Теми статей
Обрати теми

Директор і підприємство: нюанси взаємовідносин (Закінчення. Початок — див. у «Бухгалтері» № 17’2013 на с. 45–49.)

Редакція БР
Стаття

Будь-яке начальство — від Бога

Директор і підприємство: нюанси взаємовідносин

(Закінчення. Початок — див. у «Бухгалтері» № 17’2013 на с. 45–49.)

6. Чи може директор бути ФОПом або працювати за договором підряду

Про проблему суміщення ролей ПриПЄПа і працівника ми писали у «Бухгалтері» № 4’2011 на с. 46–47.

Нагадаємо, що відповідно до п/п. 14.1.226 ПКУ самозайнятою особою вважається

«платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності».

Отже, фізособа-підприємець на будь-якій системі, який є працівником у межах своєї підприємницької діяльності, не має статусу самозайнятої особи. Іншими словами, наслідком суміщення в одній особі ПриПЄПа і працівника є лише відмова розглядати цю особу як самозайняту з точки зору оподаткування в межах ПКУ. Тобто суміщення саме по собі — цілком законне. Адже воно повністю відповідає нормам ЦК, ГК і КЗпП.

Які ж податкові наслідки невизнання ПриПЄПа самозайнятою особою?

Як свідчить практика, побоюватися слід п. 177.8 ПКУ. Нагадаємо, що за загальним правилом він звільняє суб’єкта господарювання від утримання ПДФО при нарахуванні (виплаті) ФОПу доходу від операцій, які здійснюються у межах обраних ним видів діяльності (за наявності копії держреєстрації ФОПом).

Однак ПКУ стверджує, що це правило

«не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу».

Нагадаємо, що п/п. 14.1.195 ПКУ визначає працівника як фізичну особу,

«яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону».

У свою чергу п/п. 14.1.222 ПКУ прирівнює до роботодавця для цілей розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу

«юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайняту особу, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими».

Не виключено, що п/п. 14.1.226 ПКУ податківці можуть тлумачити (і тлумачать!) саме так, що виконання однорідної роботи за трудовим та цивільно-правовим підприємницьким договорами розглядатиметься як важливий доказ існування трудових відносин з усіма наслідками, що випливають із п/п. 14.1.222 і п. 177.8 ПКУ, а саме утриманням ПДФО у джерела виплати і загрозою нарахування ЄСВ.

Про те, як захищатися, потрапивши в таку ситуацію,— див. «Бухгалтер» № 4’2011, с. 47.

Звертаємо також увагу на матеріал у «Бухгалтері» № 39’2009 на с. 39, де давалися рекомендації щодо того, що має бути відображено в договорах із ПриПЄПа-ми. Слід зазначити, що більшість рекомендацій зберегли свою актуальність і за чинності ПКУ.

Оскільки директор є працівником підприємства, то все вищесказане стосується і його. У «Бухгалтері» № 5’2011 на с. 45 розглядалося питання про те, чи немає порушення п/п. 14.1.226 ПКУ, якщо директор підприємства, який займається юридичною практикою, є приватним підприємцем і одночасно надає юридичні послуги іншим юридичним і фізичним особам.

Ми дійшли висновку, що порушення немає.

Справа в тому, що директор здійснює підприємницьку діяльність — надає юридичні послуги не своєму підприємству. Його трудові функції, якщо їх вважати підприємницькими, полягають швидше в консультуванні з питань комерційної діяльності (код 74.14 за КВЕД ДК 009:2005) або управлінні підприємствами (код 74.15). А надання юридичних послуг належить до діяльності у сфері права (код 74.11). А якщо немає співпадання функцій, то немає і порушення.

7. Чи може ФОП найняти директора

Це питання розглядалося у «Бухгалтері» № 12’2010 на с. 48–50. З урахуванням норм ГК і ЦК нами було зроблено висновок, що коли кажуть — директор, то під місцем його роботи мається на увазі підприємство.

Хоча деякі фахівці вважають, що ФОП також може дозволити собі директора як виконавчий орган, ми з такою позицією не згодні. Справа в тому, що призначення директора як виконавчого органу — здійснення управління поточною діяльністю юрособи, під час якої, у тому числі, реалізується дієздатність цієї юрособи.

У ситуації з ФОПом подібна проблема відсутня як така. Дієздатність ФОПа реалізується його власними діями. Він здійснює свої права й обов’язки особисто або через представника (на підставі довіреності). У будь-якому разі взаємовідносини «директор — юрособа» і «представник — ФОП» різні за багатьма нюансами.

Вважаємо, що коли ФОПу дійсно потрібен працівник, який керує його госпдіяльністю, то в цьому разі доцільно укласти договір, наприклад, з менеджером (керуючим) у відповідній сфері діяльності, припустимо в роздрібній торгівлі продовольчими (код у Класифікаторі професій ДК 003:2010 — 1454) або непродовольчими (код у Класифікаторі професій — 1453.2) товарами — залежно від того, чим торгують у торговельних точках підприємця. Нехай собі керує господарством ФОПа на законних підставах.

8. Оформлення кабінету директора

Не секрет, що сьогодні багато підприємств приділяють велику увагу оформленню офісних приміщень, у тому числі кабінету й приймальні директора. Ремонти з використанням сучасних матеріалів, обладнання їх меблями, виготовленими за індивідуальними замовленнями, високопродуктивною оргтехнікою, різноманітними предметами інтер’єру вимагають значних витрат. Зрозуміло, що під час перевірок податківці достеменно перевіряють правомірність віднесення таких видатків до складу витрат.

Як і за чинності Закону Про Прибуток, ПКУ містить основну вимогу для визнання витрат: вони мають бути здійснені для проведення господарської діяльності.

Так само, як і раніше, витрати на придбання, виготовлення і ремонт невиробничих основних засобів у податковому обліку не амортизуються. При цьому термін «невиробничі основні засоби» означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку (п. 144.3 ПКУ).

А отже, якщо кондиціонер установлено в кабінеті директора, право на його амортизацію (у XXI столітті!), тобто зв’язок з господарською діяльністю, платнику все одно доведеться доводити.

У листі від 02.12.2011 р. № 6761/6/15-1415 (див. «Бухгалтер» № 16’2012, с. 14–15) ДПСУ спробувала визначитися щодо амортизації кондиціонерів і пилососів, але зробити це чітко їй не вдалося.

У редакційному коментарі до листа ми пропонували як доведення зв’язку кондиціонерів із госпдіяльністю посилатися на листи Держпромнагляду від 14.09.2009 р. № 01/02-13.2-9/03/6235 (див. «Бухгалтер» № 41’2009, с. 13, або № 38’2010, с. 46т) і заступника Головного державного санітарного лікаря України МОЗ від 12.10.2009 р. № 05.Д-1/13/2074 (див. «Бухгалтер» № 48’2009, с. 20–21). Про кондиціонери та іншу «розкіш» — див. також «Бухгалтер» № 45’2007, с. 36–39.

На нашу думку, не повинна викликати сумнівів і податкова доля підвищених* витрат на придбання меблів, які використовуються у господарській діяльності.

* Із точки зору податківців.

Той факт, що придбане крісло для керівника обтягнуте шкірою, не змінює його функціонального призначення на ньому сидять!

А як бути з Державним прапором України і портретом Президента нашої країни, які на знак особливої поваги керівник хоче розмістити у своєму кабінеті?

Свого часу в «Бухгалтері» № 32’2007 на с. 38–39 ми наводили аргументи на користь витратності вартості Державного прапора. До речі, податківці не мають нічого проти включення до витрат видатків на придбання прапора і портрета Президента, про що свідчить консультація в ЄБПЗ (підкатегорія 110.07.20). На думку фахівців ДПСУ, вони повинні включатися до складу ОЗ або МНМА залежно від вартості зазначених об’єктів. В обох випадках амортизація державної символіки враховується у податковому обліку підприємства.

У «Бухгалтері» № 14’2010 на с. 48–49 розглядалося відображення в обліку вартості унікальних речей, наприклад, коли підприємство закупило для обстановки кабінету керівного складу в представницьких цілях дорогі антикварні меблі. У ньому автор запропонував два варіанти розв’язання амортизаційної проблеми (встановлення дуже тривалих строків її експлуатації або встановлення ліквідаційної вартості антикваріату в сумі, що дорівнює первісній вартості).**

** Якщо ринкова вартість антикваріату з часом не зменшується, таке рішення матиме вигляд цілком адекватний.

А в податковому обліку для спокійної податкової амортизації достатньо буде довести зв’язок кабінету і його вмісту з госпдіяльністю підприємства.

9. Із життя та повноважень директора

9.1. Довіреність не потрібна

Як відомо, компетенція керівних органів підприємства встановлюється в установчих документах. Приміром, у ч. 5 ст. 65 ГК (див. «Бухгалтер» № 29’2006, с. 22т) встановлено таке:

«Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами».

Те, що керівник юрособи може діяти без довіреності, передбачено також ч. 5 ст. 62 Закону «Про господарські товариства» (див. «Бухгалтер» № 33’2007, с. 26), а також ст. 17 Закону від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон № 755)***. Будучи одноособовим органом управління (виконавчим органом), директор для вирішення питань господарської діяльності підприємства видає накази, розпорядження та інші акти, спираючись на положення установчих документів, які визначають компетенцію органів управління (див. ч. 2 ст. 57 ГК у «Бухгалтері» № 19’2012 на с. 10т ).

*** Статтю 17 і згадану нижче статтю 19 Закону № 755 — див. у «Бухгалтері» № 18’2012 на с. 10 т–16т, зміни до них — у № 24’2012 на с. 21–23.

Отже, директору підприємства довіреність не потрібна, оскільки він діє від імені підприємства в межах установлених повноважень. Постає запитання: а чи потрібно виписувати довіреність на отримання товару директором?

Розбираючись у «Бухгалтері» № 20’2012 на с. 46–47 з довіреностями, ми висловили думку про те, що така довіреність є зайвою, якщо за товаром відправляється особисто директор (або інша особа, яка має повноваження діяти від імені підприємства без довіреності).

Інша справа, що така ситуація для осіб, які видають товар, буде дещо незвичною і, найімовірніше, буде змарновано час, щоб переконати їх у наявності належних повноважень на приймання ТМЦ.

Крім того, формальна відсутність довіреності означає необхідність підтвердження обійманої посади і права діяти від імені підприємства без довіреності (чи то випискою з ЄДР, чи то витягом зі статуту), а отже, зовсім без документів усе одно не обійтися.

 

9.2. Директор платить за підприємство своїми грошима

У «Бухгалтері» № 28’2010 на с. 46–48 ми розбиралися з питанням, чи може директор особисто платити за своє підприємство, у якого тимчасово відсутні кошти. У результаті аналізу норм Цивільного кодексу ми дійшли висновку, що в розглядуваній ситуації дії директора є законними і він має право провести за свій рахунок як сплату податків, так і оплату постачальникам, після чого подати звіт підприємству, а підприємство у свою чергу зобов’язане відшкодувати понесені ним витрати (коли з’являться гроші). Утім, варіант із подальшим схваленням дій (див. ст. 1158 ЦК у «Бухгалтері» № 4’2004 на с. 27т) є екзотичним, тому спокійніше оформити доручення заднім числом.

Незважаючи на «цивільну» законність розглядуваної операції, вважаємо за необхідне попередити про те, що податківці мають щодо цього фіскальну думку. В ЄБПЗ вони стверджують, що

«сплата податку або збору здійснюються тільки платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством,— податковим агентом або представником платника податку.

Грошове зобов’язання або податковий борг платника податків по податках та зборах не може погасити інший платник податків або фізична особа (в тому числі директор, засновник тощо) за власні кошти».

При цьому на обґрунтування своєї позиції ДПСУ посилається на п. 38.2 ПКУ, відповідно до якого виконання податкового обов’язку може здійснювати платник податку самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.*

* Аналогічний підхід податківці продемонстрували й у консультації, опублікованій у «Віснику податкової служби України» № 16/2012 на с. 22.

І все-таки, на наш погляд, якщо заздалегідь подбати про належне документальне оформлення розглядуваної операції (наприклад, позикою і видачею через касу), негативних наслідків можна уникнути.

Можна скласти наказ про надання директору повноважень особисто сплатити суму податку у зв’язку з тимчасовими фінансовими труднощами, а також договір доручення на здійснення аналогічних повноважень.

Крім того, оформляючи заяву на переказ готівки (додаток 8 до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174), у ньому потрібно зазначити реквізити підприємства і П. І. Б. фізособи, уповноваженої діяти від імені юрособи.

І, нарешті, необхідно оформити звіт про викори-стання коштів, виданих на відрядження або під звіт, що свідчитиме про наявність заборгованості підприємства перед директором.

У «Бухгалтері» № 28’2010 на с. 47–48 ми також відповідали на запитання, чи застосовується у разі розрахунку готівкою директора за підприємство 10-тисячне обмеження, установлене п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (див. «Бухгалтер» № 30’2011, с. 4т). НБУ вважає, що застосовується. У своєму листі від 06.03.2013 р. № 11-117/736/2821 (див. «Бухгалтер» № 13’2013, с. 22) Нацбанк зазначає таке:

«Що стосується сплати керівником підприємства митного збору у сумі, що перевищує 10 000 гривень, то в цьому випадку керівник виступає від імені підприємства і на підприємство поширюється обмеження, визначене пунктом 2.3 Положення № 637».

Нічого оригінального в позиції НБУ немає**, так він вважав і раніше.

** Хоча ми вважаємо, що НБУ має рацію лише в тому випадку, якщо директор сплатив не мито й акцизний податок, які належать до загальнодержавних податків і зборів (ст. 9 ПКУ), а вніс готівку за виконання митних формальностей (наприклад, оплатив послуги митного брокера або послуги, пов’язані з розмитненням товару).

Нагадаємо, що на сплату податків 10-тисячне обмеження не поширюється. Про це прямо йдеться в п. 2.3 Положення № 637, згідно з яким зазначені обмеження не поширюються на

«а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;».

Тому платити податки за підприємство директор може без урахування 10-тисячного обмеження, хоча таких дій бажано уникати через негативне ставлення до них податківців.

 

9.3. Чи можна для директора встановити підвищений розмір добових

У «Бухгалтері» № 19’2011 на с. 43 розглядалося питання про правомірність зв’язку розміру добових з посадою відрядженого працівника.

Так само, як і у випадку з відрядженнями до різних міст України, можна наполягати на тому, що таку диференціацію прямо не заборонено. А ось обґрунтованість такого розмежування є більш ніж сумнівною. Адже в такій ситуації ми, по суті, стверджуємо, що витрати на харчування і фінансування інших власних потреб залежать від посади фізичної особи. Тобто директор повинен краще харчуватися...

10. Звільнення директора

10.1. Як звільнитися директору ТОВ, коли всі засновники товариства зникли

У «Бухгалтері» № 32’2010 на с. 48–50 ми також ставили питання, що робити в такій ситуації з документами, печаткою товариства й самим товариством.

Згідно з чинним законодавством України директор, як і звичайний працівник, має право звільнитися за власним бажанням. Це право закріплено у ст. 38–39 КЗпП*. Однак директор не може просто гупнути дверима і піти — хоча формально закон дозволяє йому на 14 день після попередження залишити роботу. Пізніше він може користуватись плодами свого вчинку, наприклад:

в ЄДР він продовжуватиме значитися як керівник (директор) юридичної особи з усіма податковими наслідками;

як керівник він продовжує бути одноосібним виконавчим органом товариства і відповідає за всю його поточну діяльність;

як керівник він продовжує нести матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду, завдану товариству, а в деяких випадках і за збитки.

* Статті 38, 39 і згадану нижче статтю 47 КЗпП — див. у «Бухгалтері» № 7’2008 на с. 8т, 9т і 16т відповідно.

Тому директору, який хоче розірвати трудові відносини із товариством за власним бажанням без отримання офіційної згоди засновників, слід скрупульозно дотриматися усіх формальностей для того, щоб у майбутньому таке звільнення не завдало йому неприємностей.

На наш погляд, у розглядуваній ситуації директор може:

власноруч видати наказ про своє звільнення за власним бажанням і підписати наказ;

внести запис про звільнення до трудової книжки, завіривши його печаткою товариства і підписом;

— якщо в товаристві є журнал ведення трудових книжок, то до нього слід внести запис про отримання книжки і розписатися;

посвідчити у нотаріуса заяву про звільнення.

Більш обережний директор спробує скликати за власною ініціативою загальні збори учасників з порядком денним «Повідомлення про заплановане звільнення директора товариства».

Про те, які процедурні дії необхідно формально виконати у разі неявки учасників на збори,— див. «Бухгалтер» № 32’2010, с. 49–50.

 

10.2. Як звільнитися директору ТОВ, якщо засновники проти

Стаття 47 КЗпП передбачає, що власник або уповноважений ним орган повинен у день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок відповідно до законодавства. Однак призначення директора ТОВ і звільнення його з посади, як правило, перебувають у компетенції засновників. Тому рішення про звільнення керівника з посади має бути прийняте саме засновниками й оформлене відповідним документом (протоколом).

Тому директору доцільно подати засновникам заяву про звільнення, почекати два тижні та, якщо його не звільнять, звернутися до суду з позовом до підприємства-роботодавця з вимогою про видачу належним чином оформленої трудової книжки і виплати середнього місячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Як свідчить практика, такий позов, ймовірно, суд задовольнить (див., наприклад, ухвали ВСУ від 26.11.2010 р. у справі № 6-53788ск10 та від 22.09.2008 р. у справі № 6-20428ск08). Враховуючи особливості ситуації можна також подати заяву до органів, які контролюють дотримання вимог законодавства про працю, посилаючись на порушення засновниками ТОВ трудових прав керівника.

10.3. Зміна директора: як повідомити держоргани

Нагадаємо, що ч. 2 ст. 17 Закону № 755 установлено, що прізвище, ім’я, по батькові, дата обрання (призначення) і реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юрособи, уповноважених представляти юрособу в правовідносинах із третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дію від імені юрособи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі (далі — ЄДР).

Ці відомості не потрібно зазначати в статуті або інших установчих документах юрособи, а порядок їх оновлення в ЄДР урегульовано ст. 19 Закону № 755.

Так, згідно з ч. 1 ст. 19 при зміні директора підприємство має внести зміни у відомості про юрособу, що містяться в ЄДР, подавши держреєстратору заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР.

У ч. 2 ст. 19 Закону № 755 зазначено, що при зміні керівника до реєстраційної картки слід додатково подати примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юрособи про зміну відповідних осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.

Зазначений порядок подання змін у разі зміни директора підтверджено і в роз’ясненні Державної реєстраційної служби України від 15.01.2013 р.

А хто повинен підписувати і подавати реєстраційну картку про внесення змін (форма 4, затверджена наказом Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5)?

У своєму листі від 30.05.2007 р. № 3882 (див. «Бухгалтер» № 28’2007, с. 28–29) Держпідприємництво роз’яснило, що реєстраційну картку повинен підписувати і подавати попередній керівник до призначення нового керівника або вже призначений на цю посаду новий керівник.

Якщо з документами буде все в порядку, то держреєстратор зобов’язаний внести оновлені відомості про юрособу до ЄДР не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження й у той самий день повідомити про зміни відповідні органи статистики, ДПС і ПФУ (ч. 9 ст. 19 Закону № 755).

При цьому згідно з ч. 10 ст. 19 Закону № 755 держреєстратор повинен безоплатно видати (надіслати) юрособі нову виписку з ЄДР (у якій зазначаються, зокрема, відомості про керівника підприємства) не пізніше наступного робочого дня після отримання від органів статистики, ДПС, ПФУ повідомлень про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

А чи потрібно повідомляти органи ДПС у випадку, якщо відбулася зміна керівника підприємства?

Так, про це йдеться в п. 66.4 ПКУ, і на це юрособам виділяється 10 календарних днів з дня виникнення змін в облікових даних платників податків.

Про те, як необхідно повідомляти орган ДПС, податківці роз’яснили в ЄБПЗ. Пункт 9.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588)*, вимагає від юросіб у разі зміни відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ОПП із позначкою «Зміни» у 10-денний строк з дня виникнення змін в облікових даних платників податків (тобто з дня внесення держреєстратором змін до ЄДР).

* Див. розділ IX (п. 9.1–9.6) Порядку № 1588, зі змінами, у «Бухгалтері» № 1–2’2013 на с. 25–26.

При цьому у разі внесення змін до даних, що зазначаються у довідці за ф. № 4-ОПП (найменування (П. І. Б.), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, органу ДПС, у якому платник податків перебуває на обліку тощо), довідка за ф. № 4-ОПП підлягає заміні в органі ДПС (п. 9.4 Порядку № 1588).

І ще один момент. У «Віснику податкової служби України» № 22/2012 податківці роз’яснили, що у разі зміни керівництва юрособі не потрібно переукладати договір з органом ДПС про подання звітності в електронному вигляді, однак у строк до моменту надсилання наступної електронної звітності необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, які мають право підпису документів (керівника, бухгалтера).**

** Див. «Бухгалтер» № 23’2012, с. 37.

Тому кожному новому керівникові — нові сертифікати ключів. І не простих, а посилених, але відкритих!

До речі, що буде, якщо підприємство вчасно не відрапортує органу ДПС про зміну свого керівника, тобто не встигне в 10-денний строк?

Тоді відповідно до п. 117.1 ПКУ за таке зволікання йому доведеться сплатити штраф у розмірі 510 грн.***

*** У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої застосовували ці штрафи раніше, підприємству загрожує штраф уже в розмірі 1020 грн.

Тож, про спокій ми можемо тільки мріяти...

Алла Погребняк

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі