Кожному практикуючому бухгалтеру, найімовірніше, знайома ситуація, коли у ПН, що надійшла від постачальника, раптом виявляється помилка. У такому разі — якщо помилка стосується обов’язкового реквізиту ПН — над податковим кредитом покупця нависає загроза*. Що ж йому робити?
* Нагадаємо, що до 29.07.2015 р. це правило виглядало інакше: непридатною для включення до податкового кредиту ПН робило, зокрема, порушення порядку її заповнення.
До 1 січня 2015 року ПКУ для таких ситуацій пропонував радикальний, але ефективний метод захисту — подання скарги Д8. Однак починаючи із зазначеної дати все змінилося. З одного боку, у ПКУ з’явилася можливість виправлення помилок у ПН (за допомогою «виправляючих» РК). З іншого — право на відображення податкового кредиту за скаргою Д8 забрали. У цьому ключі майже відразу виникло запитання: як спонукати постачальника виправити помилку у ПН? Варіантів обмаль — як правило, це включення до договорів з контрагентами умов стосовно:
Нагадаємо, що сама можливість подання скарги залишилася. Тільки ось податковий кредит це більше не рятує.
— штрафів за помилки у ПН/РК;
— відшкодування збитків у частині втраченого податкового кредиту.
Водночас оптимальним цей спосіб захисту не назвеш (як мінімум тому, що для стягнення вказаних сум найчастіше доводиться звертатися до суду). З урахуванням цього певного оптимізму додають зміни у ПКУ, які підготував профільний комітет ВРУ. Так, у проекті Закону про податкову лібералізацію ** (від 26.10.2015 р. № 3357) нардепи передбачили такі механізми.
** Ознайомитися з ним можна на сайті ВРУ за адресою: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56874.
По-перше, помилки у ПН, у тому числі в обов’язкових реквізитах (крім ІПН покупця/постачальника), уже не будуть підставою для НЕвідображення за нею податкового кредиту (див. зміни у пп. 198.6 і 201.1 ПКУ, передбачені законопроектом). Це послаблення не потребує зайвих слів. Інша справа, що прописано воно не найкраще, а тому не дозволяє побачити істинні наміри авторів законопроекту. Залишається лише сподіватися, що його приймуть в редакції, яка виключатиме різночитання (головним чином, з боку контролерів).
Поки в проекті в цій частині є недоліки. Його автори не передбачили виключення з ПКУ всіх норм, що забороняють відображати податковий кредит за ПН, які містять помилки в обов’язкових реквізитах ( абз. 15 п. 201.10 чинної редакції ПКУ). Чи то неуважність, чи то намір…
Крім того, з позиції нардепів було б логічне відразу врегулювати ситуацію, в якій відомості в ПН не відповідають даним у первинних документах (у тому числі в частині вартісних/кількісних показників). Оскільки досить сумнівно, щоб податківці дозволили ставити податковий кредит за такими ПН.
По-друге, як способи впливу на постачальника — якщо той допустив помилку в ІПН (див. вище ) — передбачено запровадження штрафів за помилки в обов’язкових реквізитах ПН (зверніть увагу: не лише в ІПН, що, з урахуванням зазначеного вище, виглядає дивно).
Розуміємо, що багато кого з бухгалтерів це нововведення може збентежити, але зверніть увагу на те, як цей штраф працюватиме:
— на першому етапі розмір такого штрафу для постачальника становитиме всього 170 грн. (незалежно від суми ПДВ у ПН — будь це 100 грн. чи, наприклад, 100 тис. грн.). При цьому майте на увазі: податківці зможуть накласти його тільки за результатами позапланової документальної перевірки, яку, у свою чергу, зможуть провести лише за заявою покупця;
Тобто спочатку покупець і постачальник можуть домовитися про виправлення помилки самостійно (без залучення податківців). І тільки якщо постачальник відмовиться виправляти її, покупець зможе подати заяву і тим самим «натиснути» на нього.
— якщо постачальник і після цього не виправить помилку, розмір штрафу зростатиме (аж до 100 % суми ПДВ у цій ПН — якщо помилка не буде виправлена після закінчення 181 календарного дня).
Що ж… розуміємо: тепер ви хочете знати, чи несе це нововведення в собі додаткові ризики з урахуванням СЕА з ПДВ. На жаль, вони є та полягають ось у чому.
Припустимо, що заборона на відображення податкового кредиту дійсно стосуватиметься тільки тих ПН, які містять помилку в частині ІПН. При цьому для її виправлення сьогодні існує певний алгоритм (див. категорію 101.19 ЗІР).
Виправляються подібні помилки так:
— постачальник повинен скласти «зменшуючий» РК на платника, чий ІПН помилково потрапив до ПН (у полі «Причина коригування» податківці пропонують вказувати «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця» — див. категорію 101.19 ЗІР);
— платник, який отримає такий «виправляючий» РК, повинен зареєструвати його;
— постачальник повинен скласти правильну ПН (із зазначенням у ній, зокрема, правильного ІПН).
Якщо сторони вчиняють усі ці дії, проблем не виникає. Але, як показала практика, часто тут не все буває гладко — проблеми можуть виникнути на другому етапі. І, у принципі, це є передбачуваним: платник отримує від особи, з якою не мав справи, «зменшуючий» РК з проханням зареєструвати його та тим самим зменшити свій реєстраційний ліміт. Реакцію передбачити неважко. Але, на жаль, проблем постачальника це не вирішує. Йому — щоб уникнути санкцій (якщо норми законопроекту запрацюють в тій самій редакції) — потрібно буде якомога скоріше зареєструвати правильну ПН. Щоправда, зробити він це зможе лише у тому випадку, якщо йому дозволить реєстраційний ліміт. А якщо ні… вважаємо, ви зрозуміли. Щоб такої проблеми не виникало, потрібно або змінювати порядок виправлення ПН, або ж передбачати винятки в самій ст. 1201 ПКУ.
Підіб’ємо підсумок. Нововведення, які пропонує законопроект від 26.10.2015 р. № 3357 в частині ПН, здатні реально спростити життя кожного бухгалтера. Інша річ, що їх ще потрібно довести до ладу. Благо на це нардепи ще мають час — тримаємо кулаки за те, щоб вони це все ж таки зробили. При цьому, як і завжди, обіцяємо тримати вас в курсі останніх подій.
