Теми статей
Обрати теми

Знову про ПДВшну пільгу

Редакція БР
Стаття

Щоб без ПДВ програми — це з партійної програми!

Знову про ПДВшну пільгу

Як відомо, згідно з п. 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операції з постачання програмної продукції на 10 років (з 2013-го до 2023 року) звільнено від оподаткування ПДВ.

Практика перших місяців застосування цієї пільги вже дала свої перші результати.

 

По-перше, ДПСУ вже кілька разів повідомляла (див. її листи від 06.12.2012 р. № 6709/0/61-12/15-1415 у «Бухгалтері» № 3’2013 на с. 9 і від 19.03.2013 р. № 1580/А/18-8514 у № 15’2013 на с. 10–11), що звільнення від сплати ПДВ поширюється не на окремих суб’єктів господарювання, а на певні операції (з постачання програмної продукції), тому воно не залежить від (не)реєстрації платника ПДВ як суб’єкта, який здійснює такі операції і застосовує «програмні» пільги з податку на прибуток, передбачені пунктом 5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ*, і не вимагає якоїсь іншої спеціальної реєстрації для застосування згаданої ПДВшної пільги.

* Нагадаємо, що спочатку ДПС у м. Києві у своєму листі від 02.10.2012 р. № 6239/10/06--408 (див. «Бухгалтер» № 43’2012, с. 8–9) намагалася обмежити застосування цієї ПДВшної пільги тільки суб’єктами, які застосовують згадані пільги з податку на прибуток (див. «Бухгалтер» № 43’2012, с. 8–9).

 

По-друге, у своєму листі від 25.02.2013 р. № 2787/6/15-3115 (див. «Бухгалтер» № 10’2013, с. 10) ДПСУ щодо перехідних «програмно-продукційних» операцій написала, що

«у разі якщо попередня оплата (аванс) за операцією з постачання програмної продукції платником податку отримана в 2012 році, а підписання акта з постачання такої продукції та остаточний розрахунок по такій операції відбулись в 2013 році, то оподаткуванню податком на додану вартість підлягає та частина вартості програмної продукції, що була сплачена постачальнику в 2012 році. Решта вартості такої продукції, сплаченої постачальнику в 2013 році, звільняється від оподаткування податком на додану вартість».

 

По-третє, листом від 26.03.2013 р. № 4670/6/15-33-15 (див. «Бухгалтер» № 16’2013, с. 7) ДПСУ роз’яснила, що п. 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ до програмної продукції, яка підпадає під пільгу, відносить тільки таке:

— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

І тому, на думку податківців, по-перше, звільнення від оподаткування ПДВ не поширюється на операції з постачання послуг у сфері інформатизації, а по-друге, операції з постачання товарів (дисків, комп’ютерів) із записаним/установленим на них розтиражованим програмним забезпеченням не можуть розглядатися як постачання програмної продукції (результат комп’ютерної програми).

Про те, що пільга не поширюється на послуги у сфері інформатизації, ДПСУ вже повідомляла в листі від 05.03.2013 р. № 3360/6/15-3115 (див. «Бухгалтер» № 12’2013, с. 17).** У редакційному коментарі до цього листа ми зазначали, що такі послуги в ряді випадків цілком можуть бути оформлені як постачання програмної продукції — результатів комп’ютерного програмування у вигляді компонентів комп’ютерної системи або програми (які пільгуються згідно з п. 261підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

** В обох цих листах дослівно зазначено:

«Оскільки відповідно до діючої норми Кодексу програмною продукцією є результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп’ютерної програми і таке інше, постачання послуг з проектування, видання, програмування, тестування, інсталяції, впровадження, обслуговування програмних та/або програмно-технічних засобів не може відноситися до визначення програмної продукції».

Детально про те, які послуги належать до послуг у сфері інформатизації, ми писали у «Бухгалтері» № 6’2011 на с. 41–42.

З урахуванням такого підходу, аби уникнути проблем із податківцями під час перевірок у випадках постачання пільгованої щодо ПДВ програмної продукції, доцільно взяти до уваги таке:

1) дуже важливо, щоб у договорі зазначалися не послуги з програмування, а постачання програмної продукції. І не згадуйте в договорах марно «послуги у сфері інформатизації»;

2) краще уникати «засвічування» того факту, що готовий продукт (операційна система, комп’ютерна програма тощо) тиражувався і передавався замовникам на дисках або комп’ютерах. Мовляв, передали програмну продукцію через Інтернет або скинули на флешку (із флешки), а тиражував уже сам замовник. (Або можна укласти окремий договір на тиражування програмного продукту, послуги з якого вже потрап-лять під ПДВ.)

 

По-четверте, Держмитслужба у своєму листі від 06.02.2013 р. № 12/2-12.2/490 суто формально роз’яснила, що оскільки звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції передбачене пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а не статтею 197 або підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу (або міжнародними договорами, ратифікованими Верховної Радою України), то це звільнення

«не поширюється на операції з ввезення програмної продукції на митну територію України у митному режимі імпорту. Оподаткування цієї категорії товарів податком на додану вартість при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту здійснюється на загальних підставах».

Таким чином, за буквального підходу (якому складно протиставити вагомі аргументи) операції із ввезення на територію України програмної продукції від ПДВ не звільняються.

Але взагалі, щодо ввезення програмної продукції в Україну слід зазначити, що, як правило, така продукція не ввозиться в режимі імпорту, а передається через інтернет. А в таких випадках вона не декларується і ввізним ПДВ не оподатковується. (Це було підтверджено листом Держмитслужби ще від 23.11.99 р. № 10/3690-ЕП (див. «Бухгалтерскую газету» № 44’99, с. 19), у якому митниками прямо зазначено, що

«програмні продукти, що передаються каналами Інтернету , митному оформленню не підлягають».)

Що ж стосується ввезення такої продукції на матеріальних носіях, то щодо цього Держмитниця висловилася в листі від 27.07.2001 р. № 3/3743-ЕП (див. «Бухгалтерскую газету» № 32’2001, с. 15): виконані на замовлення комп’ютерні програмні продукти, навіть якщо вони ввозяться на CD-дисках або дискетах*, розглядаються як роботи/послуги й митному декларуванню не підлягають.

* Зараз такий вид накопичувачів, як дискети, вже застарів — як правило, використовуються диски, флешки або інші накопичувачі.

Водночас митники окремо зазначали, що

«запаковані дискети та лазерні диски CD-ROM із записаними на них комп’ютерними програмами або даними, розробленими для загального використання або в комерційних цілях (не на замовлення), до яких, як правило, додається інструкція з використання, аудіо- й відео-продукція, записана для загального та комерційного використання, збірники типових проектів і креслень належать до товарів».

У такому разі на них повинна оформлятися ВМД і щодо них повинні сплачуватися всі ввізні податки, включаючи й ПДВ.

Таким чином, у ряді випадків, коли програмна продукція ввозиться на митну територію України в режимі імпорту саме як товар (на дисках, комп’ютерах та інших накопичувачах), вона декларується на митниці, й вартість такої продукції оподатковують ввізним ПДВ.

Якщо ж подальший продаж таких продуктів підпаде під згадану пільгу з ПДВ (із п. 261підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ)**, то імпортеру доведеться цей ввізний ПДВ ставити собі не в ПК, а на підставі п/п. 139.1.6 ПКУ включати до витрат (або ж взагалі відносити за власний рахунок).

** Хоча у зв’язку зі згаданим роз’ясненням ДПСУ від 26.03.2013 р. № 4670/6/15-33-15, яке певною мірою корелює з підходом митників, такі випадки будуть, скоріше, винятком із правила.

А відмовитися від застосування цієї пільги, на думку ДПСУ, платник не може. Про це головні податківці ще раз нагадали в листі від 26.03.2013 р. І хоча така думка суперечить нормам п. 30.4 Кодексу, чинити опір буде досить складно.

Водночас податківці в цьому ж листі — від 26.03.2013 р. — якби підказали таким платникам, що імпортери програмних продуктів, які сплатили при їх ввезенні ПДВ, можуть передати такі продукти покупцеві/замовникові на матеріальному носії (диску або комп’ютері) і, пославшись на цей лист ДПСУ, оподаткувати таку передачу ПДВ. І при цьому покупець/замовник (згідно з цим самим листом) може вхідні суми ПДВ за такими програмними продуктами, закупленими на згаданих накопичувачах/носіях, спокійно відносити собі до податкового кредиту.

Якщо ж покупець/замовник одержує від продавця/виконавця програмну продукцію, яка явно повинна пільгуватися з ПДВ, але при цьому суму ПДВ незаконно включено до ціни такої продукції, то покупцеві/замовникові необхідно настійно вимагати від продавця/виконавця виключення ПДВ із ціни (або перетворення такої операції в зручний, тобто оподатковуваний, вигляд — див. вище).

В іншому випадку, покупець може пригрозити постачальникові скаргою до податкової (з посиланням на лист від 26.03.2013 р., де податківці педалюють факт незаконності відмови від застосування цієї (та інших) пільг), а також полякати скаргою до місцевої держінспекції з контролю над цінами (нагадаємо, що згідно зі статтею 20 Закону України від 21.06.2012 р. № 5007-VI «Про ціни та ціноутворення»* за незаконне включення до ціни ПДВ штрафні санкції не передбачено, тому наслідків за порушення може й не бути — найімовірніше, перевіряючі обмежаться тільки приписом не порушувати ціноутворення в частині ПДВ).

* Див. «Бухгалтер» № 30’2012, с. 35.

Олексій Павленко, Андрій Павлов

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі