(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 47
  • № 46
  • № 45
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/12
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Листопад , 2015/№ 48

На тому кінці — неплатник ПДВ

http://tinyurl.com/y35fwhpg
Останнім часом до нашої редакції надходить безліч запитань з приводу ПДВ-обліку операцій з покупцями — неплатниками ПДВ. Сьогодні пропонуємо добірку відповідей на найпопулярніші з них.
реєстрація ПН, повернення, коригування

Чи можна не реєструвати ПН?

ПКУ вимагає реєструвати в ЄРПН усі ПН, у тому числі й ті, які не видаються покупцям — платникам ПДВ ( п.п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Строк реєстрації — такий самий, як і для «звичайних» ПН.

Але тут запитання в іншому: що буде, якщо не зареєструвати таку ПН?

Зрозуміло, що покупець у цьому випадку не постраждає. Не підпаде при цьому постачальник і під штрафи, передбачені ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН. Адже ці штрафи накладаються тільки за прострочення реєстрації тих ПН, які видаються покупцям — платникам ПДВ. Щоправда, до посадових осіб підприємства (ФОП не стосується) можуть застосувати адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку на підставі ст. 1631 КпАП (у розмірі від 85 до 170 грн., а у разі повторного протягом року «притягнення» — від 170 до 255 грн.).

Не забудьте зобов’язання за ПН на неплатника показати в декларації з ПДВ ( п. 201.10 ПКУ).

А ось сподіватися, що нереєстрація такої ПН омине формулу та не вплине на зменшення ліміту, на жаль, не варто. Адже якщо така ПН не буде зареєстрована до моменту подання декларації, одразу зіграє показник ∑Перевищ ( п. 2001.3 ПКУ) — сума ПЗ за декларацією буде більше, ніж за даними СЕА за той самий звітний період. І цей показник у результаті все одно зменшить ліміт реєстрації.

Приклад. Підприємство здійснило постачання покупцю — неплатнику ПДВ на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). Припустимо, ліміт реєстрації в СЕА (показник ∑Накл) дорівнює 0 грн.

Варіант 1. Підприємство вирішує зареєструвати ПН на неплатника до подання декларації. Для її реєстрації на ПДВ-рахунок потрібно внести 1000 грн. (припустимо, «вхідних» ПН, щоб покрити цю суму, немає).

Варіант 2. Підприємство не реєструє ПН. На дату подання декларації виникне показник ∑Перевищ у сумі 1000 грн. і одразу ж на цю суму виникне мінус у ліміті: показник ∑Накл дорівнюватиме 1000 грн. Отже, підприємству все одно для подальшої реєстрації ПН доведеться покрити ці 1000 грн.

Якщо в подальшому ви зареєструєте таку ПН, то показник ∑Перевищ зникне відразу після реєстрації такої ПН (лист № 1402*).

* Лист ДФСУ від 10.07.2015 р. № 1402/99-99-19-03-01-18.

У разі нереєстрації ПН на неплатника слід враховувати і такий ризик: якщо вам доведеться в майбутньому коригувати ПЗ у бік зменшення (наприклад, у разі повернення товару або авансу), то без зареєстрованої ПН ви не зможете зареєструвати і «зменшуючий» РК до неї (без чого не можна зменшити зобов’язання).

Відповідно, якщо з дати складання ПН мине 180 календарних днів, зареєструвати її вже буде неможливо та право на коригування ПЗ у бік зменшення буде втрачено.

Тому краще реєструвати ПН на неплатників. Можна це робити навіть за день до подання декларації.

Як скласти ПН на неплатника?

Розглянемо два загальні випадки, коли:

1) складається «звичайна» ПН на суб’єкта господарювання — неплатника ПДВ (резидента);

2) ПН складається у роздробі за підсумками дня.

Вид постачання

Тип причини

Заповнення реквізитів покупця у ПН

найменування покупця

ІПН покупця

місцезнаходження покупця

вид цивільно-правового договору, форма розрахунків

Постачання неплатнику

02

«Неплатник»

«100000000000»

Не заповнюється

Можна не заповнювати ( лист № 27651*)

Підсумкова ПН

11

* Лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17.

 

Одну зведену можна?

Без проблем одну зведену ПН на декілька неплатників можна скласти, якщо постачання їм (кожному з них) мають ритмічний (2 та більше разів на місяць) або безперервний характер. Не проти цього й податківці ( лист № 29163**). А ось в інших випадках складати одну зведену ПН методологічно неправильно.

Досить часто запитують, чи можна скласти зведену ПН за орендою приміщення. В одній з нещодавніх статей*** ми говорили про те, що, у принципі, оренду приміщення можна підвести під безперервне постачання. Наші побоювання підтвердилися — податківці вважають, що скласти зведену ПН при оренді приміщення не можна ( лист № 23008****). Однак ми маємо справу (у межах цієї статті) з неплатниками ПДВ, для яких ПН не потрібна. Тому, у принципі, якщо ви складете в цій ситуації одну зведену ПН щодо всіх неплатників, максимум відповідальності за це — адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку.

** Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17.

*** Стаття «Зведені «ритмічні» ПН у запитаннях і відповідях» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 44.

**** Лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23008/6/99-99-19-03-02-15.

Тим більше що наразі місцезнаходження покупця та вид цивільно-правового договору взагалі у ПН можна не вказувати. Тому «технічних» проблем зі складанням цієї ПН не виникне.

Головне, щоб зобов’язання були нараховані та потрапили до декларації.

Коригування з неплатниками

Порядок коригування ПЗ з ПДВ регулює ст. 192 ПКУ. У разі коли покупцем товарів є неплатник ПДВ, абз. 2 п. 192.2 ПКУ застережений особливий порядок коригування ПДВ-зобов’язань. Так, у ньому зазначено, що в разі зміні суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих неплатникам ПДВ, постачальник має право зменшити ПЗ лише при одночасному дотриманні двох умов:

1) раніше поставлені товари повернені у власність продавця;

2) одержувачу надана повна грошова компенсація вартості таких товарів.

Коли обидві умови виконуються — проблем немає. Продавець самостійно складає РК до такої ПН (реквізити покупця в ньому заповнюються так само, як і у ПН на неплатника).

Важливо! Зменшити ПЗ можна тільки за умови реєстрації РК в ЄРПН. Оскільки такий РК не видається покупцю — платнику ПДВ, реєструє його сам продавець ( п. 192.1 ПКУ).

Якщо РК складається до «долютневої» ПН, яка НЕ підлягала реєстрації в ЄРПН, і сума компенсації зменшується, РК в ЄРПН можна не реєструвати ( лист № 5292*****, консультація в категорії 101.20 ЗІР). Більше того, такий РК фіскали дозволяють складати в паперовому вигляді та включати до декларації періоду його складання.

***** Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.

А ось за операціями з єдиною подією не все так гладенько.

Повернення неплатнику передоплати. Раніше податківці, посилаючись на те, що не виконується умова з  абз. 2 п. 192.2 ПКУ про повернення товарів, не дозволяли продавцю проводити коригування ПЗ у цьому випадку.

Однак, на щастя, «під тиском» судової практики податківці погодилися з тим, що в разі повернення передоплати покупцю — неплатнику ПДВ продавець має повне право відкоригувати ПЗ (роз’яснення в категорії 101.07 ЗІР). Адже в цьому випадку фактично відбувається розірвання договору. Постачання не здійснюватиметься, тобто немає об’єкта обкладення ПДВ.

Якщо ви повертаєте аванс покупцю — неплатнику ПДВ, то маєте право відкоригувати відображені раніше зобов’язання з ПДВ. Щоправда, зробити це можна тільки на підставі зареєстрованого РК (див. вище). РК складається датою повернення грошових коштів.

Повернення неплатником неоплаченого товару. Зараз податківці погодилися з правом продавця відкоригувати ПЗ у разі повернення неплатником неоплаченого товару ( листи ДФСУ від 08.10.2015 р. № 21401/6/99-99-19-03-02-15, від 20.05.2015 р. № 10562/6/99-99-19-03-02-15, категорія 101.07 ЗІР). У цьому випадку товар був повернений, а компенсація, у принципі, не повинна здійснюватися, адже товар не був оплачений. Знову ж таки зауважимо, що зменшити ПЗ продавець має право тільки після реєстрації РК в ЄРПН (реєструє його сам продавець).

Був платником — став неплатником

Ситуація 1. На дату відвантаження/авансу покупець — платник ПДВ. На дату повернення товару/авансу — неплатник. На думку ДФСУ, продавець у цьому випадку не має права відкоригувати ПЗ ( лист № 23580******). І пояснення цьому є скоріше «технічним»: РК має уже складатися як на неплатника (з умовним ІПН «100000000000»). А ПН з таким ІПН до нього немає. Хоча згідно із законом продавець у цій ситуації має повне право відкоригувати ПЗ. І технічні питання ЄРПН не повинні його обмежувати.

****** Лист ДФСУ від 07.10.2015 р. № 23580/5/99-99-19-03-02-16.

Ситуація 2. На дату відвантаження/авансу покупець — неплатник ПДВ. На дату повернення товару/авансу — платник. У цьому випадку ситуація така сама, як і при поверненні неплатнику. Адже перша подія за цією операцією відбулася на момент, коли покупець був неплатником ПДВ.

m.kazanova@buhgalter911.com

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
платники ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті