продажі
за готівку
Почнемо з того, що наприкінці минулого року нардепи планували внести зміни і до цієї сфери. Вони хотіли встановити на рівні ЦКУ граничну суму готівкових розрахунків на рівні 15 мінімальних зарплат. Це передбачалося у проекті відомого Закону № 71*. Водночас до підсумкового варіанта цього документа це нововведення так і не увійшло. Тому в частині готівкових обмежень поки що все по-старому.
* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.
Зараз є 3 види готівкових обмежень (п. 2.3 Положення № 637**, п. 1 постанови Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210). Але розглянемо ми тільки два з них***:
—10 тис. грн. на день — для розрахунків підприємств/підприємців між собою;
—150 тис. грн. на день — для розрахунків фізособи-непідприємця з підприємством/підприємцем.
** Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.ср.
*** Третє обмеження стосується розрахунків фізосіб-непідприємців між собою за договорами купівлі/продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню. Нагадаємо: воно також становить 150 тис. грн.
10-тисячне обмеження
Це обмеження поширюється на розрахунки готівкою тільки між підприємствами/підприємцями. Тобто одне підприємство/підприємець може розрахуватися протягом дня «готівкою» з іншим підприємством/підприємцем на суму не більше 10 тис. грн. Це правило стосується як сплати, так і отримання готівки, причому незалежно від кількості платіжних документів.
Водночас урахуйте: число контрагентів, з якими ви маєте право розрахуватися «готівкою» протягом дня, не обмежене. Наприклад, у межах одного дня ви можете розрахуватися «готівкою» з 10 підприємствами/підприємцями на загальну суму хоч 80 тис. грн. Головне, щоб з кожним з них вона не перевищила 10 тис. грн.
10-тисячне обмеження стосується всіх видів готівкових розрахунків. Тобто, на відміну від 150-тисячного обмеження, воно не прив’язується до розрахунків тільки за товари (роботи, послуги).
Якщо ж потрібно розрахуватися на більшу суму, то доведеться це здійснити безготівково (у тому числі в частині перевищення 10-тисячного ліміту), шляхом унесенням готівки до каси банку для перерахування на рахунок одержувача (див. підкатегорію 109.13 ЗІР) або ж розбиванням готівкових оплат на декілька днів.
Підзвітна сума. Працівник купує для потреб підприємства товари (роботи, послуги), у тому числі у відрядженні. Чи є готівкові обмеження? Так, є. Адже в межах підзвітної суми він діє від імені та на користь підприємства. Отже, його потрібно розглядати не як звичайну фізособу, а як представника підприємства. Урахуйте: це саме стосується і ситуації, коли працівник здійснює купівлі за свій рахунок, після чого підприємство компенсує їх (див. лист НБУ від 30.01.2014 р. № 27-011/3958). Причому в обох випадках обмеження визначається саме на день розрахунків, а не на момент затвердження авансового звіту.
Якщо «підзвітник» купує в підприємства/підприємця, то «спрацьовує» 10-тисячне обмеження. Якщо ж у «звичайної» фізособи — 150-тисячне (з ним ви ознайомитеся далі).
Водночас зауважте: на компенсацію підприємством працівнику витрачених ним коштів (за авансовим звітом) 10-тисячне обмеження не поширюється. Це підтверджують і податківці (див. підкатегорію 109.13 ЗІР).
І ще одне: припустимо, «підзвітник» усе ж порушить обмеження. Як бути? Як варіант за угодою з ним можна не визнати частину купівель у сумі перевищення (неначе він не надав підтвердних документів). Само собою, цю суму з нього доведеться стягнути (у тому числі за рахунок його майбутніх доходів) і обкласти ПДФО. Але потім ви можете компенсувати її працівнику, завуалювавши, наприклад, під матдопомогу, що не обкладається ПДФО.
Розрахунки у відрядженні. У п. 2.3 Положення № 637 прямо зазначено: при використанні коштів, виданих на відрядження, готівкові обмеження не діють. Це означає, що на відрядні потреби (проїзд, проживання) працівник може витрачати готівку без обмежень.
Але не забувайте: якщо в межах відрядження він купуватиме товари (роботи, послуги) для потреб підприємства, обмеження доведеться враховувати (див. підкатегорію 109.13 ЗІР).
Готівкові обмеження та відокремлені підрозділи. Якщо у вашого підприємства є такі підрозділи, то у вас, швидше за все, виникало запитання: як застосовувати зазначене обмеження — щодо головного підприємства та кожного з таких підрозділів окремо або ж у сукупності? Нагадаємо, що в межах касового законодавства відокремлені підрозділи вважаються підприємствами (п. 1.2 Положення № 637). Оскільки готівкові обмеження передбачено для підприємств, то враховувати їх потрібно щодо головного підприємства і за кожним підрозділом окремо. Тобто, наприклад, одне й те саме підприємство може заплатити «готівкою» 7 тис. грн. головному підприємству і 8 тис. грн. його філії.
Але у вас може одразу ж виникнути запитання: як же бути з рухом «готівки» між підприємством і такими підрозділами — невже в такому разі потрібно враховувати 10-тисячне обмеження? Ні, не потрібно. Аргументи дуже прості: такий рух коштів не можна віднести до розрахунків.
150-тисячне обмеження
Це обмеження поширюється на розрахунки підприємства/підприємця з фізособою-непідприємцем протягом одного дня за товари (роботи, послуги).
150-тисячне обмеження на розрахунки фізособи з підприємством стосується розрахунків в обидва боки: тобто і випадку, коли фізособа сплачує «готівку» підприємству/підприємцю, і випадку, коли підприємство/підприємець сплачує «готівку» фізособі (лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159).
Як бачите, тут є застереження, що воно стосується розрахунків тільки за товари/роботи/услуги. При цьому Положення № 637 виділяє 2 види готівкових розрахунків: пов’язані з реалізацією та позареалізаційні. В ідеалі друга категорія повинна була випасти з-під 150-тисячного обмеження (як не пов’язана з реалізацією товарів/робіт/послуг). Але, на жаль, чиновники розсудили інакше.
НБУ підійшов до визначення товарів дуже широко і повідомив, що під це обмеження потрапляють розрахунки за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі (листи НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159, від 08.11.2013 р. № 11-117/21669). На жаль, цю ідею підхопили й податківці (див. лист ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415). У зв’язку з цим чиновники підводять під обмеження:
1) видачу/повернення позики, у тому числі поворотної фіндопомоги* (до речі, це стосується не тільки «тіла» позики, а й відсотків за нею);
2) виплату неустойки;
3) розрахунки з корпоративних прав. Причому врахуйте: виходячи з позиції чиновників обмеження стосується не тільки купівлі/продажу таких прав (наприклад, частки у статутному капіталі ТОВ), а й внеску «готівкою» до статутного капіталу;
4) виплату дивідендів фізособам (див. підкатегорію 109.13 ЗІР).
* Нагадаємо, що з оподаткуванням поворотної фіндопомоги ви могли ознайомитися у статті «Поворотна фіндопомога: шпаргалка» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 2.
Крім того, найімовірніше, чиновники підводитимуть під обмеження і «готівкові» розрахунки за договорами оренди (хоча формально це не робота/послуга), за посередницькими договорами між замовником і посередником (у частині як транзитних сум, так і оплати посередника).
Якщо раптом ви не побачили вище потрібної вам операції і сумніваєтеся, то ось наша порада: ураховуючи фіскальний підхід НБУ і ДФСУ, краще проведіть її безготівково або ж розбийте на декілька днів (щоб сума за кожен день не перевищувала ліміт). Тим більше, що останній варіант НБУ це прямо допускає (лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159).
І ще один нюанс: на практиці нерідко доводиться мати справу з фізособами, зареєстрованими підприємцями, поза підприємницькою діяльністю. Наприклад, підприємство купує особистий автомобіль у фізособи-підприємця. Очевидно, що готівкове обмеження тут є, але яке: 10-тисячне чи 150-тисячне? Урахуйте: якщо за договором така фізособа проходить як непідприємець, то застосовується саме 150-тисячне обмеження. З цим згодні й податківці (див. підкатегорію 109.13 ЗІР). Причому зауважте: якщо ви виплачуватимете такій фізособі дохід, то вам доведеться виконати відповідні функції податкового агента.
Відповідальність за порушення готівкових обмежень
Єдиним ступенем відповідальності за перевищення граничної суми готівкових розрахунків є адмінвідповідальність за ст. 16315 КУпАП. Притягують до неї посадових осіб підприємства та підприємців. Причому врахуйте: це стосується обох сторін операції, за якою допущено порушення (тобто як платника, так і одержувача). Пощастило в цьому ключі хіба що «звичайним» фізособам — їх до подібної відповідальності взагалі не притягують (див. підкатегорію 109.21 ЗІР).
Розмір штрафу чималий — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.). Якщо ж протягом року особу притягують за це порушення повторно, то він підвищується і становить від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.). Протокол складають податківці, вони ж накладають і штраф (ст. 2342 КУпАП).
