Теми статей
Обрати теми

База ПДВ з 1 січня: рівняємося на ціну покупки!

Казанова Марина, податковий експерт
Увага-увага! Усім ПДВшникам! Із 1 січня базу ПДВ потрібно визначати з поправкою на мінімальну планку. Мабуть, електронного ПДВ-адміністрування нардепам виявилося замало... Інколи створюється враження, що вони вирішили зіграти з нами на слабо . Що ж, гаразд... Закон є закон, і, до речі, на відміну від ПДВ-спецрахунків, скасуванням цього нововведення навіть не пахне. Благо, що хоч час для підготовки є. Цим ми з вами зараз і займемося.
звичайні ціни

Як і сьогодні, базу ПДВ при постачаннях ви розраховуватимете виходячи з договірних цін (а для контрольованих операцій — не нижче звичайних цін). Але, увага! Робити вам це доведеться з поправкою на «мінімальну планку» (п. 188.1 ПКУ). Для:

1) товарів/послуг — це ціна їх придбання;

2) необоротних активів — їх балансова/залишкова вартість за даними бухобліку на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється їх постачання.

Отже, готуйтеся: якщо вирішите продавати товар (послугу, необоротний актив) за ціною нижче ціни купівлі, то базу ПДВ доведеться «докрутити» до ціни такої купівлі. І одразу ж запам’ятайте декілька тез — вони вам знадобляться:

1) «докручувати» базу ПДВ доведеться тільки за тими операціями, дата виникнення ПДВ-зобов’язань (дата першої події, а для «касовиків» — дата отримання оплати) за якими настане 1 січня і пізніше;

2) причини, за якими ви продаватимете товар нижче ціни купівлі (зокрема, у межах рекламних акцій, благодійності тощо), значення не мають;

3) фактичної ціни продажу це правило не стосується. Інакше кажучи, ви можете встановити її й на рівні нижче за ціну купівлі. Головне, щоб ПДВ ви розрахували виходячи з «мінімальної планки»;

4) це правило поширюється на всіх платників ПДВ — тобто як на підприємства, так і на підприємців;

5) «докручувати» базу ПДВ доведеться навіть у тому випадку, якщо ви цей товар купили у неплатника ПДВ.

img 1

Випадають із цього правила постачання тільки двох об’єктів: товарів/послуг, ціни на які підлягають держрегулюванню, а також газу для потреб населення. У цьому випадку орієнтуватися потрібно, у загальному випадку, тільки на договірну ціну.

Приклад для наочності: ви придбали товар за 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), а продаєте за 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.). У такому разі, щоб виконати вимоги п. 188.1 ПКУ, вам доведеться донарахувати ПДВ у сумі 100 грн. Про те, як відобразити все це в ПН, читайте в наступному розділі статті.

 

Податковий/бухгалтерський облік постачання товару за ціною нижче ціни купівлі

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Отримали товар від постачальника

1000

28

631

2

Відобразили податковий кредит

200

641

631

3

Відвантажили товар покупцю

600

361

702

500

1000

4

Відобразили зобов’язання з ПДВ

100

702

641

5

Відобразили зобов’язання з ПДВ у сумі перевищення ціни купівлі над ціною постачання

100

949

641

6

Списали собівартість відвантаженого товару

1000

902

28

 

Як відобразити в ПН

Якщо ви хоч раз стикалися з ПН при «загальноцінових» операціях, одкровень не чекайте. Правила дуже схожі.

img 2

Не забудьте! З 1 січня ПН потрібно складати за формою в редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129. Про те, як її заповнити, читайте статтю в цьому номері журналу.

Вам потрібно буде виписати дві ПН:

1) першу — виходячи з фактичної ціни. Цю ПН ви надасте покупцю;

2) другу — на суму перевищення ціни купівлі над фактичною. У її верхній частині вкажете типа причини «15» (для товарів/послуг) або «16» (для необоротних активів). У полях, відведених для заповнення відомостей про покупця, вам доведеться зазначити власні дані (п. 20 Порядку № 1129*). У частині товарів/послуг у графі 3 такий ПН (номенклатура) потрібно зазначити «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, зазначених у податковій накладній № (тут зазначите порядковий номер ПН, складеної виходячи з фактичної ціни)». У частині необоротних активів формулювання трохи відрізнятиметься (п.п. 2 п. 15 Порядку № 1129).

* Порядок заповнення податкової накладної в редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129.

Що стосується перенесення цих відомостей до Реєстру, то нагадаємо: з 1 січня нардепи планували його скасувати, замінивши цю форму Реєстром замінників ПН**. При відображенні цієї операції в декларації з ПДВ жодних особливостей не передбачається.

** Про це читайте у статті «Електронне адміністрування ПДВ: відповіді на Тор-запитання» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 4.

Тепер поглянемо на нюанси застосування цього правила.

Торгівля/виробництво: що з ціною купівлі?

У сфері торгівлі із застосуванням «мінімальної планки» проблем, імовірно, не виникне — адже вам майже завжди буде відома ціна купівлі. Причому цікаво, що вона багато в чому залежатиме від обраного вами методу списання запасів у бухобліку (він фіксується у вашому наказі про облікову політику): ФІФО, середньозваженої собівартості тощо. Але не завадило б дізнатися й думку ДФСУ.

А ось із сферою виробництва складніше. Як визначити «мінімальну планку» при продажу готової продукції, якщо ви її не купували? Відповісти на це запитання можуть тільки податківці. З їх підходом ми вас одразу ж ознайомимо, але поки вони мовчать, пропонуємо розглянути декілька точок зору:

1) п. 188.1 ПКУприв’язується до ціни купівлі товарів/послуг. Оскільки готову продукцію ви не купували, то й «мінімальну планку» при її продажу застосовувати не потрібно. Тобто ПДВ потрібно нараховувати виходячи з договірної ціни (якщо операція контрольована — з урахуванням звичайних цін). Цей варіант настільки ж спокусливий, наскільки й малоймовірний. Але, як то кажуть, чого на світі не буває;

2) собівартість готової продукції полягає, зокрема, з цін «вхідних» у неї товарів і послуг (так звана матеріальна складова). Тому база ПДВ при продажу такої продукції має бути не нижче за суму цін таких «вхідних» товарів/послуг. При цьому останні консультації податківців тяжіють саме до цього варіанта.

img 3

Аналогічно доведеться чинити і з послугами. Якщо є матеріальна складова послуг — орієнтуватися, швидше за все, доведеться на ціну їх придбання. Якщо ні — «мінімальну планку» не застосовуємо.

Продаємо імпортні товари

Продаж імпортних товарів діятиме за тим самим правилом. Отже, формально в цьому випадку потрібно орієнтуватися на ціну їх купівлі, зафіксовану у ЗЕД-контракті. Але (ох вже це нещадне «але» ☺) не виключаємо, що податківці будуть наполягати на затсосуванні митної вартості. Щоправда, вважаємо, що такий підхід можна оскаржити в суді як такий, що не відповідає ПКУ.

Продаємо необоротні активи

Як ви вже бачили, п. 188.1 ПКУ передбачає нюанси і для постачання необоротних активів. У такому разі «мінімальна планка» для бази ПДВ відповідає бухгалтерській балансовій/залишковій вартості об’єкта — на початок звітного періоду, у межах якого здійснюється постачання.

img 4

Нагадаємо, що залишкова вартість — це різниця між початковою/переоціненою вартістю необоротного активу та сумою накопиченої амортизації (п. 4 П(С) БО 7).

Отже, наприклад, якщо вирішите продати необоротний актив у січні, орієнтуватися доведеться на його залишкову вартість на 1 січня. Причому зауважте: ураховувати цю планку доведеться й у тому випадку, якщо необоротний актив у госпдіяльності не використовувався і податковий кредит за ним не відображався. Вам також доведеться врахувати ще кілька нюансів:

1) до необоротних активів належать не тільки основні засоби, а й інші необоротні активи — зокрема, малоцінні. При постачанні таких товарів, імовірно, потрібно також орієнтуватися саме на залишкову/балансову вартість. Отже, виходить, метод амортизації «50/50» за малоцінкою використовувати буде шкідливо;

2) у п. 188.1 ПКУ зафіксоване правило для осіб, які не ведуть облік необоротних активів. У такому разі «мінімальною планкою» виступить звичайна ціна об’єкта. Кого стосується це правило? Судячи з усього, головним чином підприємців;

3) якщо при постачанні необоротного активу «світить» істотний ПДВ, урятувати положення можна, зокрема, за допомогою його зниження ціни (тим паче, що за основу п. 188.1 ПКУ бере саме бухгалтерську залишкову/балансову вартість об’єкта).

img 5

Зауважте, що при здійсненні контрольованих постачань ураховувати доведеться одночасно обидва критерії: і ціну купівлі (залишкову/балансову вартість), і звичайну ціну. Отже, брати за базу ПДВ доведеться найбільшу з трьох величин: договірну ціну, звичайну ціну (вона, як і сьогодні, визначатиметься за ст. 39 ПКУ) або ціну купівлі (для необоротних активів — залишкову/балансову вартість).

Безкоштовні постачання товарів/послуг

При здійсненні безкоштовних роздач вам потрібно буде пам’ятати про один нюанс. Якщо такі роздачі пов’язані з госпдіяльністю (наприклад, вони проводяться в межах рекламних акцій), то відобразити ПДВ доведеться тільки раз (виходячи з «мінімальної планки») — і те, тільки в тому випадку, якщо операція не підпадає під ПДВ-пільгу. Якщо ж операція з госпдіяльністю не пов’язана, у тому числі при благодійних роздачах, то, крім цього, вам доведеться відобразити умовне постачання п. 198.5 ПКУ (якщо раніше ви відобразили ПК за товарами, послугами, пов’язаними з такими операціями). Отже, з 1 січня подібні операції стануть надто витратними ☹.

img 6

Якщо ви хочете передати щось безкоштовно, краще це зробити у вигляді продажу за 1 грн. Тоді буде наявність зв’язку з госпдіяльністю. А отже, відпадає й необхідність відображення умовного постачання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Посередницькі операції: комісія, доручення тощо

Для товарів/послуг, що передаються в межах посередницьких договорів, діють ті самі правила. При цьому найбільше запитань у посередника. Наприклад, комісіонер отримав від комітента товар на продаж. На яку ціну орієнтуватися йому як на «мінімальну планку»? Судячи з усього, на ціну, за якою комітент планував продати товар і передав його комісіонеру (якщо комітент — платник ПДВ, то саме ця ціна буде зафіксована у «вхідній» ПН).

Якщо комісіонер продасть товар за ціною нижче цієї вартості, то ПДВ йому доведеться розрахувати виходячи з такої «мінімальної планки». При цьому сторони повинні відкоригувати за допомогою РК свої ПДВ-зобов’язання (у комітента) і податковий кредит (у комісіонера).

m.kazanova@buhgalter911.com

Теги ПДВ
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі