Раніше при купівлі товарів / послуг / необоротних активів, які призначені для використання одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, ПК відображався лише в тій частині, яка відповідала частці їх використання в оподатковуваних операціях (ЧВ). Решту суми ПДВ відносили на первісну вартість або до витрат.
Розрахункову частку використання (ЧВ) розраховували в додатку Д7 і користувалися нею для розподілу ПК протягом усього року (її значення показували у спецполі ряд. 15.1 декларації з ПДВ).
Наприкінці року проводився перерахунок ПК виходячи з фактичного значення показника ЧВ, розрахованого на підставі об’ємів постачань, що обкладаються і не обкладаються ПДВ.
Як буде з 01.07.2015 р.?
З цієї дати правила змінюються. Адже починаючи з 01.07.2015 р. ПК відображається в повній сумі — незалежно від очікуваного напрямку використання. Причому п. 198.4 ПКУ, який раніше забороняв відображати ПК за необ’єктними/звільненими покупками, з цієї дати канув у Лету.
Однак приводів для радості немає. Просто так суми ПК, які відповідають «неоподатковуваній» частці» (у частині товарів / послуг / необоротних активів, які використовуватимуться одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях), платнику не подарують. Його доведеться компенсувати. Як? Шляхом нарахування ПДВ-зобов’язань — виходячи з бази ПДВ, визначеної згідно з п. 189.1 ПКУ, але не в повній сумі, а пропорційно частці використання товарів / послуг / необоротних активів в неоподатковуваній діяльності ( п. 199.1 ПКУ).
У випадку якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, і скласти та зареєструвати відповідну податкову накладну в ЄРПН на частку сплаченого (нарахованого) податку при їх придбанні або виготовленні, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів, у неоподатковуваній операції ( п. 199.1 ПКУ).
Але що це за частка використання в неоподатковуваній діяльності та як застосовувати це правило саме з 1 липня — зокрема, якщо до цієї дати ЧВ уже був визначений? З урахуванням відсутності перехідних правил вважаємо, що для нарахування ПЗ потрібно продовжувати використовувати показник ЧВ, розрахований для 2015 року. Ось тільки брати з цією метою потрібно зворотний йому показник, який визначається як 100 % - ЧВ. Адже для ПЗ нам важливо визначити частку використання саме в неоподатковуваній діяльності, а коефіцієнт ЧВ, навпаки, визначає, яка частка припадає на оподатковувані операції.
Для наочності відразу ж розглянемо приклад.
Приклад. Підприємство придбало запаси на суму 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). Запаси призначені для використання одночасно в оподатковуваній і неоподатковуваній діяльності. Коефіцієнт ЧВ становить 75,00 %.
До 01.07.2015 р. | Після 01.07.2015 р. |
ПК = 3000 грн. (4000 грн. х 0,75). Решту суми ПДВ (1000 грн.) уключаємо до первісної вартості запасів (Дт 20) | ПК = 4000 грн. ПЗ = 1000 грн. (4000 х 0,25). Складаємо ПН (про це трохи далі). Нараховані ПЗ включаємо до первісної вартості запасів на підставі П(С)БО 9 |
Як бачите, у результаті нічого не змінюється. Відображений ПК нівелювався нарахуванням ПЗ. Тоді навіщо все це вигадали? Головним чином для того, щоб в СЕА формувалися «коректні» дані. Адже до 01.07.2015 р. для «суперформули» ураховувався весь «вхідний» ПДВ, зазначений у ПН. Тоді як в декларації він відображався лише в частині, що відповідає «оподатковуваній» діяльності. І жодного механізму їх компенсації в СЕА немає. Щоб виправити стан справ, і запровадили нові правила формування ПК.
Радимо вести Рєєстр ПН, «що розподіляються», для того, щоб не упустити потім нарахування за ними ПЗ.
Як правильно скласти ПН?
Але, звісно, у ПДВ-декларації ПЗ не з’являться з повітря. Саме тому п. 199.1 ПКУ також наказує в такому разі скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Така ПН має бути складена не пізніше останнього числа місяця, в якому отримувалися відповідні активи/послуги ( п. 198.5 ПКУ). При цьому виникає запитання: скільки ПН потрібно скласти — до кожної ПН, «що розподіляється», чи одну узагальнену? Вважаємо, що можна скласти і одну «узагальнену» ПН. Підтверджує цю думку і мінфінівський законопроект від 30.06.2015 р. № 2173а — у ньому вказано, що це має бути одна узагальнена ПН. Водночас, по-хорошому, для таких ПН у Порядку № 957* повинні передбачити додатковий тип причини. До цього моменту, вважаємо, можна використовувати типи причин 08 («Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість») або 09 («Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість»). При цьому в будь-якому разі для себе слід додатково позначати, що це ПН, складена для нарахування ПЗ за ПН, «що розподіляються». Адже наприкінці року за такими ПН доведеться робити коригування, але через ряд. 15.1 декларації їх уже не виловиш. Робити це потрібно принаймні доти, поки законодавець/чиновники не придумають, як такі ПН ідентифікувати.
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.2014 р. № 957.
Як заповнювати таку ПН? До внесення змін до Порядку № 957 або появи спеціальних роз’яснень із цього приводу діяти можна в один із таких способів:
— або так, як радять податківці при складанні ПН, зокрема з ознаками 08 і 09. Нагадаємо, на їх думку, в такому разі у гр. 3 табличної частини («Номенклатура товарів/послуг продавця») потрібно вказувати номенклатуру відповідних товарів/послуг. У решті частини така ПН заповнюється в загальному порядку (див. підкатегорію 101.19 ЗІР);
— або вказуючи у гр. 3 табличної частини ПН формулювання «Нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ». Одиницю виміру (гр. 5.1 і 5.2) і кількість (6) у такому разі, на нашу думку, проставляти не потрібно. Звичайно, такий підхід не ґрунтується на Порядку № 957 (ср. ), однак зменшує трудомісткість заповнення та ідентифікації ПН, «що розподіляються».
У будь-якому разі майте на увазі: за неправильне заповнення таких ПН максимум, що загрожує, — адмінштраф за ст. 1631 КпАП за порушення порядку ведення податкового обліку (у загальному випадку — від 5 до 10 нмдг, тобто від 85 до 170 грн.).
Що стосується заголовної частини, то, заповнюючи таку ПН, потрібно вказати умовний ІПН покупця «400000000000», а в інших рядках, призначених для даних покупця (найменування, адреса, телефон), ви проставляєте свої дані ( п. 12 Порядку № 957). Поля «Вид цивільно-правового договору» і «форма проведених розрахунків» не заповнюємо, оскільки факту постачання не було.
Таку ПН потрібно зареєструвати в ЄРПН. Адже в майбутньому її доведеться коригувати (після перерахунку показника ЧВ).
Перерахунок наприкінці року
На сьогодні можна лише припустити, як виглядатиме такий перерахунок. Річ у тім, що до цього порядку зміни ще не вносили — однак це не означає, що нардепи цього не зроблять. Так-от, за підсумками року потрібно буде розрахувати новий показник ЧВ ( п. 199.4 ПКУ).
Тут також виникне необхідність провести перерахунок окремо за придбаннями:
— до 01.07.2015 р. — такий перерахунок здійснюватиметься за старими правилами;
— після 01.07.2015 р. — виходячи з нового показника ЧВ «коригуватимемо» суму нарахованих на підставі п. 199.1 ПКУ ПЗ, склавши РК до ПН.
Що стосується спеціального перерахунку ПК за необоротними активами за підсумками одного, двох і трьох років, наступних за роком, в якому вони були введені в експлуатацію, то його, найімовірніше, скасують (при цьому його планують зберегти для необоротних активів, придбаних/виготовлених до 1 липня 2015 року). Принаймні це передбачено згаданим законопроектом від 30.06.2015 р. № 2173а.
Що в декларації з ПДВ?
Якщо дотримуватися поточної форми декларації, то ПК у повній сумі доведеться показувати за ряд. 10.1. У ряд. 15 наводити лише показник ЧВ, а нараховані ПЗ показувати за ряд. 1.1. Однак із заповненням декларації розберемося ближче до строків подання липневої декларації. А до цього часу ще багато що може змінитися.
