Зарплата за першу половину місяця

Скільки платити?

Розмір авансу не повинен бути менше оплати за фактично відпрацьований час у першій половині місяця з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника (ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці*). Підрядникам суму авансу розраховуйте виходячи з фактичного обсягу виробленої ними продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця та відрядних розцінок (див. лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10).

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Аванс виплачують за робочі дні, що припадають на період з 1-го по 15-те число місяця. При розрахунку суми авансу не враховуйте премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Їх ви нарахуєте наприкінці місяця та виплатите з частиною окладу (ставки) працівника за другу половину місяця. Для розрахунку авансу берете «голий», «грязний» оклад (ставку).

Коли виплачувати? Роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату (ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці):

1) не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Цю вимогу потрібно виконувати незалежно від згоди працівника отримувати зарплату один раз на місяць;

2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

Отже, зарплата за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше 22-го числа поточного місяця (15 + 7), а за місяць — не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.

3) у робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігається зі святковим, неробочим або вихідним, виплачуйте її напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП).

Виплачуємо аванс: чи платити податки/внески/збори?

Виплачуючи аванс, сплатіть ПДФО, ВЗ та ЄСВ у частині нарахувань (див. п.п. 168.1.2 п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і ч. 8 ст. 9 Закону № 2464** відповідно). А ось ЄСВ у частині утримань можна перерахувати до бюджету при виплаті зарплати за другу половину місяця, але не пізніше 20-го числа наступного місяця. 

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. 

Якщо виплачуєте аванс готівкою з виручки, яка знаходиться в касі, то ПДФО та ВЗ можна перерахувати до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (нарахування).

Ну і декілька слів про ставки. Із суми заробітної плати за першу половину місяця сплачуйте:

— ВЗ за ставкою 1,5 %;

— ПДФО за ставками 15 і 20 % залежно від розміру авансу. Ставки застосовуйте до «грязної» суми авансу. Зменшувати суму авансу на ПСП (якщо працівник має право на її застосування) і суму ЄСВ у частині утримань (якщо ви утримуєте ЄСВ з авансу) не можна! Відповідні роз’яснення ДФСУ наведені в підкатегоріях 103.07 і 103.08.04 ЗІР. Фіскали вважають, що порядок визначення бази оподаткування, наведений у п. 164.6 ПКУ для зарплати, діє лише тоді, коли роботодавець нараховує зарплату за відповідний місяць. А аванс ми виплачуємо без нарахування в бухобліку, і він є лише частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати;

— ЄСВ у частині нарахувань за ставкою, установленою підприємству згідно з класом профризику виробництва, а для інвалідів — за ставкою 8,41 %.

Порядок виплати зарплати може бути встановлений у колективному договорі або в нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (представником трудового колективу — якщо немає профкому) (див. ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці).

А як же понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, передбачений п. 3 розд. II Закону № 77*? У цій ситуації — ніяк ☺. При виплаті авансу його застосовувати не можна. Чому?

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.

Застосувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ можуть страхувальники, у яких:

1) у поточному році середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % порівняно із середньою заробітною платою 2014 року;

2) середня зарплата по підприємству в січні — листопаді 2015 року становить не менше 3654 грн., а у грудні 2015 року — не менше 4134 грн.;

3) середній платіж з ЄСВ на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становить не менше 700 грн.

Розмір понижуючого коефіцієнта — не постійна величина. Він залежить від співвідношення загальної бази нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата та/або винагорода за ЦПД, і загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ за 2014 рік.

Якщо це співвідношення дорівнює 2,5 або більше, то понижуючий коефіцієнт становить 0,4. У решті випадків коефіцієнт дорівнюватиме числу, отриманому шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховуєте зарплату та/або винагороду за ЦПД, але не менше 0,4.

Наприклад, загальна база нарахування за січень 2015 року дорівнює 63000 грн., а загальна середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік — 40000 грн. Отже, величина понижуючого коефіцієнта на січень становитиме 0,6 (40000 грн. : 63000 грн.).

У лютому 2015 року на роботу було прийнято 1 працівника та звільнено 2. Загальна база нарахування ЄСВ за лютий дорівнює 57000 грн., а лютневий понижуючий коефіцієнт — 0,7 (40000 грн. : 57000 грн.).

На момент сплати ЄСВ у частині нарахувань із суми авансу ви не можете обчислити понижуючий коефіцієнт, який застосовуватимете цього місяця. Адже вам поки ще не відома загальна база нарахування ЄСВ за такий місяць. Тому платіть по повній, а можливу суму переплати з ЄСВ у частині нарахувань врахуєте при виплаті зарплати за місяць.

На закінчення побажаємо вам гідних зарплат і своєчасної їх виплати!

l.ushakova@buhgalter911.com