курсові
різниці
ФОП, які тільки-но починають вести ЗЕД, стикаються з масою труднощів при обліку інвалютних операцій. Щоб полегшити їм завдання, ми розповімо, як відобразити у Книзі ОДВ експортний дохід, імпортні витрати, операції купівлі-продажу інвалюти та курсові різниці.
Який курс використовувати?
Усі інвалютні операції в обліку ФОП треба відображати у гривнях. Для перерахунку використовується офіційний курс НБУ, чинний на дату здійснення валютної операції. З 04.04.2014 р. офіційний курс НБУ стали оновлювати не опівночі (як раніше), а у другій половині дня. Тому впродовж дня діють два курси НБУ: один — до полудня, а другий — потім. Який з них обрати? Ця проблема активно обговорювалася у 2014 році, і в результаті податківці дійшли логічного висновку (див. врізку).
Усі інвалютні операції перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ, чинним на 00:00 годин того дня, коли сталася операція (ст. 391 ПКУ, лист Міндоходів від 08.05.2014 р. № 8180/6/99-99-19-03-02-16).
Чудово, вдячні податківцям! Так набагато легше вести облік, ніж стрибати від курсу до курсу, відстежуючи, коли сталася операція: до обіду чи після.
Прибутки в інвалюті (експорт)
Із курсом ми визначилися. Тепер потрібно з’ясувати, коли записувати інвалютний дохід до Книги ОД (ОДВ). Зазвичай дохід записується до Книги ОД (ОДВ) у момент отримання грошових коштів. Проте валютна виручка — звір особливий. Вона надходить підприємцю не одразу. Спочатку — на розподільчий рахунок банку, а вже звідти:
- частина її зараховується на валютний рахунок ФОП (25 %);
- інша частина (75 %) у гривнях зараховується на гривневий рахунок ФОП, але після того, як банк продасть цю валюту на МВРУ.
Так яку ж дату вважати датою отримання виручки: день надходження на розподільчий рахунок банку чи день її зарахування на поточні рахунки ФОП?
Податківці радять відображати виручку того дня, коли вона надійшла на поточний рахунок ФОП (консультація з підкатегорії 107.04 ЗIР). І якоюсь мірою в цьому є сенс, оскільки розподільчий рахунок перебуває у власності банку (зарахування на нього грошей не є виручкою для ФОП).
Зауважимо, що консультація з підкатегорії 107.04 ЗIР призначена для єдиноподатників. Проте викладені там аргументи цілком застосовні і для загальносистемників. Адже загальносистемник отримує дохід тільки після того, як інвалютна виручка стає його власністю. А це відбувається в момент зарахування грошей на рахунок самого ФОП, а не на службово-розподільчий рахунок банку.
Інвалютну виручку записуйте до графи 2 Книги ОД (ОДВ) у день її зарахування на ваш рахунок. Гривневий її еквівалент = гривні, отримані від продажу 75 % інвалюти + 25 % інвалюти х курс НБУ на 00:00 годин того дня, коли інвалюта надійшла на ваш рахунок.
Зверніть увагу: до графи 2 Книги ОДВ має потрапляти вся сума інвалютної виручки, належна вам за контрактом, без зменшення її на комісію банку* (див. підкатегорію 107.04 ЗІР, ср. ).
* У загальносистемників комісія банку потрапляє до витрат, а для єдиноподатників — значення немає.
Витрати в інвалюті (імпорт)
Коли ФОП купує товар за кордоном, у нього виникають витрати:
Витрати на імпорт | Як перерахувати витрати в інвалюті у гривні |
Ввізне мито, ПДВ і за необхідності — акциз | За курсом НБУ на 00:00 годин того дня, коли подано ВМД (ст. 391, пп. 190.1 і 14.2 ПКУ) |
Закупівельна вартість імпортного товару (робіт, послуг) | За курсом НБУ на 00:00 годин того дня, в який сталося списання валюти з рахунка ФОП (для перерахування її закордонному постачальнику), — п. 177.4, п.п. 138.10.4 ПКУ |
Ці витрати потрапляють до графи 6 Книги ОДВ в момент сплати грошових коштів.
Купівля-продаж інвалюти
Почнемо з обов’язкового продажу інвалютної виручки, який здійснює сам банк. Тут усе просто: частина інвалютної виручки (75 %) ще до того, як надійти підприємцю, продається на МВРУ за встановленим там курсом. Отримані від її продажу гривні зараховуються на рахунок ФОП.
Саме цей гривневий еквівалент інвалютної виручки і потрапляє до графи 2 Книги ОДВ. Оскільки виручка — гривнева, у цьому випадку просто нема звідки взятися ані різницям між курсами, ані тим більше курсовим різницям.
Але у ФОП ще є невелика частина виручки в інвалюті (25 %). Вона перебуває на його валютному рахунку. Якщо він вирішить добровільно її продати, то тут якраз і виникне різниця між курсами.
Річ у тім, що валюта продається на МВРУ за визначеним там вільним курсом. А у графі 2 Книги ОДВ, як ви пам’ятаєте, вона значиться за курсом НБУ (на день її отримання). Оскільки курс МВРУ зазвичай вище курсу НБУ, то від продажу інвалюти підприємець отримає більше гривень, ніж записано у графі 2 Книги ОДВ у вигляді валютної виручки. Куди дівати цю різницю? Податківці радять загальносистемникам уключати її до доходу (консультація в підкатегорії 104.04 ЗІР). Такий дохід називається «позитивна різниця між курсами».
Загальносистемники записують позитивну різницю між курсами до графи 2 Книги ОДВ того дня, коли на поточний рахунок надійшли гривні від продажу інвалюти :
Позитивна різниця між курсами = (Курс МВРУ - Курс НБУ) х В,
де Курс МВРУ — це курс МВРУ на дату продажу інвалюти; Курс НБУ — це курс НБУ на 00:00 годин того дня, коли інвалютний дохід надійшлов на рахунок ФОП; В — сума проданої інвалюти.
Що стосується єдиноподатників, то їм, швидше за все, необов’язково включати до доходу позитивну різницю між курсами. Саме такий висновок напрошується, виходячи з консультацій податківців, розміщених у підкатегорії 107.04 ЗІР. Але прямої вказівки на це немає.
На наш погляд, єдиноподатникам безпечніше включати до доходу позитивну різницю між курсами. Але сміливі підприємці можуть цього не робити!
Якщо є позитивна різниця між курсами, то за логікою речей має бути й негативна, яка може виникнути, наприклад, при купівлі імпортного товару (робіт, послуг). Адже купуємо ж ми валюту за курсом МВРУ, а вартість імпортного товару (робіт, послуг) уключаємо до витрат за курсом НБУ. У результаті виходить, що на купівлю валюти ми витратили більше гривень, ніж записали до графи 6 Книги ОДВ. Щоб компенсувати цей дисбаланс, різницю, що вийшла, логічно було б уключити до витрат.
Але одразу зазначимо, що податківці категорично проти. Річ у тім, що поняття «курсова різниця» і «різниця між курсами» нерозривно пов’язані з бухобліком. А підприємці, як відомо, бухоблік не ведуть. З цієї причини ми б рекомендували обліковувати від’ємні різниці між курсами тільки сміливим підприємцям, обережним, — краще від таких дій утриматися.
Від’ємна різниця між курсами = (Курс НБУ - Курс МВРУ) х В, де Курс МВРУ — це курс МВРУ на дату купівлі інвалюти; Курс НБУ — це курс НБУ на 00:00 годин того дня, коли інвалюта була списана з рахунка ФОП на оплату імпортних товарів (робіт, послуг); В — сума купленої інвалюти.
Що без побоювання можна включити до витрат загальносистемника, так це пенсійний збір, що сплачується при купівлі-продажі інвалюти, а також інші обов’язкові платежі, пов’язані з купівлею інвалюти (п. 177.4 і п.п. 138.10.4 ПКУ).
Зверніть увагу: подаючи до банку заявку на купівлю інвалюти, майте на увазі: реально на купівлю валюти гривні «підуть» не раніше третього операційного дня після їх зарахування на спеціальний аналітичний рахунок банку (постанова НБУ № 758*).
* Постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України» від 01.12.2014 р. № 758.
Курсові різниці
Залишилося розібратися тільки з курсовими різницями. Вони виникають при переоцінці валютних рахунків і заборгованості у валюті, оскільки курс НБУ постійно коливається. Проте ФОП не зобов’язані розраховувати ці суми і відображати їх в обліку, оскільки для цього необхідно вести бухоблік. З цим не сперечаються і податківці.