податковий
кредит
Безумовно, з 01.01.2015 р. покупці опинилися в «цікавому» ПДВшному становищі. Без зареєстрованої в ЄРПН і правильно оформленої ПН (або РК до ПН) податковий кредит тепер уже точно не отримати* (не відкоригувати).
* Хоча, як ви пам’ятаєте, у січні податківці вказували на необов’язковість реєстрації ПН із сумою до 10 тис. грн. (крім підакцизної та імпортної номенклатури). За ним право на ПК отримувач зберігає.
Додаток Д8, як згадувалося, з 2015 року не рятує ПК покупця від помилок постачальника в ПН / нереєстрації ПН. І хоча цей додаток продовжує застосовуватися (і з формою декларації з ПДВ, що подається за січень ц. р., і з новою формою**, що подаватиметься починаючи з лютого / І кварталу 2015 року), користі від нього тепер замало (він не дає права на ПК). Хіба що настукати податківцям на недбайливого постачальника ☺.
** Затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 13.
Як же тепер покупцям захищати в подібних ситуаціях своє право на ПК?
Що передбачено в ПКУ?
Як зараз «подбав» про покупців законодавець?
Штрафи на постачальників. З 01.01.2015 р. Законом № 71 до ПКУ додали норму (ст. 1201) про штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК в ЄРПН (від 10 до 50 % від суми ПДВ у цих документах).
До речі, з 01.02.2015 р. в ЄРПН повинні реєструватися всі ПН і РК, проте штрафи за ст. 1201 ПКУ можуть застосувати за несвоєчасну реєстрацію не будь-яких ПН/РК, а тільки тих, які видаються покупцям (це підтвердили й податківці — див. лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99‑99‑19‑03‑01‑17).
Щоправда, до 01.07.2015 р. запізнення реєстрації на строк до 15 днів не штрафується. Інакше кажучи, постачальники можуть спокійно до 30 днів безкарно зволікати — не реєструючи ПН в ЄРПН ☹. Не додає радощів і те, що з 1 січня ц. р. для цілей відображення ПК вмерло правило «365 днів з дати виписки ПН».
Тепер вхідний ПДВ чітко потрібно включати до ПК за датою виникнення права на нього — у загальному випадку, за датою першої події (хоча ніхто право на виправлення помилки не скасовував, але це інша історія). Відстрочення у 180 днів передбачене тільки для тих ПН, які постачальник несвоєчасно зареєстрував в ЄРПН (див. нову редакцію п. 198.6 ПКУ). І такі, несвоєчасно зареєстровані, ПН потрібно включати до ПК саме в періоді їх несвоєчасної реєстрації постачальником.
Наприклад, ПН, виписана в січні та зареєстрована в ЄРПН в лютому своєчасно (протягом належних 15 днів), має бути відображена покупцем у декларації за січень. Якщо ж ця ПН зареєстрована в лютому, але з простроченням (наприклад, на 16-й день), то її вже слід уключати до декларації за лютий.
Загалом, у 2015 році покупці мають бути особливо пильні — контролювати дати виписки ПН і дати їх реєстрації в ЄРПН, щоб відобразити ПК у «правильному» періоді. Інакше проблем при перевірках фіскалами ПК їм не уникнути. І особливо потрібно контролювати ПН, коли маєте справу з ненадійними/незнайомими постачальниками.
При цьому зазначимо: штраф — це неабиякий стимул для постачальника своєчасно зареєструвати ПН. Але, на жаль, панацеєю від усіх бід він не стане. Адже, припустимо, постачальник так і не зареєструє ПН (ураховуючи граничний 50 %-й штраф, це, звичайно, екстрим, але чого тільки не зустрічається на практиці). Покупець у такому разі права на ПК не отримає і накладення штрафу на постачальника йому не допоможе ☹. Крім того, штраф належить тільки за несвоєчасну реєстрацію. Але уявимо, що зареєстрована ПН складена з помилкою. Чи можна захистити себе в такому разі?
«Д8». Ще один «ПКУшний» інструмент, який допоможе хоч якось вплинути на постачальника-пофігіста, — це наявність у п. 201.10 ПКУ все тієї ж старої норми («імені «Д8»). Нагадаємо: вона дозволяє покупцю в разі порушення продавцем порядку заповнення ПН та/або реєстрації її в ЄРПН подати протягом 60 календарних днів (наступних за граничною датою подання ПДВ-деки за період, в якому не надано ПН / порушено порядок її складання та/або реєстрації) разом з декларацією заяву («Д8»).
Нагадаємо: надаючи додаток Д8, до нього, як і раніше, слід додавати копії товарних чеків / інших розрахункових документів або копії первинних документів. Оскільки декларація (разом з «Д8») подається в електронному вигляді, то копії цих документів доведеться «тягти» до податкової спеціально. Інакше податківці матимуть формальний привід «забити» на цю вашу «кляузу» («Д8»).
Утім, як ми згадали, норма ця вже частково втратила «потенцію», бо з неї викинули фразу про те, що подання заяви («Д8») дає право відображати ПК (за невиписаною, незареєстрованою або «спаплюженою» ПН). Тобто «Д8» тепер — тільки для впливу на «хамуватого» постачальника за допомогою його місцевих фіскалів (його подання, як і раніше, є підставою для документальної позапланової виїзної перевірки). А як скоро вони зможуть вплинути на те, щоб постачальник виправив ситуацію, — невідомо.
Фіскали, у свою чергу, якщо 30 днів з моменту виписки ПН не минуло, просто пригрозять йому пальчиком. «Особливо» прискіпливі, щоправда, можуть накласти адмінштраф на посадових осіб постачальника — за порушення податкового обліку (за ст. 1631 КУпАП — у загальному випадку від 85 до 170 грн). Але це навряд чи когось сильно налякає.
А ось якщо 30 днів вже минуло, то тут можливий штраф за новою ст. 1201 ПКУ (у періоді 01.02. — 01.07.2015 р. — 20 %-й і аж до 50 % від суми ПДВ). Щоправда, як ми вже зазначали, його накладуть тільки за несвоєчасну реєстрацію.
Якщо ж зареєстрована ПН/РК складена з помилкою, на постачальника цим, імовірно, не вплинути ☹. До речі, така ситуація — для покупця найнебезпечніша. Давайте подивимося, як захистити себе в такому разі.
Звичайно, є й така гіпотеза: якщо постачальник зареєстрував неправильно оформлену ПН, то виходить, що він не зареєстрував правильну ПН. Це означає, що до нього можна застосувати зазначений штраф (ст. 1201 ПКУ, ср. ). Тільки от, враховуючи її «натягнутість», навряд чи вона підтвердиться.
«Справа рук самих потопаючих»
Якщо ПН містить помилку, то, загалом, її можна виправити за допомогою РК. Тим більше що відповідні норми з 1 лютого ввели і до Порядку № 1129. Це класно, тільки от ані ПКУ, ані Порядок № 1129* не містять норм, які б зобов’язали постачальника зробити це. Тобто тут усе будується на рівні відносин покупця та постачальника.
* Порядок заповнення податкової накладної в редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129.
Яких же превентивних заходів може вжити покупець, щоб не потрапити в подібну «халепу» з недбайливим постачальником? Як ми вже зазначали**, якщо є небезпека такої «підстави» з боку контрагента (особливо це стосується нових і «необстріляних»), можна підстрахувати себе в умовах договору, записавши там, наприклад, що постачальник зобов’язується забезпечити складання ПН без помилок і своєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН (а в разі допущення помилок у ПН, постачальник зобов’язаний одразу ж виправити їх, оформивши РК і «зареєструвавши» його в ЄРПН). Ну й обов’язково передбачте в договорі штрафні санкції, якщо постачальник порушить ці умови. Вони добре простимулюють постачальника робити все «як належить» і своєчасно.
** Див. статтю «Крах Д8: чим рятувати ПК з ПДВ з 1 січня» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 4.
Можна також включити до договору умову про обов’язкове попереднє узгодження «змісту» ПН з покупцем по електронних каналах зв’язку. Зараз таке часто практикується (деякі облікові комп’ютерні програми такий «обмін» електронними документами допускають). Утім, нормативами такої процедури не передбачено. Це, швидше, жест доброї волі з боку продавця (або — одна з умов договору). Ну що ж, чим більше контрагенти сприятимуть один одному, тим краще (і легше). Тож будьте взаємно (зокрема, «електронно») ввічливі ☺!
А в цілому, перші півроку 2015-го доведеться покупцям особливо мучитися зі своїм ПК. А з 01.07.2015 р., коли запрацює «перший» (10 %-й) штраф за прострочення реєстрації, ситуація з реєстрацією ПН має покращати, але тоді ж запрацює «формула реєстрації ПН», а це (за відсутності в постачальника потрібного значення формули і грошей для перекидання на спецрахунок) ситуацію навпаки ускладнить.
Утім, усім (і насамперед економіці країни) буде краще, якщо ЕА з ПДВ (разом з його спецрахунками та формулою) депутати до цієї дати відправлять «на той світ»...
