«Нижче тиск»: ОЗ, штрафи, перевірки

В обраному У обране
Друк
Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Серпень, 2015/№ 33
Уже давненько — 17.07.2015 р. — ВРУ ухвалила Закон про зменшення податкового тиску на бізнес*. Зі швидким підписанням справа не задалася. Ну й гаразд — усе одно Закон набуде чинності тільки з 1 вересня цього року. Формулювання його досить витіюваті. Багато хто дивується: а що ж, власне, спростилося? Адже поговорити дійсно є про що.
податкові консультації, перевірки, списання санкцій, ОЗ — 6000 грн., звітність поштою

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII.

Звітні новини

Ви надсилаєте звітність поштою? Тоді законодавець прийшов з «дарунком» до вас. З 01.09.2015 р. таку «відправку» потрібно буде робити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання звіту (раніше — не пізніше ніж за 10).

«Зачепило» й «електронників». Зараз часто трапляється так, що форма податкової декларації не відповідає закону. Тоді до неї може подаватися доповнення. Так от, буде встановлено, що якщо ви повинні звітувати в електронній формі, то й доповнення має бути електронним (п. 46.4 ПКУ).

ОЗ «подорожчали» до 6000 грн.

Нарешті підняли (з 01.09.2015 р.) нижню планку вартості ОЗ у податковому обліку. Тепер усе, що дорожче 6000 грн., — ОЗ, а те, що дешевше, — необоротна малоцінка, тобто амортизується швидше (п.п. 14.1.138 ПКУ). Давно пора.

Досить-таки приємна новина для великих платників податків (з оборотом за 2015 рік більше 20 млн грн.), які зобов’язані коригувати бухобліковий фінрезультат на різниці (п.п. 134.1.1 ПКУ). Усім іншим і раніше нічого не заважало переорієнтовуватися (у бухобліку) на «ОЗ-бар’єр», що відповідає дійсності.

З новою межею в 6000 грн. у податковому обліку ми порівнюватимемо вартість об’єктів, що вводяться в експлуатацію з 01.09.2015 р.

Тому якщо, скажімо, перерахували передоплату за об’єкт (вартістю 3600 грн., у тому числі ПДВ — 600 грн.) і отримали його до 01.09.2015 р., а ввели в експлуатацію після цієї дати, то такий об’єкт буде зараховано підприємством до складу МНМА.

Амністія для штрафу та пені

Якщо ми самі визначили собі податкове зобов’язання, але у строк його не сплатили, нарахування пені розпочинатиметься після закінчення 90 днів, що настають за граничним строком сплати (п.п. «а» п.п. 129.1.1 ПКУ).

Також законодавці вирішили скасувати нарахування пені, якщо платник сам виправляє помилку в декларації згідно зі ст. 50 ПКУ протягом 90 календарних днів, що настають за граничним строком сплати відповідного податкового зобов’язання (новий п. 129.9 цього Кодексу).

Якщо ви знайшли заниження і самі подали уточнюючий розрахунок протягом 90 днів з граничного строку сплати, то пені не буде.

Але пеня — це пеня. А як щодо штрафів?

У цьому напрямі законодавці теж попрацювали. Так, якщо при перевірці податківці донарахували вам податкове зобов’язання і штраф (виписали ППР), можна відбутися тільки сплатою податкового зобов’язання (без штрафу). Але є п’ять умов:

1) ваш минулорічний оборот має бути < 20 млн. грн.;

2) ви повинні сплатити податкове зобов’язання протягом 10 календарних днів після отримання ППР (п. 57.3 і новий п. 35 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

3) ви не повинні оспорювати ППР ні до сплати податкового зобов’язання, ні після;

4) це повинно бути перше протягом року донарахування конкретного податку або збору.

Зверніть увагу: штраф списується протягом 10 днів після сплати податкового зобов’язання в порядку, установленому Мінфіном. Поки що такий порядок відсутній;

5) штрафи скасовуються тільки до 31.12.2016 р.

Почуємо голос Мінфіну

Згідно з новими змінами тепер автором узагальнюючих податкових консультацій буде Мінфін, а не ДФСУ. Ознайомитися з консультаціями можна буде в тому числі й на сайті Мінфіну (п. 52.6 ПКУ).

Що ж до індивідуальних податкових консультацій, то їх можна буде отримати:

— усну — у своїй податковій;

письмову або електронну — безпосередньо у ДФСУ, податковій м. Києва, обласному, міжрегіональному територіальному органі ДФСУ. Причому ця консультація обов’язково буде оприлюднена (анонімно на сайті відповідного органу) протягом 10 календарних днів після дня її надання (п. 52.4 ПКУ). Крім того, в ній має бути висновок податківців про те, як застосовувати на практиці конкретні норми податкового законодавства, а не просто формальні відсилання до цих самих норм (п. 52.3 ПКУ).

Знову ж таки ви можете оскаржити узагальнюючу або індивідуальну (не усну) консультацію в суді. Але тепер, якщо суд прийме рішення на вашу користь, Мінфін зобов’язаний буде протягом 30 календарних днів опублікувати узагальнюючу консультацію, а податківці, відповідно, надати нову індивідуальну консультацію з цього ж питання — з урахуванням рішення суду (п. 53.3 ПКУ).

Легко оскаржити результати перевірки

Останнім часом податківці досить часто практикували донарахування податкових зобов’язань одним платникам податків на підставі тільки актів перевірок інших (контрагентів, зокрема — постачальників). Це не зовсім правильно.

Але що ж змінилося тепер? Віднині:

1) податківці зобов’язані будуть виносити ППР, у тому числі й за результатами перевірки, якою виявлено заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації, заниження або завищення податкового кредиту в декларації з ПДВ (п. 58.1 ПКУ);

2) будь-які держоргани не мають права використовувати акт перевірки вашого контрагента як підставу для висновків щодо ваших з ним відносин, якщо за результатами акта такому контрагенту не вручене ППР або воно відкликане.

Наказ на проведення перевірки

Раніше при проведенні перевірки достатньо було пред’явити направлення на перевірку (до нього висувалася низка вимог) і копію наказу про перевірку (без деталізації). Що ж, тепер деталізація (обов’язкові реквізити) установлена не тільки для направлення на перевірку, а й для наказу. Більша частина цих реквізитів дублюють один одного, але є й нова інформація.

Отже, у копії наказу про перевірку обов’язково має зазначатися таке: дата видачі наказу; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб’єкта (П. І. Б. платника податків, який перевіряється); при проведенні перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, який перевіряється (це новинка); мета перевірки; вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична); підстави для перевірки, визначені ПКУ (новинкою є конкретизація: підстави для перевірки можуть бути взяті тільки з ПКУ); дата початку і тривалість перевірки; період діяльності, що перевірятиметься (теж новий реквізит); підпис керівника контролюючого органу (або його заступника) і печатка цього органу.

Якщо щось не так — це підстава для недопуску податківців до перевірки. Ну а оскільки зараз більше вимог до «перевірочних» документів, то й підстав для відмови більше.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може бути проведена документальна виїзна (п. 79.5 ПКУ).

Адмінарест vs фактична перевірка

Знаємо, що якщо ми необґрунтовано відмовимо податківцям у перевірці, то до нас можуть застосувати адмінарешт активів.

Нагадуємо, що всі законні підстави для недопуску до перевірки перелічено в абз. 5 п. 81.1 ПКУ.

До речі, раніше в п.п. 94.2.3 ПКУ адмінарешт був передбачений тільки за відмову від документальної перевірки. Але на практиці суди давали «добро» на нього і в разі недопуску до фактичних перевірок (наприклад, ухвала ВАСУ від 15.09.2014 р. у справі № К/800/55020/13). Ось така була спірна ситуація.

Що ж, більше суперечок з цього питання не буде. Тепер адмінарешт передбачено за відмову/недопуск до проведення як документальної, так і фактичної перевірки (нова редакція п.п. 94.2.3 ПКУ).

Безнадійні борги: уточнення

Деякі «малорозмірні» види заборгованості тепер можуть бути визнані безнадійними без застереження «за умови, що відповідні заходи, передбачені законодавством України, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення». Досить тільки, щоб заборгованість була прострочена на 180 днів. Але, як і раніше, є певні вимоги до суми таких боргів (п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ).

Крім того, до безнадійної заборгованості віднесено борги банкрутів і ліквідованих юросіб (п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ). Додано прострочені борги, не погашені через відсутність майна боржника (за умови, що ви намагалися примусово стягнути борг).

v.miroshnichenko@buhgalter911.com

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити