Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (далі — збір) — один з платежів, від яких з 1 січня відмовилися. Збору-то не стало, але не хочеться, щоб зникли і гроші, сплачені за:
1) періоди 2015 року;
2) останній місяць/квартал дії торгового патенту.
Тобто, як бачите, переплатили всі, хто не хотів у 2015 році відмовлятися від патентованої діяльності.
Як же відновити справедливість? На жаль, адекватну відповідь у «перехідних» нормах ПКУ не знайти (хоча саме там було б логічно її побачити). Що стосується п. 27 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який, нагадаємо, закликає, зокрема, й колишніх платників збору подавати декларації/розрахунки за останній період 2014 року за правилами, установленими ПКУ, то тут без коментарів. Адже не секрет, що звітність зі збору не подавалася.
Тому доведеться шукати вже випробувані «методи». І тут, на нашу думку, на допомогу може прийти ось що.
Нагадаємо, що сплатити за торгові патенти за січень/I квартал 2015 року потрібно було, в загальному випадку, не пізніше 15 грудня до 01.01.2015 р. (п.п. 267.5.2 ПКУ).
Повернути суму як переплату/помилково сплачену
До 1 січня сума збору вважалася грошовим зобов’язанням (п.п. 14.1.39 ПКУ). Тому після того, як збір виключили з ПКУ, сплачені раніше суми повинні набути статусу помилково та надмірно сплачених грошових зобов’язань.
При цьому вважаємо, що суму, сплачену при придбанні торгового патенту за останній період його дії, слід вважати саме надмірно сплаченим грошовим зобов’язанням. Чому? По-перше, кошти дійсно зараховано понад ті суми, граничний строк сплати яких уже настав (див. врізку). По-друге, раніше п.п. 267.7.5 ПКУ передбачав повернення суб’єкту, який припинив патентовану діяльність, надмірно сплаченої суми збору. А оскільки в «нашому» випадку діяльність більше не підлягає патентуванню, логічно піти таким уже прокладеним шляхом.
Надміру сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ПКУ).
Що ж до «регулярних» платежів, сплачених не пізніше 15 грудня за січень/I квартал 2015 року, то, вважаємо, вони набувають статусу помилково сплачених. При цьому ми зовсім не звинувачуємо в помилці вас! Дивіться, що виходить: з 2015 року ви вже не є платниками збору, який «наказав довго жити». Значить, усе сходиться! Грошові зобов’язання дійсно сплачені вами помилково.
Помилково сплачені грошові зобов’язання — це кошти, що надійшли до відповідного бюджету від юросіб або фізичних осіб, які не є платниками таких грошових зобов’язань (п.п. 14.1.182 ПКУ).
Взагалі-то обидві суми можна «притягнути» як до першого, так і до другого випадку. Водночас жодної різниці, з точки зору наслідків, для вас це не матиме. Річ у тім, що такі суми (незалежно від того, помилково вони сплачені чи переплачені) нікуди не зникають і за вами залишається право розпоряджатися ними. Як саме?
Є два варіанти: або повернути їх на свій поточний рахунок в установі банку (за чеком — у разі відсутності такого рахунка), або ж спрямувати на погашення грошового зобов’язання/податкового боргу за іншими підконтрольними податківцями платежам. Що ж для цього вимагається від вас?
Відсутність податкового боргу — це раз. Адже повернення на поточний рахунок (за чеком — у разі відсутності такого рахунка) можливе тільки після повного погашення податкового боргу платником!
Подання податківцям (за місцем помилкової/надмірної сплати збору) відповідної заяви — це два. На це ви маєте 1095 днів з дня виникнення помилково та надмірно сплаченої суми. Така заява складається в довільній формі. Водночас у ній слід зазначити обов’язково бажаний напрям перерахування коштів:
1) на поточний рахунок платника податків в установі банку;
2) на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими платежами, контроль за справлянням яких покладено на податківців, незалежно від виду бюджету;
Майте на увазі: спрямувати таку суму на погашення зобов’язання з ЄСВ не можна, адже ЄСВ не є грошовим зобов’язанням у розумінні ПКУ.
3) повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності рахунка в банку.
Далі ваша справа — чекати. Але майте на увазі: якщо довго не надходять кошти — час бити на сполох! У цілому на все це має піти не більше двадцяти днів. Але оскільки повернення коштів платникам податків здійснюють з бюджету, до якого такі кошти було зараховано (тобто з місцевого), можливі різні нюанси. При цьому не поспішайте все валити на свій орган ДФСУ. Він відповідно до п. 43.5 ПКУ відповідає тільки за несвоєчасність передання для виконання Держказначейству висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету.
Ми ж бажаємо, щоб у вас усе пройшло гладко!
