оподатковувані за нульовою ставкою податку. Ці доходи хоч формально і є оподатковуваними, але, оскільки ПДФО з них не сплачується, платник не зобов’язаний включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу свого загального річного оподатковуваного доходу (і подавати річну декларацію з ПДФО — за умови відсутності інших підстав для подання декларації).
(2) Оскільки оподатковуватися вони почнуть тільки з 2015 року.
3.2. Основною проблемою при заповненні декларації, на наш погляд, є вже викладена нами в минулому випуску проблема із застосуванням п/п. «є» п. 176.1 ПКУ для цілей визначення обов’язку подання річної декларації.
Ця сама проблема пов’язана й із річним перерахунком суми податку, що здійснюється у додатку 7 до декларації, і прямо впливає на загальну суму ПДФО. Тобто чи потрібно разом із «зарплатними» доходами (що відображаються у рядку 01.01 р. ІІ декларації) перераховувати в додатку 7 також і всі оподатковувані за ставками 15% і 17% доходи (отримані від податкових агентів) за цивільно-правовими договорами, відображені у рядках 01.02–01.05 і 01.07 р. ІІ декларації? Тобто чи враховувати в тому числі й ті з «цивільно-договірних» доходів, які відображаються окремо — у спеціальних рядках (01.02–01.05) й у відповідних додатках?
Зазначимо, що у своїх прикладах заповнення декларації ані на сайті ДПСУ, ані на сайті «ВПСУ» (посилання — див. вище) податківці не прояснили платникам, як проводити річний перерахунок і заповнювати додаток 7 до декларації. Не знайшли ми цього й у ЄБПЗ.(3)
(3) Як завжди, все йде на відкуп місцевим податковим, і як би платник у цьому випадку не повівся, його дії можуть трактуватися як помилкові. Тому, можливо, не впевненим у собі «декларантам» слід написати відповідний запит до своєї податкової.
Але, як ми вже зазначали, цей перерахунок безпосередньо впливає на суму ПДФО за декларацією.
Свою думку щодо цього ми вже виклали в розділі, присвяченому випадкам обов’язкового подання декларації з ПДФО (див. с. 37–38 попереднього випуску), і в «Бухгалтері» № 7’2013 на с. 44–45.
На нашу думку, у рядку 01 додатка 7 платник повинен зазначати не лише трудові доходи (суми зарплати тощо з рядка 01.01 розділу ІІ декларації), але й усі доходи, що припадають на звітний рік за цивільно-правовими договорами, оподатковувані за ставками 15% і 17% й отримані від податкових агентів. Тобто включаючи й ті з них, які відображаються не лише в «іншому» рядку 01.07, але й у спеціальних рядках і додатках (доходи від продажу рухомості-нерухомості(1), від лізингу/оренди/найму, інвестприбуток і подарунки). Але — тільки в тій їх частині, яку отримано від податкових агентів.
(1) Щоправда, стосовно таких видів доходів ставки 15% і 17% передбачено лише для фізосіб-нерезидентів.
«У разі якщо результат розрахунків різниці між значеннями рядка 06 і рядка 04 має від’ємне значення, то значення рядка 07 дорівнює нулю».
І хоча наш висновок суперечить консультаціям окремих фахівців, зазначимо, що він ґрунтується на букві Кодексу, а не на Інструкції та декларації з ПДФО. До того ж цей висновок співвідноситься з ідеологією застосування підвищеної (17%) ставки ПДФО, яка відображена законодавцем у п. 167.1 (і 176.1) ПКУ, і не передбачає винятків при застосуванні ставок для видів доходів, оподатковуваних за спеціальними нормами. (Щоправда, у п. 167.1 йдеться про сукупний місячний, а не річний дохід, однак цей факт теж, на нашу думку, не повинен впливати на застосування п/п. «є» п. 176.1 ПКУ.)
Доходи за договорами з особами, які не є податковими агентами (наприклад, зі звичайними фізособами, з нерезидентами), формально враховуватися для цілей зазначеного перерахунку не повинні, оскільки в п/п. «є» п. 176.1 ПКУ йдеться лише про доходи, отримані від податкових агентів.
Тому із сум рядків 01.02–01.05 і 01.07 розділу ІІ декларації платнику слід перенести в рядок 01 додатка 7 тільки доходи за договорами з податковими агентами й ті, що оподатковуються за 15% і 17% (а загальну суму ПДФО, утриману протягом звітного року з таких доходів, слід додати до суми ПДФО, утриманої з «трудових» доходів). Визначивши таким чином загальну суму доходу, що підпадає під перерахунок, і податку, фактично з нього утриманого (зазначивши їх відповідно у рядках 01 і 04 додатка 7), далі заповнюємо додаток за алгоритмом, викладеним у п. 8 розділу ІV Інструкції(2).
(2) У рядку 02 додатка 7 відображаються суми ЄСВ, утриманого з усіх видів доходів, які обкладаються цим збором, тобто не тільки з ФОП, але й з робіт-послуг за ЦПД.
Ну й нагадаємо, що повернення ПДФО у зв’язку з річним перерахунком Кодекс у п/п. «є» п. 176.1 не передбачає — йдеться лише про доплату в бюджет. Тому значення рядка 07 додатка 7 від’ємним бути не може апріорі, й надміру утримана податковими агентами (у зв’язку із застосуванням ставки 17%) сума ПДФО поверненню з бюджету не підлягає(3).
(3) Це підтверджує і текст п/п. 8.10 розділу IV Інструкції:
Нагадаємо, що Інструкція наказує позитивну суму податку з додатка 7 переносити тільки в «зарплатний» рядок 01.01 розділу II декларації. Особливо цікавим таке перенесення виглядатиме в ситуації, коли в платника трудових доходів не буде взагалі, та в додатку 7 будуть перераховуватися лише доходи за цивільно-правовими договорами...
Своє бачення, як виходити з такої ситуації, викликаної недоробками авторів нормативів, ми виклали у «Бухгалтері» № 7’2013 на с. 45. Додамо, що креативний «декларант» може розкидати суму перерозрахункового (додаткового) ПДФО із рядка 07 додатка 7 за відповідними рядками 01.01–01.05 і 01.07 колонки 5 у розділі ІІ декларації, але при цьому слід мати на увазі, що це може вплинути й на показники відповідного додатка (2 або 3) до декларації.
Способи подання декларації
Відповідно до п. 49.3 ПКУ декларація з ПДФО може подаватися платником (або уповноваженою особою) на його вибір одним із таких способів:
а) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством.
Із першим способом усе зрозуміло, що ж стосується другого (поштового) способу подання декларації, то нагадаємо, що п. 49.5 ПКУ вимагає здійснити поштове відправлення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації. Оскільки останнім днем подання декларації є 30 квітня 2013 року, то останнім днем для відправлення декларації поштою (з повідомленням та описом) буде — 20 квітня.
Для подання декларації в електронній формі платникові необхідно мати електронний ключ цифрового підпису й відповідне програмне забезпечення.
На сайті ДПДПСУ www.sts.gov.ua розміщено сервіс «Заповнення декларації про майновий стан і доходи» (детальніше про його використання можна прочитати у «Віснику податкової служби України» № 4’2013), там платник може заповнити декларацію і, зберігши файл, або подати декларацію в електронному вигляді (зареєструвавши ЕП і встановивши ПЗ), або роздрукувати й подати її до ДПС особисто.
Виправлення помилок
Якщо платник виявив помилки у поданій декларації та встигає їх виправити до 01.05.2013 р., то він згідно з останнім абзацом п. 50.1 ПКУ може подати нову декларацію замість старої без застосування штрафів. При цьому робиться відмітка «Звітна нова» у п. 1 розділу І декларації, і «виправний» VI розділ такої декларації не заповнюється.
Якщо помилки виявлено після закінчення граничного строку подання, той самий п. 50.1 ПКУ передбачає (на вибір платника) два варіанти їх виправлення:
1) шляхом подання до ДПС уточнюючого розрахунку — декларації (зі сплатою 3%-вого штрафу від суми недоплати). При цьому слід пам’ятати, що крім спеціального розділу VI такої декларації платник повинен заповнити всі (обов’язкові для заповнення) розділи декларації та додатка (у п. 1 розділу І робиться відмітка «Уточнююча»);
2) у декларації за наступний звітний рік — зі сплатою 5%-вого штрафу й відображенням виправлень у розділі VI декларації (при цьому в п. 2 розділу І декларації крім звітного року слід зазначити й рік, що уточнюється).
Санкції
За несвоєчасне подання або неподання декларації (коли таке подання є обов’язковим) платник — фізична особа може бути притягнутий податківцями до фінансової відповідальності — згідно з п. 120.1 ПКУ (170 грн) або до адміністративної відповідальності щодо ст. 1641КУпАП (від 51 до 136 грн) (див. «Бухгалтер» № 9’2005, с. 7).
Якщо до платника спробують застосувати обидва види санкцій (таке на практиці іноді трапляється), то норма п. 116.2 ПКУ, яка виключає застосування двох видів штрафних (фінансових) санкцій за одне податкове правопорушення, може тут і не врятувати, оскільки КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, а не фінансову.
Водночас в ЄБПЗ (див. консультацію у підрозділі 160.30) податківці щодо цього порушення ведуть мову тільки про адмінштраф. (До речі, згаданий адмін-штраф можна отримати й за некоректне заповнення декларації, а також за неведення або за некоректне ведення Книги обліку доходів і витрат...)
Крім того, можливе застосування податківцями фінансових санкцій за несплату або несвоєчасну сплату ПДФО згідно зі ст. 126 ПКУ (10% у разі прострочення до 30 днів і 20% у разі прострочення на більший строк) плюс нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ(1).
(1) За більшою із ставок — на дату виникнення податкового боргу або на дату його погашення. На момент написання статті вона становить 7,5%.
Санкції, передбачені ст. 127 ПКУ, призначені (у частині ПДФО) тільки для податкових агентів і на самих платників ПДФО не поширюються.
Олексій Павленко, Андрій Павлов
