«Директорські питання»: шукаємо відповіді

В обраному У обране
Друк
Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Серпень, 2015/№ 33
У відносинах підприємства зі своїм директором криється безліч цікавих загадок. Саме розгадкам деяких із них і присвячено пропонований до вашої уваги матеріал.
підприємство керівник

Використання підприємством авто директора: документи

Чи потрібно договір компенсації за використання власного автомобіля працівником (директором) у госпдіяльності підприємства нотаріально посвідчувати і на який строк його необхідно укладати?

Почнемо з того, що договір компенсації для реалізації «компенсаційного» варіанта згідно зі ст. 125 КЗпП укладати взагалі не обов’язково. Відповідно й до нотаріуса йти не потрібно. Для оформлення відносин при цьому достатньо заяви працівника (у цьому випадку — директора) з проханням дозволити йому використовувати особистий автотранспортний засіб при виконанні трудових обов’язків і виданні відповідного наказу директора. Урахуйте: положення про можливість такого використання з виплатою відповідної компенсації бажано включити до колективного договору.

Згідно зі ст. 13 КЗпП у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін з регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

У будь-якому разі директору необхідно видати наказ про виплату компенсації працівнику (директору) за використання для потреб підприємства його особистого автомобіля, в якому зазначити, для яких цілей і протягом якого періоду використовуватиметься автомобіль, його клас і розміри компенсації.

Застосовувати такий варіант доцільно в ситуації, коли автомобіль працівника використовується в діяльності підприємства тільки в межах робочого часу (або нерегулярно). В останній (неробочий) час працівник може використовувати його на власний розсуд (на відміну від договору оренди/позички, на час дії якого автомобіль передається у володіння/користування підприємству).

Якщо сторони вирішать оформити відносини договором оренди, то нотаріального посвідчення такого договору не уникнути (строк його дії значення не має). Якщо договором позички — нотаріальне посвідчення не потрібне (див. ч. 4 ст. 828 ЦКУ). Нагадаємо, що основна відмінність договору оренди від позички: за договором позички річ (у нашому випадку — особистий автомобіль директора) передається для користування протягом установленого строку безоплатно. Проте таку «безоплатність» необхідно прописати в договорі (ст. 827 ЦКУ).

Якщо автомобіль в оренду/позичку надає директор підприємства, то він не може підписати договір позички від обох сторін (і як орендодавець/позичкодавець, і як користувач). У такій ситуації директору слід делегувати право підпису від імені підприємства іншому працівнику.

Зміна керівника: перед ким відзвітувати?

До яких структур необхідно подавати документи і які саме документи, якщо йде зміна керівника?

Зрозуміло, що зміна директора — це не просто звільнення одного працівника і прийняття на його місце іншого. Доведеться мати справу з держреєстратором (ст. 19 Закону № 755*).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Так, директор (щоправда, не зовсім зрозуміло, новий чи старий) має подати** держреєстратору реєстраційну картку (за формою 4), додавши до неї примірник оригіналу чи нотаріально посвідчену копію відповідного рішення загальних зборів / іншого уповноваженого органу (ч. 2 ст. 19 Закону № 755).

** Або надіслати поштовим відправленням з описом вкладення, але тоді достовірність підпису заявника на реєстраційній картці посвідчують нотаріально (ч. 1 і 2 ст. 8, абз. 3 ч. 6 ст. 19 Закону № 755).

Держреєстратор зобов’язаний внести запис про внесення змін до ЄДР не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження. А ось законодавчих обмежень строків подання юрособою реєстраційної картки не існує. Однак подати їх якнайшвидше — у ваших же інтересах.

Усе інше зробить сам держреєстратор! Саме він повідомить про зміни, що сталися, і орган Держстатистики, і податківців, і Пенсійний фонд. Вимога про повідомлення про зміну директора податківців відійшла в небуття, пряме підтвердження чому знаходимо в п66.5 ПКУ.

Зміна даних про юрособу, у тому числі про директора, фіксується у виписці з ЄДР. Держреєстратор видасть вам нову виписку з ЄДР не пізніше наступного робочого дня після отримання від органів статистики, податкових органів, органів Пенсійного фонду відомостей про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

Також про призначення нового директора слід повідомити банк, оскільки директор має право першого підпису. Для цього потрібно подати нову картку зі зразками підписів усіх осіб, які мають право першого або другого підпису, посвідчену в установленому порядку (п. 18.13 Інструкції № 492***). Ще на практиці банк просить надати: протокол загальних зборів засновників, наказ про виконання повноважень директора, трудовий договір (контракт), виписку з ЄДР.

*** Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Вам може знадобитися й нова довідка з ЄДРПОУ. На практиці її може вимагати банк. Орган статистики видасть нову довідку протягом 5 днів після звернення.

Дуже важливо оперативно вирішити формальності, пов’язані з ЕЦП керівника, що використовується в тому числі і для підписання звітності (переоформлення ЕЦП, договорів про забезпечення електронного документообігу тощо).

ФОП, він же директор: чи можливо?

Чи можна призначити директором підприємства фізособу, зареєстровану ФОП (діяльність підприємства і діяльність ФОП при цьому ніяк не пов’язані)? Чи є покарання за подібне порушення, і якщо є, то яке?

Так. Подібні обмеження в законодавстві не містяться. Так, у Законі про госптовариства**** знаходимо тільки такі обмеження:

**** Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

«Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, нотаріуси, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (долями, паями), які належать державі, і представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійної комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за розкрадання, отримання неправомірної вигоди та інші корисливі злочини, не можуть обіймати в товариствах керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю».

Не містить обмежень, що цікавлять нас, і Закон про боротьбу з корупцією*****.

***** Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Чи можна «випробувати» директора?

Чи можна встановити директору строк випробування?

Чинне трудове законодавство говорить «так» подібній можливості.

Перелік осіб, установлювати строк випробування яким забороняється, наведено в ч. 3 ст. 26 КЗпП. Кандидат на посаду директора до такого переліку навряд чи потрапить.

На виконання вимог ч. 1 ст. 26 КЗпП умова про встановлення строку випробування має бути передбачена у рішенні власника підприємства про призначення директора і письмово оформленому договорі (контракті) або в заяві про прийняття на роботу і відповідному рішенні власника.

Строк випробування директора в загальному випадку не повинен перевищувати трьох місяців. У деяких випадках (при узгодженні з виборним органом із профспілкової організації) він може становити до шести місяців.

Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з хворобою або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Якщо після закінчення строку випробування директор продовжує виконувати свої трудові обов’язки, його вважають таким, що пройшов строк випробування.

Якщо ж у період проходження строку випробування власник підприємства виявить бажання звільнити директора, то зробити це він зможе згідно зі ст. 28 КЗпП.

Тільки варто розуміти, що підставою для звільнення в такому разі може бути виключно невідповідність працівника роботі, на яку він був прийнятий.

Водночас це зовсім не означає, що директора не можна звільнити з інших причин (передбачених ст. 36, 38, 40 і 41 КЗпП).

m.shevchuk@buhgalter911.com

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити