Попередимо відразу: якихось окремих змін саме для ПДВ-спецрежимників за ст. 209 ПКУ (далі — спецрежимники) не передбачається. Загальний принцип, за яким працює цей спецрежим, не зміниться. Більшість же новин, з якими стикнуться такі особи, стосуватимуться всіх платників ПДВ*.
* Із загальним оглядом цих змін ви могли ознайомитися у статті «Спецрахунки з ПДВ — як це буде?» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 2.
Так, зокрема, спецрежимні податкові накладні (з позначкою «2» у другому полі порядкового номера), як і решту, доведеться складати в електронній формі та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто незалежно від суми ПДВ у них.
Зараховувати ПДВ на спецрежимний рахунок (тобто суми, які ви відображаєте в ряд. 25.2 декларації з ПДВ з кодом 0121-0123) доведеться через спеціальний рахунок у системі електронного адміністрування (далі — рахунок у СЕА). Таким чином, вам ці суми доведеться перераховувати на такий рахунок у СЕА, а вже потім вони потраплять на спецрежимний рахунок.
Майте на увазі: цей самий рахунок у СЕА ви використовуватимете і для ПДВ-розрахунків з бюджетом. Отже, він у вас буде єдиним! Його вам до кінця грудня має відкрити Казначейство. З його реквізитами вас ознайомлять податківці.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569, вказує, що такі рахунки має відкрити саме Казначейство. Водночас нагадаємо: перший проект цього Порядку передбачав відкриття їх в окремо визначеному банку.
Перерахування коштів з рахунка в СЕА (на спецрежимний рахунок і до бюджету) відбуватиметься без вашої участі. Для цього податківці передаватимуть Казначейству спеціальні реєстри, сформовані на підставі декларацій. І вже за ними Казначейство списуватиме відповідні суми. Для вас же головним є те, щоб на рахунку СЕА була достатня для цього сума.
Причому запам’ятаєте нюанс: якщо за підсумками періоду ви задекларуєте ПДВ одночасно і до сплати до бюджету, і до перерахування на спецрежимний рахунок, кошти з рахунка в СЕА спишуть в такому порядку:
1) в першу чергу — до бюджету;
2) і лише при повному розрахунку з бюджетом — на спецрежимний рахунок.
Чому це так важливо? Перш за все тому, що у вас з’явиться умова для зарахування коштів на спецрежимний рахунок — відсутність ПДВ-заборгованості перед бюджетом. До речі, цікаво, що ПКУ в редакції від 01.01.2015 р. таких вимог не висуває, вони випливають лише з Порядку. Чи правильно це у світлі ПКУ? Звичайно, ні. Але тепер від цього обмеження нікуди не дітися.
Нагадаємо, на сьогодні таких умов немає. Тобто за вами може значитися ПДВ-боржок, але водночас це не перешкодить вам перекинути суму ПДВ на спецрежимний рахунок.
Однак це ще не все. Вам, імовірно, відомо, що з 1 січня податкові накладні можна буде видати лише на обмежену суму. Розраховується вона за формулою, наведеною, зокрема, у п. 2001.3 ПКУ. Її визначатимуть податківці, причому (увага!) у сукупності за спецрежимними та іншими операціями. Принаймні, на сьогодні жодного механізму їх поділу не передбачається. Отже, наприклад, купивши після 1 січня товар/послугу з ПДВ для спецрежимної операції, ви збільшите свою можливість щодо видачі податкових накладних у цілому: тобто як за спецрежимними, так і за «звичайними» операціями. Те саме є справедливим і для зворотної ситуації: видавши спецрежимну податкову накладну, ви тим самим зменшите свої можливості щодо видачі, у тому числі й «звичайних» податкових накладних.
І ще один нюанс пов’язаний з ПДВ-розреєстрацією. У цьому випадку суми ПДВ, які «зависли» на вашому рахунку в СЕА, перераховуються до бюджету. Але якщо їх виявилося більше, ніж ПДВ-зобов’язань, то ви їх можете повернути в загальному порядку (згідно зі ст. 43 ПКУ). Це стосується як «звичайних» платників, так і спецрежимників.
