Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів

Редакція БР
Бухгалтер Березень, 2013/№ 8
Друк
Лист від 25.12.2012 р. №

Лист в експортному виконанні

Особливості оподаткування ПДВ нерезидента

Лист Державної податкової служби України від 25.12.2012 р.*

Особливості оподаткування
податком на додану вартість
господарської діяльності нерезидентів

Нерезидентам**

(витяг)

<...> На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.

Постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (п/п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення в зазначеного нерезидента цивільних прав і обов’язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу.

Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстроване як платник податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації як платник.

У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість.

У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України, не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій, проведених із таким нерезидентом, має ряд особливостей.

По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути тільки ввезення товарів на митну територію України покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання у разі подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості імпортованих товарів не змінює сум податку, які належать до податкового кредиту платника податку.

По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу).

Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України й такі операцій підтверджені відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

Розглянемо особливості оподаткування операцій з постачання послуг нерезидентами на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ст. 187 Кодексу).

Для послуг, що надаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, які включаються в ціну постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування податку (п. 190.2 ст. 190 Кодексу).

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації з податку на додану вартість попереднього періоду (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Правила оподаткування послуг, що поставляються нерезидентами на митній території України, визначено статтею 208 Кодексу.

Якщо отримувач послуг зареєстрований платником податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому отримувач послуг у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту наступного звітного періоду. Податкова накладна складається в одному примірнику й залишається в отримувача послуг — платника податку та незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (далі — наказ № 1492), обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, зазначаються у рядку 7 розділу 1 декларації за відповідний звітний (податковий) період. А в декларації за наступний звітний період — у рядку 12.4 розділу II декларації.

Якщо отримувач послуг не зареєстрований платником податку, то такий отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу в частині сплати податку, стягнення податкового боргу й притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування. Такі особи подають до органу податкової служби Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі — Розрахунок), форму якого затверджено наказом № 1492.

Розрахунок подається отримувачем послуг тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), в якому такі послуги отримано. Такий Розрахунок отримувач послуг подає протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому такі послуги отримано, і сплачує до бюджету суму ПДВ, відображену в Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за строком його подання.

Від редакції

Про ПДВшні проблеми оподаткування постійних представництв — див. «Бухгалтер» № 35’2011, с. 42–43.

 

* Лист подано в перекладі з російської мови.— Ред.

** Так, отакий адресат — в оригіналі.— Ред.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць