* Дивіться статтю «Комп’ютерні програми: як все ж таки обліковувати?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 31.
Розібратися з цим питанням нам допоможе УПК № 536** (усе ще діє), у якій податківці свого часу розібрали низку найважливіших моментів.
Коли спрацьовує ПДВ-пільга
Отже, спочатку нагадаємо, на чому будується звільнення від обкладення ПДВ для програмної продукції. Це — п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Ці норми є тимчасовими. Діють вони з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. і передбачають повне звільнення від ПДВ операцій з постачання програмної продукції.
При цьому сам ПКУ до програмної продукції відносить:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
— криптографічні засоби захисту інформації.
Операції платників ПДВ з постачання останніх звільняються від оподаткування за умови наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (відповідь на запитання 11 УПК № 536).
При цьому одразу порадуємо: податківці в УПК № 536 були досить «нефіскальними», тому в більшості випадків від ПДВ удасться «відкрутитися» (звичайно, за умови, що вам таке звільнення потрібне). Далі пропонуємо поглянути на декілька тез із цього роз’яснення (і не тільки).
1. Почнемо з того, що ПДВ-пільгу до операцій з програмною продукцією доведеться застосовувати, навіть якщо ви цього не хочете (див. відповідь на запитання 1 УПК № 536). Річ у тім, що поширюється вона саме на операції, а не на самого платника, тому права відмови від неї немає.
2. ПДВ-пільга застосовується незалежно від того, хто поставляє програмну продукцію: її розробник або третя особа. Інакше кажучи, вона застосовується на всіх етапах постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача).
3. Ще один приємний момент — застосування пільги не залежить від каналів поширення програмної продукції (що підтвердили й податківці у відповіді на запитання 3 УПК № 536). Тобто, якщо програмна продукція поставляється за допомогою мережі Інтернет, зокрема електронної пошти, або інших засобів передачі інформації, ПДВ-пільга нікуди не подінеться. Тим більше, що п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не висуває жодних додаткових вимог із цього приводу.
4. При визначенні права на ПДВ-пільгу потрібно враховувати конкретні умови постачання (для цього перевіряйте текст договору). Так, наприклад, якщо за умовами договору ви передаєте виключні майнові права на програмну продукцію, спрацьовує ця пільга. Якщо ж платіж розцінюється як роялті, то такі виплати — не об’єкт для ПДВ.
У цьому ключі нагадаємо, що до роялті зараз не належать, зокрема, платежі за використання комп’ютерних програм як кінцевого споживача*** ( п.п. 14.1.225 ПКУ).
*** Про це ми говорили в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 7.
Як бачите, ця ПДВ-пільга покриває більшість операцій, за яких може передаватися програмна продукція. Але не всі…
Послуги з техпідтримки
До таких послуг належать, зокрема, установка, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків програм. Такі послуги підпадають під ПДВ-пільгу при дотриманні одночасно двох умов (див. відповідь на запитання 4 УПК № 536):
— їх надає виробник програмної продукції;
— вони є складовою постачання такої продукції. Інакше кажучи, вартість таких послуг уключається до вартості програмної продукції.
Тобто, якщо ви виробник, то для застосування ПДВ-пільги необхідно просто не виділяти вартість послуг з техпідтримки в окрему статтю постачання.
Якщо ж виробником програмної продукції ви не є, то тоді, за логікою фіскалів, пільги вам не бачити.
Розробник не отримує права власності на комп’ютерну програму
Податківці заперечують можливість застосування пільги в разі, якщо виконавці послуг (робіт) з розробки послуг і програмних компонентів не набувають права власності на таку програмну продукцію у процесі її створення. Тобто після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) виникає одразу у замовника (див. відповідь на запитання 10 УПК № 536). Щоб відстежити цей момент, уважно читайте текст договору.
Причина такого підходу зрозуміла. Адже ПДВ-пільга застосовується при постачанні програмної продукції. У свою чергу, послуги з її розробки під неї не підпадають.
Як же тоді обкладати ПДВ подібні операції? Очевидно, як постачання послуг з розробки, які регулює п.п. «в» п. 186.3 ПКУ. Згідно з правилами, установленими цим підпунктом, місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх отримувача. Отже, зауважте: обкладатися ПДВ ця операція буде тільки в тому випадку, якщо замовником буде резидент. Якщо ж їм виступатиме нерезидент, то ця операція — не об’єкт.
Але зверніть увагу: у цілому тут усе залежить від того, потрібна вам ця пільга чи ні (як показує практика, багатьом зручніше працювати і з ПДВ). Якщо ви хочете, щоб ця операція підпадала під ПДВ-пільгу, пропишіть відповідні умови в договорі: про те, що право власності виконавець спочатку набуває, а потім передає його замовнику. Тоді виходить, що всі умови, необхідні для застосування пільги, виконано.
Принагідно нагадаємо, що комп’ютерні програми є об’єктами авторського права згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону № 3792****. При цьому відповідно до ст. 11 цього Закону виникнення і здійснення авторського права не вимагає реєстрації твору чи будь-якого іншого спеціального його оформлення, як і виконання будь-яких інших формальностей. Тобто за умовчанням саме розробники комп’ютерних програм набувають авторське право на них. Не відбувається цього тільки в разі, якщо твір є службовим ( ст. 16 Закону № 3792).
**** Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII.
Компоненти комп’ютерних програм, на які також може поширюватися ПДВ-пільга (що податківці підтверджують у відповіді 8 УПК № 536), за логікою речей також повинні підпорядковуватися викладеному вище порядку.
ОЕМ-версії комп’ютерних програм: пільзі не бути?
Якщо такі програми нерозривно пов’язані із самою технікою і їх постачання не виділяється в окремий елемент, про ПДВ-пільгу, поза всякими сумнівами, говорити не доводиться.
Звичайно, за умови, що постачання самої техніки не підпадає під якусь іншу ПДВ-пільгу.
Підтверджують це й податківці в УПК № 536 (відповідь на запитання 6). При цьому вони зазначають: постачання систем та/або обладнання, невід’ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесене до операцій, до яких застосовують податкові пільги з ПДВ.
Але зауважте: є й альтернативний варіант, причому з ним погоджуються й самі фіскали. Він передбачає виділення окремим елементом постачання вартості такої програми (на підставі самостійного договору). У такому разі проблем з обкладенням ПДВ за нею бути не повинно. Постачання програми має або підпадати під пільгу, передбачену п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, або ж не бути об’єктом обкладення ПДВ як роялті згідно з п.п. 196.1.6 цього Кодексу. Щоправда, останнє стосується тільки тих випадків, коли їх виплату проводять у грошовій формі.
