Суть цього мораторію в тому, що в період із серпня по грудень 2014 року контролюючі органи мають право перевіряти юросіб та підприємців тільки у двох випадках:
1) з дозволу Кабміну. Такий дозвіл надається шляхом прийняття відповідного розпорядження (п. 1 постанови Кабміну від 13.08.2014 р. № 408, далі — постанова № 408);
2) за заявою самого суб’єкта. Тут без коментарів.
У всіх інших випадках перевірки заборонено, причому будь-які — планові, позапланові та інші (у тому числі перевірки дотримання ліцензійних умов). Не залежить заборона й від категорії суб’єкта: його системи оподаткування, розміру (суб’єкт малого, середнього чи великого підприємництва) тощо.
Мораторій також не залежить від сфери, що перевіряється. Тобто він не обмежується лише, наприклад, перевірками фінансово-господарської діяльності. Мораторій «запрацював» тільки з 16 серпня. Тобто з дати, коли Закон, яким його встановлено, набув чинності. Проте навряд чи варто говорити, що стосовно всіх органів мораторій на ділі запрацював саме з цієї дати. Скажімо, тільки 9 вересня 2014 року набув чинності Перелік контролюючих органів, яким видаватимуться дозволи на перевірку. Його наведено в постанові № 408. До таких органів належать, зокрема: Держінспекція з праці, Держземагентство, ДАБІ, Держінспекція із захисту прав споживачів, Держсанепідемслужба тощо.* Щоправда, Кабмін на прийняття такого документа не уповноважували — замість Переліку він повинен був затвердити порядок видачі дозволів (причому самого порядку він, на жаль, так і не встановив).
* Найближчим часом багато які з цих органів будуть піддані реорганізації/ліквідації (див. постанову Кабміну від 10.09.2014 р. № 442).
«Перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня — грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявою суб’єкта господарювання про його перевірку».
Між тим, цей Перелік відповідає на деякі питання. Так, у число зазначених у ньому органів потрапив і ФСС з тимчасової втрати працездатності. Це цікаво перш за все тому, що ще з початку серпня Фонд намагався відхреститися від мораторію. У листі від 07.08.2014 р. № 2.4-17-2056 він посилався на своє спеціальне законодавство, а також стверджував, що кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України. На підставі цього було зроблено висновок, що заборона на перевірки на органи ФСС з тимчасової втрати працездатності не поширюється. На наш погляд, наведені аргументи не витримують критики. Залишається сподіватися, що на момент видання листа цей Фонд ще не знав, що його включать до зазначеного Переліку і його позиція зміниться.
Але зауважте: цей мораторій діє не в усіх випадках. По-перше, він не стосується Державної фіскальної служби (колишнє Міндоходів). Отже, спілкування з податківцями і митниками вас, на жаль, ніхто не позбавив.
По-друге, він не торкається перевірок, що проводяться за рішенням суду, на вимогу посадових осіб у випадках, передбачених КПК.
По-третє, є нюанс з перевірками стану підготовки до роботи енергетичних об’єктів суб’єктів електроенергетики і суб’єктів відносин у сфері теплопостачання. Судячи з постанови № 408, тут можливий один із двох варіантів: або мораторій на такі перевірки не поширюється, або ж поширюється, але дозволи на них видаватимуть в особливому порядку.
Водночас цікаво, що до зазначеного Переліку потрапили не всі контролюючі органи: зокрема, Уповноважений ВРУ з прав людини (у частині захисту персональних даних), органи прокуратори. Як бути з ними? В ідеалі, мораторій повинен поширюватися і на них, причому, ураховуючи їх відсутність у Переліку, без можливості отримання дозволів на перевірку. Але, на жаль, швидше за все, вони наполягатимуть на зворотному.
При цьому не виключаємо, що дехто з чиновників може з’явитися на перевірку навіть усупереч мораторію. У такому разі вихід один: не пускайте їх! Якщо ж ви зробите це, то запам’ятайте: оскаржити результати перевірки тільки на тій підставі, що вона була незаконною, не вийде. Суди в подібних вимогах, як правило, відмовляють.
Як варіант, у такому разі в суді ви можете посилатися на те, що зібрані перевіряючими докази використовувати не можна (такі докази не є припустимими, оскільки зібрані з порушенням закону).
І під завісу ще кілька моментів:
1) імовірно, Кабмін повинен видавати дозволи на перевірки тільки щодо конкретних суб’єктів. Але чи буде це саме так, поки не відомо. Сумніви викликала поява проекту розпорядження Кабміну з приводу Держспоживінспекції. Якщо його затвердять у тому самому вигляді, то цій службі тим самим нададуть право проводити позапланові перевірки будь-якої особи, щоправда, тільки за однією підставою — під час надходження заяви про порушення такою особою законодавства. Що ж, залишається тільки чекати, що із цього приводу вирішить Кабмін;
2) цей мораторій не пов’язаний із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, а також з іншими змінами, унесеними до нього (нардепи помітно скоротили перелік органів, на які цей закон не поширюється).
Тепер ви знаєте про цей мораторій усе, що потрібно. Решта залежить від практики. При цьому, враховуючи кількість запитань, що виникають у сфері проведення перевірок, і активність їх обговорення на форумах, до цього питання ми повертатимемося ще неодноразово.
