Поворотна фіндопомога: шпаргалка

«Прибуткові» наслідки при отриманні поворотної фіндопомоги (далі — ПФД) залежать від того, чи є позикодавець «звичайним»/«незвичайним» платником податку на прибуток, а також засновником/учасником (пп. 135.5.4 — 135.5.5, 14.1.257 ПКУ).

ПФД від «звичайного» платника (не засновника/учасника)

Отримання та повернення ПФД у податковому обліку позичальника не відображаються. Наслідки виникнуть лише в тому випадку, якщо ви не повернете ПФД до кінця звітного періоду (п.п. 135.5.5 ПКУ). Нагадаємо, що таким періодом є (п. 152.9 ПКУ):

— календарний рік — для платників-«річників» (п. 152.9 ПКУ). Отже, у них наслідки з ПФД виникнуть лише в тому випадку, якщо її не повернути до закінчення звітного року. Наприклад, отримав ПФД у жовтні — повернув у січні. Податківці з цим згодні (відповідь на запитання № 2 УПК № 367 *);

— календарний квартал — для «квартальників».

* Узагальнююча податкова консультація з податкового обліку поворотної фінансової допомоги, затверджена наказом Міндоходів України від 01.07.14 р. № 367 (із змінами та доповненнями, унесеними наказом Міністерства доходів України від 08.07.2014 р. № 402).

«Звичайним» платником податку на прибуток вважається підприємство, яке сплачує податок на прибуток за ставкою 18 % і не має пільг з цього податку (п. 151.1 ПКУ).

У такому разі позичальник повинен відобразити дохід на суму умовних процентів, нарахованих на ПФД (або її частину), яку він не повернув у зазначений вище строк (пп. 14.1.257, 135.5.4 ПКУ). Нараховують їх виходячи з облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої ПФД (п.п. 14.1.257 ПКУ). Формулу можна представити так:

УВ = ПФДн х (НБУ1 х Д1 + НБУn х Дn) : (365 х 100),

де УП — умовні проценти;

ПФДн — залишок ПФД, не повернений на кінець звітного періоду;

НБУn — облікова ставка НБУ, що діяла в періоді (n) користування ПФД, %;

Дn — кількість календарних днів (протягом яких діяла одна облікова ставка НБУ) фактичного використання не поверненої на кінець періоду ПФД — з урахуванням дня отримання такої ПФД;

365 (366 — для високосного року) — кількість календарних днів у році.

У декларації такий дохід потрібно показати в ряд. 03.10.1 додатка ІД. Що стосується бухгалтерського обліку, то в ньому ця сума не відображається.

Оподаткування «річником» ПФД від «звичайного» платника (не засновника/учасника)

Приклад

15 вересня 2014 року підприємство «Осінь» («річник») отримало від підприємства «Літо» («звичайний» платник) ПФД у сумі 100 тис. грн. Повернули ПФД 15 січня 2015 року.

УП = 100000 х 12,5 х 108 : 365 : 100 = 3698,63 (грн.).

Бухгалтерський та податковий облік отримання ПФД від «звичайного» платника

ПФД від неплатника/«незвичайного» платника (не засновника/учасника)

Тут наслідки виникнуть також лише в тому випадку, якщо ПФД не повернути до кінця звітного періоду (п.п. 135.5.5 ПКУ). Але в такому разі до доходу потрапить уся сума неповерненої ПФД (ряд. 03.12 додатка ІД). Водночас у періоді її повернення ви зможете включити цю суму до витрат (ряд. 06.4.36 додатка ІВ). Умовні проценти не нараховуються (абз. 3 п.п. 135.5.5 ПКУ). У бухобліку такі доходи також не відображаються.

До неплатників/«незвичайних» платників, зокрема, належать:

• фізособи, у тому числі підприємці;

• єдиноподатники, платники ФСП;

• нерезиденти;

• платники, які застосовують ставку нижче базової, і «пільговики».

Оподаткування ПФД від неплатника/«незвичайного» платника (не засновника/учасника)

Приклад

15 вересня 2013 року підприємство «Осінь» («річник») отримало від підприємства «Літо» (єдиноподатник) ПФД у сумі 100 тис. грн. ПФД повернена 15 січня 2014 року.

ПФД від засновника/учасника (юрособи, фізособи)

У цій ситуації діють інші правила. Для обкладення ПФД потрібно враховувати не лише її повернення на кінець звітного періоду, а також закінчення 365 календарних днів з дня її отримання. Якщо позичальник встигне повернути таку ПФД не пізніше 365 календарних днів з дати отримання, його податкові наслідки не зміняться (абз. 4 п. 135.5 ПКУ).

А якщо в зазначений строк не встигнути? У цьому випадку позичальник повинен відобразити дохід, який залежатиме від податкового статусу:

1) засновника/учасника-позикодавця — якщо він «звичайний» платник, до доходу потрапляють умовні проценти. Інакше — сума неповерненої ПФД;

2) самого позичальника — «річник» або «квартальник». Від цього залежить період (річний чи квартальний), на закінчення якого потрібно орієнтуватися для розрахунку суми ПФД.

Оподаткування ПФД від засновника/учасника

Приклад

16 вересня 2013 року підприємство «Осінь» («річник») отримало від свого засновника — підприємства «Літо» («звичайний» платник) ПФД у сумі 100 тис. грн. ПФД повернена 23 жовтня 2014 року.

В цьому випадку 365-денний строк з моменту отримання ПФД минув. На кінець звітного періоду (31.12.2013 р.) ПФД не повернена, тому за нею нараховуються умовні проценти за кожний день фактичного використання такої ПФД (п.п. 14.1.257 ПКУ), починаючи з дати отримання позики (відповідь на запитання № 4 УПК № 367), тобто з 16.09.2013 р. по 31.12.2013 р. Водночас за період з 01.01.2014 р. по 23.10.2014 р. умовні проценти не нараховуються.

УП = 100000 х (6,5 х 107) : 365 : 100 = 1905,48 (грн.).

Бухгалтерський та податковий облік отримання ПФД від засновника — «звичайного» платника

m.kazanova@buhgalter911.com