Вищий адміністративний суд України Ухвала від 1 вересня 2014 р. у справі № К/800/52586/13
<...> Судами встановлено, що підставою для проведення перевірки ПП був зазначений п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Однак податковим органом не вжито заходів щодо направлення позивачу відповідних письмових запитів із пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження, <...> доказів складання та направлення таких запитів позивач не надав.
<...> Таким чином, установлені судами факти протиправності наказів на проведення перевірок і дій з їх проведення, за результатами яких складено акти, вказують на неможливість визнання цих актів як належних документів, які свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
<...> Юридичним наслідком прийняття такого судового рішення є відсутність податкової перевірки як юридичного факту. За відсутності проведеної перевірки як юридичного факту контролюючий орган не має компетенції на винесення податкового повідомлення-рішення. <...>
Як бачимо, з’явився новий аргумент у боротьбі з контролерами. Якщо перевірка проведена з порушеннями правил її призначення, то можна подати позов з вимогою про скасування наказу про перевірку. А також про скасування винесених за результатами її проведення ППР. Цей механізм працює як у разі виїзних, так і невиїзних перевірок.
Незаконність наказу про проведення перевірки — підстава для скасування винесеного за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.
Здавалося б, висновок очевидний. Докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги (ч. 3 ст. 70 КАСУ). Однак наведена позиція є майже унікальною. Адже до цього ВАСУ безперестанно повторював, що «порушення, допущені контролюючим органом під час проведення перевірки, не можуть бути причиною для скасування результатів такої перевірки». Ця фраза блукала зі справи до справи, у зв’язку з чим багато хто втратив надію на позитивний результат майбутніх справ. І ось, схоже, маятник обрав потрібний напрямок!
Див., наприклад, постанову ВАСУ від 24.01.2013 р. у справі № К-31852/10, ухвали ВАСУ від 12.06.2014 р. у справі № К/9991/46452/12, від 02.04.2012 р. у справі № В/9991/933/12, від 12.07.2011 р. у справі № К-23406/08 і багато інших.
