Дивіться: коли ми говоримо про прострочення реєстрації ПН, то в пам’яті одразу спливає штраф за ст. 1201 ПКУ. Щоправда, усім, хто в темі ☺, уже давно відомо: застосовують його за нереєстрацію тільки тих ПН, які повинні видаватися покупцям.
Що ж до всіх інших ПН, то їх нереєстрація подібним штрафом, на щастя, не загрожує (див. лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).
Це, зокрема, ПН, які складаються на постачання неплатникам ПДВ.
І все начебто добре… та не все ☹. Давайте розбиратися: ось ми не зареєстрували ПН (що не видається покупцю). Що далі? Сума з неї потрапить до ПДВ-деки, а звідти — до формули (з показника ∑Перевищ). Таким чином, у СЕА ця сума все одно відобразиться — а саме, зменшить її значення (сьогодні це призводить, зокрема, до зменшення «мінуса», який ви маєте право заявити в рахунок бюджетного відшкодування, а з 01.07.2015 р. — і до зменшення можливостей з реєстрації ПН).
Тепер припустимо, що в майбутньому вам доведеться відкоригувати цю суму (наприклад, якщо покупець-неплатник поверне частину відвантаженого товару). Вам у такому разі потрібно скласти РК, який також не видається покупцю… але РК складається тільки до ПН, а її ж-бо немає. Ось і виходить, що без ПН і тут не обійтися.
Але як тоді вчинити? Не залишається іншого, як скласти ПН (якщо вона не складалася раніше). Так-так, і нічого, що дата події, за якою це потрібно було зробити, уже в минулому. Отже, від вас вимагається:
— скласти ПН «заднім числом» — на правильну дату;
— зареєструвати ПН (адже запізнення з реєстрацією такої ПН, як ми вже зазначали, до штрафів за ст. 1201 ПКУ не призводить).
Тут, щоправда, краще вкластися у 180-денний строк — а то як би не виявилось, що після його закінчення сервер ДФСУ просто не прийме ПН (хоча, зізнаємося, формальних підстав для цього немає).
Уважний читач помітить, що за такого підходу сума з ПН зіграє у зменшення формули СЕА двічі: вперше у складі ПДВ-декларації, удруге — при безпосередній реєстрації ПН. Це, звичайно, погано ☹. Але чи можна цього якось уникнути? На жаль, такого механізму немає. Адже навіть якщо спробувати прибрати суму задвоєння за допомогою РК, то сума в ньому:
— не відповідатиме первинним документам, на підставі яких здійснюється коригування;
— у деяких випадках (зокрема, якщо мало місце повне повернення) може виявитися більше, ніж у ПН. Що само по собі абсурдно.
Тому поки що вихід один: не нехтувати складанням/реєстрацією ПН навіть тоді, коли вони не видаються покупцям. Тим більше, якщо цього не зробити, податківці застосують і адмінштраф за ст. 1631 КУпАП.
