Ave* аванси!
Чи є правомірними вимоги податківців
про сплату авансів із податку на прибуток
за квітень (і за травень) 2013 року,
якщо збиткову декларацію було подано в травні;
«авансові» проблеми в платників податку на прибуток,
зареєстрованих у IV кварталі 2013 року;
коли подавати декларацію з податку на прибуток платнику,
що переходить на спрощену систему всередині податкового року
(з II кварталу, півріччя, 9 місяців)
Наше підприємство за підсумками 9 місяців і всього 2012 року працювало прибутково і сплачувало аванси з податку на прибуток за січень — березень 2013 року.
За підсумками першого кварталу 2013 року ми отримали від’ємний результат і, скориставшись правом, наданим п. 57.1 Податкового кодексу, перестали платити аванси і подали 8 травня декларацію з податку на прибуток за перший квартал до своєї податкової. Місцеві податківці стверджують, що в нас недоїмка, оскільки, на їхню думку, ми повинні були до 30 квітня сплатити аванс за квітень, і вимагають погашення цієї суми.
Чи мають рацію податківці та як нам бути?
* По-нашому — «Хай живуть» (аби тільки не заважали).
Хоча бої за подання декларацій з податку на прибуток за I квартал 2013 року вже відлунали, наслідки цього платники досі відчувають на собі.
До яких тільки хитрощів не вдавались податківці, щоб скоротити кількість збиткових декларацій з податку на прибуток, які платники (як правило, з метою здихатися сплати щомісячних авансів) намагалися подати за перший квартал 2013 року: і залякування перевірками, і повернення декларацій з формальних (часто надуманих) причин «у зв’язку з некоректним заповненням декларації», і т. д. і т. п.
Утім, багатьом платникам, які бажали вирватися з авансової кабали, це вдалося. Щоправда, деякі з таких збитківців — із тих, хто не встиг подати декларацію у квітні, зіткнулися з проблемою, схожою на викладену в запитанні.
(До речі, подекуди на місцях податківці намагалися стверджувати, що оскільки декларацію подано в травні, то необхідно сплачувати не тільки аванс за квітень, але й за травень — це взагалі залишимо без коментарів...)
У нашому випадку, схоже, у підприємства податківці декларацію прийняли без проблем, однак намагаються за це здерти «подяку» у вигляді місячної суми авансу (за квітень).
Дійсно, відділ обліку місцевої податкової вже міг провести нарахування за особовим рахунком підприємства авансового платежу за квітень, який вноситься не пізніше 30 квітня, а, оскільки цей платіж не було здійснено, в особовому рахунку платника-підприємства штучно виникла недоїмка.
Нещодавно — у «Бухгалтері» № 13’2013 на с. 40 ми попереджали про таку небезпеку платників авансових внесків з податку на прибуток, що збиралися (згідно з п. 57.1 ПКУ) подати збиткову декларацію за перший квартал 2013 року, і рекомендували з поданням такої збиткової декларації поспішити і спробувати «вписатися» у квітень.
Однак, на нашу думку, і в цій ситуації (з поданням у травні) платник не повинен сплачувати аванс за квітень. Адже в п. 57.1 ПКУ чітко зазначено, що платник, який одержав у першому кварталі збиток і скористався правом на подання декларації за перший квартал (передбаченим згаданою нормою Кодексу), авансові внески у II–IV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів і за рік, що подається до відповідного органу ДПС. Оскільки аванс за квітень припадає вже на ІІ квартал звітного (2013-го) року, то його (як і аванси за наступні 8 місяців**) сплачувати не потрібно.
** Тобто відпадає необхідність вносити аванси починаючи з авансу за квітень 2013 року і закінчуючи авансом за грудень 2013 року.
Той факт, що подавати збиткову декларацію за I квартал це — право, а не обов’язок платника авансів, прямо випливає з п. 57.1 ПКУ. Тому платники-збитківці мали можливість самостійно вирішувати, подавати їм декларацію чи продовжувати й далі сплачувати авансові внески (співставляючи розміри авансових платежів із прогнозованими показниками прибутковості на три квартали 2013 року, що залишилися).
Водночас іншої такої можливості зіскочити з авансів ПКУ нікому не дає, і якщо платник не подав (хоча б із запізненням) збиткову декларацію за перший квартал, то збиткову декларацію за півріччя (три квартали) він уже подавати не має права.
На це податківці прямо вказали у відповіді на запитання 18 в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку в 2013 році (затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171, далі — Узагальнююча податкова консультація № 1171, див. її у «Бухгалтері» № 3’2013 на с. 18–22).
Тому ті із платників, хто не одержав збиток у першому кварталі або одержав, але не подав за підсумками цього кварталу збиткову декларацію, здихатись з авансів (або ж зменшити їх) зможуть тільки шляхом уточнення показників попереднього 2012 року (шляхом подання уточнюючої декларації за минулий рік). Водночас такі уточнення напевно спричинять немилість до платника з боку обслуговуючих його фіскалів.
Крім того, ми вже згадували, що можуть бути проблеми із платниками-збитківцями, які не встигли вчасно подати декларацію за перший квартал. У такому разі податківці можуть формально стверджувати, що платник своїм правом на таке подання не скористався і поїзд пішов.
Утім, таке твердження нам здається фіскально-надуманим, і в разі відмови прийняти спізнілу збиткову декларацію платникам слід звернутися до податкового органу вищого рівня зі скаргою на те, що на місцях штучно обмежують реалізацію їхнього права на подання декларації.
Адже п. 57.1 ПКУ не встановлює, що таке право не можна реалізувати після закінчення граничного строку подання декларації. І нічого особливого платникам за таку вину не загрожує (крім штрафу 170 грн за ст. 120 ПКУ*).
* І, можливо, ще спробують застосувати адмінштраф за ст. 1631КУпАП (85–170 грн), хоча таке застосування й незаконне.
Крім того, ніде в нормах Кодексу не прописано, що в цій ситуації платники-збитківці повинні подати декларацію за перший квартал не пізніше 30 квітня. Тут застосовується загальний 40-денний строк, передбачений у п/п. 49.18.2 (і п. 49.19) ПКУ (та ще й з перенесенням у зв’язку з вихідними його закінчення — на 13 травня).
Тому, отримавши від платника збиткову декларацію за І квартал 2013 року (як в установлений строк — до 13 травня включно, так і з запізненням), місцеві податківці повинні були відсторнувати проведену за особовим рахунком платника суму авансового платежу за квітень і таким чином ліквідувати штучну недоїмку. Причому якщо декларацію було подано не пізніше 13 травня, то без будь-яких наслідків для платника.
Тут, на наш погляд, також буде дуже доречно нагадати про лист ДПСУ від 03.10.2012 р. № 4975/0/71-12/15-1217 (див. його у «Бухгалтері» № 41’2012 на с. 10–11), присвячений питанням адміністрування «модернізованого» податку на прибуток і надісланий до податкових підрозділів на місцях. Цим листом місцевим органам наказано, зокрема, таке:
«При цьому вважаємо за доцільне наголосити, що податкові органи ДПС повинні:
<…>
— у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, а тому авансових внесків у другому — четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, вжити заходів щодо прискорення подання [☺ — О. П., А. П.] такими платниками податкової звітності за I квартал звітного року, що буде свідченням правомірності несплати таким платником авансового внеску у квітні звітного року».
Якщо пройняти вищенаведеними аргументами місцевих податківців не вдасться, рекомендуємо викласти аргументи в листі й надіслати його до податкового органу вищого рівня — раптом там працюють більш грамотні фахівці.
Для тих збитківців, хто подав декларації за перший квартал і, відповідно, перейшов із податку на прибуток у 2013 році на внутрішньорічні звітні періоди, зазначимо: якщо в них у декларації за підсумками першого півріччя (9 місяців) 2013 року виникне податок до сплати, то в Кодексі немає жодних перешкод для заліку в рахунок цього податку сум авансових внесків, сплачених ними за січень — березень. Тобто ці суми не повинні для цілей такого заліку чекати подання річної декларації.
Кого слід вважати новоствореними платниками податку на прибуток для цілей застосування п. 57.1 ПКУ?
Чи повинні були звітувати за 2012 рік (і сплачувати зараз аванси з податку на прибуток) платники, створені у IV кварталі 2012 року?
Нагадаємо, що згідно з п. 57.1 ПКУ авансові внески з податку на прибуток не повинні сплачуватися новоствореними платниками. Водночас у цій нормі зазначено таке:
«Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) та не сплачують авансового внеску».
Цей же момент — що до новостворених платників слід відносити тільки зареєстрованих протягом 2013 року — ДПСУ закріпила у відповіді на запитання 5 Узагальнюючої податкової консультації № 1171.
Таким чином, для цілей застосування норм п. 57.1 ПКУ до новостворених платників формально не належать платники, зареєстровані в IV кварталі 2012 року.
Однак ДПСУ у відповіді на запитання 4 Узагальнюючої податкової консультації № 1171 логічно зазначила, що щомісячні аванси не сплачують
«платники, що пройшли державну реєстрацію та взяті на облік як платники податку на прибуток в органах державної податкової служби протягом IV кварталу року, що передує звітному».
І це — цілком розумно. Справа в тому, що такі платники — які пройшли реєстрацію в IV кварталі 2012 року — на підставі п/п. 152.9.2 ПКУ (з урахуванням п. 57.1 ПКУ) повинні свою першу декларацію з податку на прибуток подати тільки після закінчення 2013 року:
«у разі якщо особа ставиться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду».
Однак фіскальна практика в цьому питанні, схоже, розвивається іншим, не дуже законним, шляхом.
Справа в тому, що в ЄБПЗ (підрозділ 110.30.01 «Звітність: терміни подання звітності») ті самі головні податківці розмістили консультацію, що дає відповідь на запитання, яку ставку податку на прибуток застосовувати платникові, зареєстрованому в IV кварталі.
(Звідки в цього питання ростуть ноги — зрозуміло: адже створений у IV кварталі платник у своєму першому (який «чіпляє» обидва податкових роки) звітному періоді може підпасти під дві різні ставки податку на прибуток — торішню й новорічну*.)
* Оскільки починаючи з II кварталу 2011 року основна ставка податку на прибуток (на підставі пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ) планомірно знижується і становить:
з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року — 23%;
з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року — 21%;
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року — 19%;
з 1 січня 2014 року — 16%.
Отже, висновок цієї консультації явно суперечить вищенаведеній нормі п/п. 152.9.2 ПКУ: у висновку йдеться, що
«платники податку на прибуток підприємств, які зареєстровані у IV кварталі поточного року, застосовують ставку податку на прибуток, яка була чинна на період реєстрації, та надають Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за підсумками податкового періоду, який розпочинається з дати реєстрації такого платника податку в органах державної податкової служби і закінчується останнім календарним днем поточного року.
Крім того, платники податку на прибуток, які зареєстровані у IV кварталі поточного року, застосовують ставку податку на прибуток, яка чинна у I кварталі наступного року, та подають Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за підсумками податкового періоду, який розпочинається з початку року та закінчується останнім календарним днем I кварталу наступного року».
Якщо вимога першого з наведених нами абзаців, хоч і є незаконною, але у зв’язку зі згаданою «різноставковістю» виглядає якоюсь мірою логічно, то вимога другого абзацу — подати наступну декларацію за п’ять кварталів (4 + 1 за наступний рік) — взагалі є не тільки незаконною, але й абсурдною. Тут уже «різноставкова» логіка авторів змінилася абсолютно іншою...
Однак — далі більше.
ДПС у місті Києві, творчо розвиваючи цю консультацію, у листі від 04.04.2013 р. № 3082/10/06-4-06 навигадувала, що:
платник, зареєстрований у IV кварталі 2012 року, зобов’язаний був подати декларацію за 2012 рік,
і якщо обсяг доходу за цією декларацією в нього перевищив 10 млн грн і результат був прибутковим, то він зобов’язаний був подати також розрахунок авансових внесків з податку на прибуток
і почати щомісяця сплачувати аванси починаючи з авансу за березень 2013 року (і закінчуючи лютим 2014 року)!
Утім, прямого посилання на згадану консультацію з ЄБПЗ автори листа не роблять, але на поданні декларації за 2012 рік наполягають і при цьому, ігноруючи Узагальнюючу податкову консультацію № 1171, педалюють той факт, що для цілей п. 57.1 ПКУ таке підприємство не є новоствореним, а отже, від авансів не звільнене.
Ну а як же законно слід повестися в цьому випадку, не порушуючи при цьому ніяких норм ПКУ?
На нашу думку, платник, зареєстрований у IV кварталі 2012 року, повинен, як того вимагає п/п. 152.9.2 ПКУ, першу свою декларацію подати за податковий період, що починається з дати його реєстрації і закінчується 31 грудня 2013 року.
При цьому така декларація матиме загальні (зведені) показники всього «подовженого» податкового періоду;
до неї можна додати окремі декларації, в одній з яких будуть окремо обчислені показники IV кварталу 2012 року (із застосуванням до прибутку відповідної ставки податку — 21%), а в іншій — усього 2013 ро-ку (із застосуванням ставки 19%).
І жодних авансових внесків такі платники (незалежно від їх показників 2012 року) вносити до скарбниці не зобов’язані.
Звісно, може виникнути запитання:
як це технічно виконати, у тому числі в електронному вигляді — зручному для податківців?
Ось це і треба було б ДПСУ роз’яснити платникам!
Підприємство — платник податку на прибуток з 2013 року згідно з п. 57.1 ПКУ перейшло на річний звітний (податковий) період. При цьому підприємство збирається починаючи із другого півріччя 2013 року перейти на спрощену систему оподаткування, яка регулюється розділом XIV ПКУ.
Чи необхідно підприємству подавати декларацію з податку на прибуток за півріччя 2013 року або ж слід дочекатися закінчення року та подати вже річну декларацію?
На жаль, це питання нормативно не врегульовано, і виявити щодо цього якісь офіційні роз’яснення, включаючи й консультації в ЄБПЗ, нам не вдалося.
Не виключаємо, що навіть у середовищі податківців щодо цього можуть бути різні думки. Можуть висловитися й так, що декларацію з податку на прибуток (яка містить тільки показники діяльності першого півріччя) слід подати лише після закінчення 2013 року (в 60-денний строк).
Ми рекомендували б надіслати щодо цього запит до місцевого та/або вищого податкового органу — а раптом хто-небудь що-небудь та й відповість.
Якщо ж через неврегульованість цього питання вам спробують відмовити у переході на спрощену систему, то, на наш погляд, це буде взагалі незаконно.
Адже відповідно до п/п. 298.1.4 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків та зборів згідно з нормами цього Кодексу, може приймати рішення щодо переходу на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до відповідного органу ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. (Здійснити перехід на спрощену систему оподаткування підприємство може тільки один раз протягом календарного року.)
При цьому перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п/п. 298.1.4 ПКУ, може бути виконано за умови, що протягом календарного року, який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання виконано вимоги, установлені в п. 291.4 ПКУ. Будь-яких інших обмежень норми ПКУ не містять.
Вважаємо, вирішити ситуацію можна так:
оскільки платник, що перейшов на спрощену систему, з дати переходу вже втрачає статус платника податку на прибуток, то з цієї причини цілком допустимо для такого «перебіжчика» зробити виняток і прийняти від нього декларацію за підсумками півріччя 2013 року — у термін, передбачений ПКУ, тобто протягом 40 днів після закінчення першого півріччя.
Причому такий платник-«перебіжчик» повинен буде в 10-денний строк сплатити податок на прибуток, якщо такий податок виникне у поданій піврічній декларації.
Крім того, якщо на спрощенку (в 6-у групу*) хоче перейти підприємство, яке отримало за минулий рік дохід понад 10 млн грн і сплачує у 2013 році аванси, то, як ми вважаємо, авансові платежі таке підприємство має право припинити сплачувати починаючи з авансу за липень 2013 року. І при цьому в рахунок податку на прибуток, який, можливо, вилізе в піврічній декларації таке підприємство має повне право зарахувати суми сплачених у січні — червні (або березні — червні) 2013 року авансів з цього податку.
* Бо при понаддесятимільйонному обсязі доходу за минулий рік можна обрати у разі переходу тільки цю групу ЄП.
Якщо ж сума сплачених авансів раптом перевищить зобов’язання за піврічною декларацією, то такому «перебіжчику» бажано подати до свого місцевого органу ДПС заяву із проханням зарахувати надміру сплачені аванси з податку на прибуток у рахунок єдиного податку або повернути їх на поточний рахунок підприємства (пославшись при цьому на п. 43.4 ПКУ).
До речі, наші висновки цілком стосуються платників, які переходять на спрощенку починаючи з IV кварталу 2013 року (або вже на неї перейшли починаючи з II кварталу 2013 року).
Ну а що з цього питання думає ДПСУ, для нас поки що залишається загадкою...
Олексій Павленко, Андрій Павлов
